Викладач Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в неврології Дата 4А сс 11.12.2020 Тема №9 Практичне заняття Медсестринський процес у догляді за пацієнтами, які відчувають біль. Охорона праці в галузі.

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  неврології
Дата	11.12.2020
Тема №9 Практичне заняття	Медсестринський процес  у догляді за пацієнтами, які відчувають  біль. Охорона праці в галузі.

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції і виконати завдання:

 

Мігрень-приступоподібний біль в одній половині голови (гемікранія).Захворювання спадкове, частіше хворіють жінки.В основі розвитку захворювання лежить  зміна тонусу судин мозку і мозкових оболонок.

Клініка : приступу мігрені передують передвісники- пригнічений настрій , апатія, зниження працездатності.

На початку приступа спостерігається мігренозна аура.Вона проявляється  іскрами, миготінням випадінням  половини поля зору, парастезії у пальцях рук.

            Під час приступу настає загальна гіперестезія, хворі тяжко переносять світло, шум, та інші зовнішні подразники. Головний біль локалізується в лобно-вісково-очній ділянці з одного боку, виникає блювання , яке не приносить полегшення. Приступ минає , якщо хворому вдається заснути .

Крім простої мігрені існує асоційована , при якій спостерігаються вогнищеві неврологічні симптоми. Частіше це порушення зору-скотома.геміанопсія (офтальмічна або очна форма). Може виникати офтальмоплегічна, геміплегічна і вестибулярна форми.

Алгоритм

Мігрень з аурою і без аури :

офтальмоплегічна афатична офтальмічна (класична)

 

 

 

 

 

Клініко-анамнестичне дослідження

- локалізація, характер та інтенсивність головного болю (однобічна, пульсуюча, посилюється під час навантаження)

- наявність хоча б одного з таких симптомів як нудота, блювання, світло- та звукобоязнь

- тривалість нападу від 4-72 год.

- не менше 5 нападів в анамнезі

- тривалість симптомів аури не більше 60 хв.

- повна зворотна дія симптомів аури

 

 

                      Обсяг допомоги

- рефлекторний вплив (стягнути голову рушником, затемнити кімнату, прийняти ванну, гарячий чай, каву)

- седативні

- спазмолітики (но-шпа, еуфілін, магнезії сульфат)

- знеболюючі (НПЗП)

- комбіспазм, антимігрен

Між приступами препарати , які  містять ерготамін.

 

 

 

Надання долікарської допомоги при:

¾    больовому синдромі;

 

 

 

 

Радикуліт – це ураження корінців спинного мозку.

Головну роль у розвитку радикуліту відіграють дегенеративно- дистрофічні зміни хребетного стовпа у міжхребцевих дисках –остеохондроз.    

Провокуючі фактори:

-           травма

-          необережний різкий рух

-          надмірне фізичне навантаження  у спортсменів

Тіла двух сусідніх хребців з’єднуються між собою за  допомогою  між- хребцевих дисків.

Периферична частина диску утворена волокнистим хрящем (його волокна утворюють фіброзне кільце), а центральна частина складається з еластичної речовини, яку називають пульпозним ядром (драглистим).

За допомогою фіброзного кільця тіла сусідніх хребців з’єднуються між собою.

Драглисте ядро є амортизатором (знаходиться між тілами сусідніх хребців).

Під впливом значних навантажень або вікових змін пульпозне ядро висихає, руйнується і починає вип¢ячуватися, а потім і випадає через тріщину у фіброзному кільці- утворюється грижа  міжхребцевого диску.

В сусідніх тілах хребців виникають кісткові розростання по їх краях (остеофіти).

Збільшується навантаження на суглобові відростки хребців унаслідок зменшення висоти диска і міжхребцевої щілини.

Реактивні зміни виникають не тільки в тілах сміжних хребців, а і у суглобах, що приводить до розвитку спондилоартрозу.

Якщо дегенеративні зміни виникають тільки у фіброзному кільці ( а драглисте ядро не змінено) – то розвивається деформівний спондильоз.

