3 А/л 08.05.22 Методична розробка виховної години

 

Методична розробка виховної години

 

Спеціальність : «Лікувальна справа»

Курс: 3 група «А»

Дата: 08.05.2022 р.

Місце проведення             дистанційно

Класний керівник: Єрмолаш Т. О.

Тема виховної  години:  З Днем матері !

Мета: Виховувати  почуття чуйності та ввічливості до матерів, бабусь, жінок; формувати почуття гордості за свята та традиції українського народу.

 

“Яке найкраще слово в світі?” —
Раз мудрий хтось питав людей.
“Здоров’я”, — відповів так хворий.
“Ні! Молодість!” — сказав старий.
“Найкраще — хліб!” — жебрак говорить,
“Побіда”, — відповів стрілець.
“Найкраще — воля!” — рік невільник.
“Ні, правда!” — обставав мудрець.

Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще малий хлопчак:
“Найкраще в світі слово “Мама!”
І всі сказали: “Мама! Так”.

 У травні, коли природа – Мати виряджає свою доню – Землю у пишному вбранні весняних квітів у дорогу життя, праці і радощі, люди висловлюють подяку материнській любові, самопожертві і відзначають День Матері!

 Щасливі ми, що свято Матері прийшло і на нашу землю. Хай вічно живуть наші мами, а ми, діти, завжди залишатимемося перед ними в боргу.

                    

            Інсценізація «Коли Бог творив Маму». 

Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.
 Мамина сльоза… Це любов і турбота, це радість і горе, це біль і розрада, які вона переживає разом зі своєю дитиною, а часто – замість своєї дитини. Адже в її серці горить священний вогонь божої ласки – любов до дитини. Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?

  Подивіться навколо – ми живемо на дивовижній планеті дбайливих мам. На ній завжди світить сонце, на ній живуть добрі, ласкаві й веселі мами, які завжди пам’ятають, що найголовніше призначення жінки – бути матір’ю. 

Мама – це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов. 

Мати – це величезне вікно в світ. Вона допомагає малюкові зрозуміти красу лісу й неба, місяця й сонця, хмар і зірок.

Мамині уроки – на все життя. Мами люблять нас просто за те, що ми є. Вони нічого не просять натомість. А гарні діти стараються, щодня доводять свою любов найріднішій людині на землі.

 

1.Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти!

 

2.    Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити1

 

3.    Як часто помічаємо ми самі,

Що через нас сумують мами.

 

4.    Даруймо ж радість нашим матерям,

Бо їм турбот щоденних вистачає.

 

5.    Вони любов свою дарують нам.

Нехай Всевишній їх благословляє!

 

6.    То ж всі сьогодні просим вас

Пробачте, любі мами, нас!

                      

Як би ви далеко чи близько не були, ви завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами, підтримують нас у години радості і печалі. Тож цінуйте матерів своїх. Оберігайте їх від злих очей, необдуманих вчинків. Будьте з ними завжди.

         

Мама — всьому початок. Мама — берегиня роду людського. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. Мама народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності, працьовитості.
Недаремно в народі кажуть: “Яка мама, така й доня”.

 

 Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.

 

Мама… Матуся… Ніжна, ласкава, добра. Як ти потрібна нам усім – слухняним і пустотливим, сильним і слабим, добрим і байдужим.

 

Скільки б людині не було – 5 чи 50, їй завжди потрібна мама. І як би не склалася ваша доля, знайте, материнське серце завжди болить за вами.

                      

Дорогі наші мами, ми і ще раз від усього серця вітаємо вас з цим прекрасним весняним святом – Днем Матері.

Бажаємо вам добра і здійснення сонячних материнських мрій і надій. Радості вам безмеж, вдячності від дітей. Хай Бог вам дає сили та спокою, щасливої долі, здоров’я на довгі літа.