На рентгенограмі ці зміни виражені так: - зміна конфігурації хребетного стовпа,

-          зміщення тіл сусідніх хребців

-          зменшення міжхребцевої щілини.

Грижі міжхребцевих дисків оказують патологічну дію на оточуючі тканини, в тому числі на корінці і їх судини.

Шийно – грудний радикуліт.

Біль у ділянці шиї, іррадіює у потилицю або руки і посилюється при рухах голови, кашлі, чиханні.

Пальпаторно – болісність паравертебральних точок, обмеження рухомості у шийному відділі і вимушене положення голови.

Попереково-крижовий радикуліт.

Характеризується ураженням V поперекового і I крижового корінців.

Основні симптоми- біль в попереково-крижовій ділянці, який розповсюджується вздовж однієї або обох ніг по задньозовнішній поверхні.

-          Обмеження рухомості

-          Деформація хребетного стовпа

-          Напруження довгих м’язів спини

Симптоми натяження:

-          С.Ласега-неможливість підняти розігнуту ногу із зі посилення болю

-          С.Нери-посилення болю при наклоні голови вперед.

-          С.Дежерина (посилення болі при чиханні, кашлі)

-          Зниження чутливості.

Лікування

Під матрац кладуть дерев¢янний щит. Ліжко хворого повинно бути рівним, жорстким. Скелетне витяжіння, новокаїнова блокада. Анальгетики.

Допомога невідкладна при церебральних гіпертоничн6их кризах;

Церебральні гіпертонічні кризи.

Виникають найчастіше на фоні злоякісної артеріальної гіпертензії, при цьому дифузно порушується мозковий кровообіг і розвивається набряк головного мозку.

Клінічна картина характеризується швидкістю розвитку і тяжкіс­тю перебігу захворювання, а також непередбаченістю прогнозу. На фоні високого систолічного тиску (понад 200 мм рт. ст.) хворі скар­жаться на дифузний розпирального характеру головний біль, який супроводжується нудотою, блюванням, шумом у голові, запаморо­ченням, болем в очних яблуках; можуть виникати розлади зору у вигляді появи зірочок, плям, короткочасного часткового випадіння поля зору або повної сліпоти. Криз може супроводжуватись вегета­тивними розладами.

Лікування. Для швидкого гіпотензивного ефекту призначають: 0,1 % розчин рауседилу 1-2 мл у 200 мл ізотонічного розчину на­трію хлориду внутрішньовенно краплинно; 5% розчин пентаміну 0,5-1 мл внутрішньом’язово або внутрішньовенно струминно; 2,4 % розчин еуфіліну 10-15 мл у 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно.

Для дегідратації застосовують фуросемід 60—80 мг у 100 мл ізо­тонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно. При психомоторному збудженні призначають 2,5 % розчин дроперидолу 1-2 мл внутрішньом’язово або 1 мл у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно струминно; 0,5 % розчин сибазону 2-4 мл внутрішньом’язово. При вираженому больовому синдромі застосовують 50 % розчин анальгіну внутрішньом’язово або по 1 г 2-4 рази на добу перорально, седалгін по 1-2 таблетці 3 рази на добу.

 

Мозковий інсульт  - це раптово виникаюче порушення мозкового кровообігу, при якому розвиваються деструктивні зміни в тканині мозку, і з’являються стійкі симптоми його органічного ураження.

Розрізняють два види інсульту: геморагічний (крововилив у мозок), ішемічний (мозковий інфаркт, або розм’якшення мозку).

Види геморагічного інсульту : паренхіматозний крововилив, вентрикулярний (шлуночковий), субарахноідальний (крововилив у павутинний простір).

Паренхіматозний крововилив починається без передвісників: втрата свідомості, гіперемія шкіри обличчя і слизових  і переход у багрово синюшний колір, блювання, підвищення артеріального тиску, дихання рідке хрипле, пульс напружений, при крововиливі у праву півкулю розвивається параліч лівої половини тіла, а якщо крововилив у ліву півкулю то розвивається геміплегія правої половини тіла і розлади мови (дізартрія), стопа на боці ураження повернута до зовні, голова і очі хворого повернуті у бік протилежні паралічу, зрачки не реагують на світло, носогубга складна на боці параліча згладжена, кут рота опущений і щока «парусить», температура підвищена, на очному дні геморагії, глибокі рефлекси не викликаються, а на боці ураження виникають патологічні рефлекси, можуть бути судоми.

Субарахноідальний крововилив починається раптово без передвісників, сильний головний біль (як удар по голові), блювання, можливе психомоторне збудження, підвищення температури тіла, свідомість збережена, або порушується на нетривалий час, в тяжких випадках сопор, кома, ураження черепних нервів (косоглазіє, діплопія, крововиливи у сітчатку), менінгіальні симптоми.

Вентрикулярний крововилив  починається раптово,  тяжко перебігає, розлади свідомості (сопор, кома), дихання шумне  Чейна- Стокса, тахікардія, температура підвищена до 40⁰С, шкіра багрово-синюшна, анізокорія, відсутня реакція зрачків на світло, згасають рефлекси, характерна горметонія (тонічне напруження м’язів змінюється гіпотонією), в лікворі з’являється кров.

Види ішемічного інсульту:

Тромботичний, нетромботичний і емболічний.

            Клініка тромботичного і нетромботичного інсульту: частіше виникає у осіб похилого віку, в ночі під час сну, або після фізичного навантаження, стресу, вживання алкоголю, після гарячої ванни, розвивається поступово протягом кількох годин або діб, характерні загально мозкові симптоми і вогнищеві симптоми, які визначаються локалізацією уражених судин або мозкового інфаркту. Найчастіше розвивається в басейні внутрішніх сонних артерій: зниження зору або сліпота на боці закупорки сонної артерії і геміпарез на протилежному боці, а при ураженні середньої мозкової артерії виникає геміплегія, геміанестезія, геміанопсія на протилежному боці, парез погляду, при лівопівкульній локалізації інфаркта: розлади мови, письма і читання, а при право півкульній локалізації апраксія і агнозія.

            Емболічний інсульт частіше виникає у осіб молодого і середнього віку, розвивається раптово без передвісників, після стресу або фізичного навантаження і частіше виникає у басейні гілок лівої середньої мозкової артерії, що зумовлює розвиток правосторонньої геміплегії, геміанестезії, афазії, може бути сліпота

Невідкладна допомога при гострих порушеннях мозкового кровообігу

Невідкладна допомога залежить від характера мозкового інсульта. Якщо характер інсульта ще не встановлен, проводять лікувальні заходи спрямовані на збереження життя хворого – це недиференційована допомога.

-.Хворого покласти на спину, злегка припідняти голову, розстібнути одяг, або зняти її і забезпечити повний спокій ,зняти зубні протези

-При наявності блювання вкласти хворого на бік і своєчасно звільнити рот від блювотних мас для попередження аспірації і розвитку аспіраційної пневмонії

-Відсмоктування слизу з порожнини роту і носоглотки

-Оксигенотерапія

-Якщо в домашніх умовах можна забезпечити догляд і лікування, то хворого краще залишити дома до стабілізації симптоматики

-Не можна транспортувати агонізуючих і хворих у тяжкому стані, так як перевозка хворих може погіршити стан

-При транспортуванні хворого необхідно дотримувати обережність, переносити хворого зберігая рівновагу при підйомі і спуску по сходам

-При гострих серцево-судинних порушеннях: допамін 4%- 5,0 на 200 мл фізрозчину в/в краплино 10 крапель за хв, строфантин 0,05% - 0,5 мл в/в струминно на фізрозчині або корглюкон 0,06% - 1 мл в/в струминно на фізрозчині 10 мл ,кордіамін 2 мл п/ш

-При високому АТ клофелін 0,01 % -0,5-1 мл в/м або в\в струминно на фізрозчині протягом 5хв або -адреноблокатори, а в легких випадках в/вструминно еуфілін 2% 5-10 мл на фізрозчині

-Якщо розвивається набряк легень – назначають вдихання кисню з парами спирту, хворому надають підвищене положення ,на 3 кінцівки накладають джгути, кровопускання (300 мл)

-Для нормалізації дихання проводять систематично відсмоктування слизу електроотсосом з порожнини рота, носа і глотки. В порожнину рота ввести повітрявод для попередження западіння язика і полегшення дихання. Положення пацієнта міняють кожні 2 години. У шлунок через ніс вводять тонкий зонд для попередження аспірації блювотних мас в дихальні шляхи

-Якщо ці заходи недостатні зняти закупорку дихальних шляхів, то проводять трахеотомію з відсмоктуванням слизу з трахеї і бронхів.

-Для знаття набряку мозку проводять дегідратаційну терапію

-При психомоторному збудженні – натрія оксибутират 20% -10 мл, реланіум 2-4 мл, корекція водно-сольового балансу крові – введення розчину Рингера,  ізотонічного розчину натрію хлориду, калію хлориду

-Для поліпшення метаболізму в мозку вводять в/в піроцетам 20%- 5 мл, церебролізин 1-5 мл.

Диференційоване лікування

-При геморагічному інсульті хворого вкласти у ліжко, припідняти голову і підвісити міхур з льодом на відстані 5-7 см від голови, до ніг грілку

-Для зниження АТ – клофелін або дибазол 0,5% 2-4 мл в/в на фізрозчині

-Кровозупинні засоби: амінокапронова кислота 5%- 100мл в/вкрапельно 2рази на добу, дицинон 12,5%- 2мл в/м або в/в струминно на фізрозчині, вікасол 1%- 2мл в/м

-Хлорид кальцію, аскорбінова кислота 5% -5-10 мл в/в струмино

-Для попередження спазму судин мозку в/в крапельно німодипін від 30 мг до 50 мг 1 раз на добу або лідокаін 2% -2мл

Ішемічний інсульт

-Покласти хворого горизонтально у ліжку, злегка припідняв голову

-Тромболітична терапія: стрептокіназа, урокіназа не пізніше 6 год від початку захворювання (   1 200 000 ОД протягом 30 хв), фібринолізин 20 000 – 30 000 ОД у 300 мл фізрозчину + 10000  ОД гепарину в/в зі швидкістю 20-25 крапель за хвилину, потім гепарин 500- 10 000 ОД через 6 годин п/ш  на рівні пупка – щоденний контроль зсідання крові і протромбінового індексу.

-Антиагреганти – реополіглюкін, пентоксифілін 2% -5 мл у 250 мл фізрозчину, серміон 2-4 мг у 100 мл фізрозчині в/в крапельно, курантил 0,5% -1 мл в/м або в/в крапельно у 200 мл фізрозчину, тиклід 0, 25 г 2рази в день табл, плавікс 0,075 г 1 раз табл., аспірин 0, 075 г 1 р табл..

-Вазоактивні препарати: еуфілін в/в 2 %- 10 мл кавінтон 0,5% - 2-4 мл в/в крапельно у 200 мл фізрозчину, ксантинол нікотинат 15%- 2 мл в/м, актовегінн 10% 5мл у 200 м в/вкрапельно на фізрозчині

-Нейропротектори : німотон таблетки 30мг 3-6 раз на добу або в/в 1мг за годину, а потім 2 мг за годину , пірацетам 20 % -5-10 мл в/в на фізрозчині, циннарізин 0,025 мг 3 рази в день

-Антиоксиданти – токоферол ацетат – 50 100 мг, аєвіт 1-2 кап 2-3 р. на добу, унітіол 5% -5мл в/в, аскорбінова кислота

-Антигіпоксанти: пірацетам, церебролізин 10-50 мл в/в, унцефабол 0,1 2-3 таб

-Протинабрякові препарати: манітол(маніт) 15% 200 мл в/в краплино, лазикс, фуросемід, еуфілін         

            VIII. Особливості догляду за пацієнтом:

1. Попередження застійних явищ у легенях.

2. Профілактика пролежнів.

3. Профілактика контрактур кінцівок.

4. Особливості годування.

5. Догляд за шкірою.

IX. Профілактика порушень мозкового кровообігу.

1. Вести здоровий спосіб життя.

2. Не курити, не зловживати алкоголем.

3. Намагатися уникати стресів.

4. За наявності гіпертонічної хвороби своєчасно вживати гіпотензивні засоби.

5. Боротися з атеросклерозом (антисклеротичну дію мають цибуля, часник).

6. Раціональне харчування.

 

Ботулізм - найбільш тяжка форма аліментарних токсикоінфекцій. Ботулізм спостерігається при вживанні продуктів харчування, приготовлених без дотримання відповідних технологічних режимів.

Клініка. Хвороба починається гостро після короткого інкубаційного періоду (6-30 годин) і супроводжується нездужанням, м’язовою слабістю, сухістю в роті, нудотою, блюванням. Далі виникає двоїння в очах, птоз, розширюються зіниці, виникає параліч акомодації, порушується ковтання, мова, голос. При важких формах отруєння може наступити смерть від ураження дихального центру.

Лікування. В перші години після отруєння промивають шлунок з активованим вугіллям, призначають очисні клізми, сольові проносні, дезінтоксикаційні засоби. Потрібне раннє введення полівалентної антитоксичної сироватки (по 10000 МО типу А, С, Є та 5000 МО типу В внутрішньовенно). При відсутності лікувального ефекту ті самі дози протиботулінічної сироватки вводять через 10-12 годин.

Охорона праці в галузі

У питаннях профілактики госпітального інфікування медиків, так само як і пацієнтів  найголовнішу роль відіграє чистота рук медичного персоналу. Належне знезаражування рук персоналу один з основних елементів профілактики госпітальних інфекцій.

Гігієнічну антисептичну обробку з подальшим миттям рук проводять завжди: після контакту зі шкірою пацієнта, медичними відходами; перед контактом із хворим; після контакту з ранами чи ушкодженими тканинами, виділеннями, секретом; перед надяганням захисних рукавичок і після їхнього знімання.

Після завершення обробки надівають стерильні рукавички. Рукавички треба змінювати після кожного пацієнта — як хірургічні, так і захисні. При цьому слід пам’ятати, що використання захисних рукавичок не є альтернативою застосуванню антисептичних розчинів для обробки рук, а служить лише додатковим захисним засобом для запобігання професійному інфікуванню медперсоналу. Після зняття рукавичок обов’язково проводять гігієнічну обробку рук. Рукавичками можна користуватися один раз. їхнє миття, дезінфекція, посипання тальком, упакування та стерилізація коштують дорожче, ніж придбання нових. Латексні рукавички, що їх використовують у медичних закладах, недовговічні й ушкоджуються, як правило, після кожної процедури. Навіть непомітні мікротріщини роблять рукавички надалі непридатними.

Другим за значенням чинником інфікування медичного персоналу є медичний інструментарій та інші вироби медичного призначення (ВМП). І тут у питаннях профілактики госпітальних інфекцій у медичних закладах молодшому і середньому медперсоналу належить основна роль.

Підготовку ВМП до стерилізації потрібно проводити в спеціально виділених приміщеннях - санітарних блоках, обладнаних ефективною вентиляцією, мийними ваннами з підведеною гарячою та холодною водою. Однак починати таку обробку доцільно безпосередньо в робочих кабінетах, щоб уникнути висихання й прилипання біологічних субстратів до поверхні предметів.

Поряд із названими чинниками не останню роль у виникненні та поширенні госпітальних інфекцій відіграє забрудненість різноманітних поверхонь. Чистота у приміщеннях лікувального закладу є його своєрідною візитною карткою. Це перше, на що звертає увагу пацієнт, який відвідує поліклініку чи прибуває на лікування до стаціонару.

 Щоденне, ретельне й неухильне виконання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму в ході виконання професійних обов’язків і є основою системи заходів щодо профілактики госпітальних інфекцій.

Отже в ЛПЗ здійснюється не лише лікувально-діагностична діяльність, а й дуже широкий комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів для профілактики госпітальних інфекцій. На чолі цієї багатогранної роботи стоїть медична сестра - головний організатор, виконавець і відповідальний контролер, правильність діяльності якого залежить від рівня знань і практичних навичок, які здобувають безупинним навчанням.

Свідоме ставлення й ретельне виконання медичним персоналом вимог протиепідемічного режиму запобігатиме професійним захворюванням медпрацівників, що допоможе значною мірою знизити ризик виникнення й поширення госпітальних інфекцій.

Виконати завдання:

     Записати у щоденник:

Контрольні питання теми  записати у щоденник:

            -Яка профілактика  госпітального інфікування медиків.

            -Надання долікарської допомоги при больовому синдромі.

 

Критерій оцінювання  теоретичних питань:

«5»- повна ґрунтовна відповідь

«4»- неповна відповідь

«3»-відповідь неповна, з помилками

«2»-невірна відповідь

 

 

Вирішити  задачі:

Задача №1

Хворий звернувся  до медсестри зі скаргами на біль  в поперековому відділі хребта, порушення ходи. При обстеженні виявлено позитивні симптоми Нері, Ласега, Дежеріна, болючість парахребцевих точок у поперековому відділі хребта.

               -Визначити проблеми  пацієнта

               -Сформулювати медсестринський діагноз

               -Скласти план медсестринських втручань

                -Дати визначення симптомам  Нері, Ласега, Дежеріна

 

Задача №2

Хворий звернувся  до медсестри  зі скаргами на різкий приступоподібний біль стріляючого характеру в ділянці верхньої щелепи зліва. Приступи виникають при розмові, жуванні, чищенні зубів.

-Патологію якого черепного нерва виявить фельдшер при обстеженні?

-Сформулюйте медсестринський діагноз ?

 

 

Задача №3

У пацієнтки С., 47 років на шкірі VІ міжреберного проміжку на тлі гіперемії і інфільтрації виявлено згруповані міхурці з геморагічним вмістом, які розміщені лінійно. Суб’єктивно: біль в ділянці ураження, температура тіла 38,2⁰С.

 Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину  ?

 

 

 

Критерії оцінювання задач.

«5» Відмінно	Студент правильно формулює і обґрунтовує  медсестринський діагноз,визначає проблеми пацієнта, складає план медсестринських втручань,1-неточність, що не псує якості виконаного завдання.
«4» Добре	Студент правильно формулює і обґрунтовує мед-сестринський діагноз, визначає проблеми пацієнта, складає план медсестринських втручань допускає 2 –неточністі або 2- несуттєві помилки, що не псує якості виконаного завдання.
«3» Задовільно	Студент допускає помилки при формулюванні діагнозу і  при визначенні  проблем , допускає  більше 2–помилок
«2» Незадовільно	Студент  не може сформулювати діагноз, не визначає проблеми пацієнта

Список літератури:

Література:

Основна:

Кареліна Т.І., Касевич Н.М. Медсестринство в неврології: Підручник. — К.: Медицина, 2010. Стор.103-126

Додаткова:

Медсестринство в неврології:/ За ред. С.І. Шкробот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. Стор.202-211, 217-230

Л.С.Білик  Медичні маніпуляції в алгоритмах  стор. 218, 222 - 223.

Завдання направити на електронну адресу :  tatianaermolash19@gmail.com або  googl class

Термін виконання : 28.10.2020р.  1бригада – з 8.00  - 11.00

                                                           ІІ бригада – з 11.00-14.00

                                                           ІІІбригада – з 14.00-17.00