 

 

 

Методична розробка виховної години

Спеціальність : «Лікувальна справа»

Курс: 3 група «А»

Дата: 08.05.2022 р.

Місце проведення             дистанційно

Класний керівник: Єрмолаш Т. О.

Тема виховної  години:  «8 травня - День пам’яті та примирення»

 

Мета: поглибити знання студентів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу  українців у Другій світовій  війні, виховувати у студентів  шану і повагу до тих, хто ціною власного  життя  здобув перемогу у війні  і здобуває перемогу на сході України в наші дні.

 

Епіграф: «Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.»

 

Година  спілкування

 8 та 9 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення. Завдяки Указу Президента виданий у 2015 році Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. У Великій Британії та країнах Співдружності відзначається «День Перемоги в Європі»; у Вірменії – «День Миру»; у Норвегії – «День визволення»; у Словаччині – «День перемоги над нацизмом»; у США – «День Пам’яті»; у Франції – «День Перемоги»; у Чехії – «Національний День».

Символ – червоний мак

Квітка маку в українській традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке –  як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка:  «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

 

 День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше –  мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду.

    Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не зникає в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Наша пам’ять про ті часи  – це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

Війна. Запеклі бої, зруйновані міста і села, сльози матерів і дітей. На нашу землю війна прийшла раннім світанком 22 червня 1941 року.

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

І з ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому…

І мама мовчазно-бліда, мов стіна…

І тато поволеньки каже: „Війна“.

 І як тільки ворог ступив на українську землю, мільйони піднялись, щоб дати йому відсіч. І кожен вірив у світлу перемогу.

До свободи! До свободи!

Уставайте смілі, горді,

Із мечами у руках

Ворогам усім на страх!

Уставай, народе мій,

На побідний правий бій!

Такі слова полум’яними віршами входили в серця усіх українців. А попереду ще було 1418 важких днів і ночей. Дорогою ціною дісталась мужнім воїнам перемога. Чимало їх полягло на фронтових шляхах. І пам'ять про них, та їхній подвиг ніколи не згасне.

 

Сонце палило нестерпно,

Гнулось у саду гілля:

Падали яблука в серпень

Глуха стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди

Всюди гриміла війна

Падали спалені люди,

Їх не щадила вона.

 

Бій, розгортався лютий,

Кулі, неначе град

Тихо, вітри і люди,

Тихо, вітри і люди

Впав у траву солдат.

Вдарило хлопця в груди,

Вибухнув поруч снаряд,

Тихо, вітри і люди!

Тихо, вітри і люди,

Вмер молодий солдат.

 

Мати довіку буде

Сина свого виглядать

Тихо, вітри і люди,

Тихо, вітри і люди,

Син її – той солдат.

    Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваємо ми воїнів наших. Золотими літерами вписані їх прізвища та імена в книзі „Пам’яті”. 

 

  На кручах Дніпра,

В краю вогняному

Підводиться стовпчик

І зірка на ньому.

Вербичка в жалобі

Стоїть, мов спокута…

Ніхто не забутий,

Ніщо не забуте!

       Не спиться ще вдовам,

Бо туга лишилась,

Для них i сьогодні

Війна не скінчилась.

Серця в них назавжди

Тривогою скуті.

Ніхто не забутий,

Ніщо не забуте!

 

Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя нацизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини нацистів зі свого трагічного досвіду.

На окупованій території вороги знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси – раси господарів, покликаних керувати іншими народами.

Люто ненавиділи фашисти слов'янські народи – поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.

Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

 Це страшні сторінки війни..

 

Втрати України від фашизму:

Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення – вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти               – складають понад 8 мільйонів осіб.

 

Внесок України у боротьбу проти фашизму:

Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року – разом із першими німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року. Українці ж як народ зустріли війну одними з перших – 1 вересня 1939 року, – а завершили одними з останніх – 2 вересня 1945 року. Капітуляцію останньої воюючої країни – Японії – від імені Радянського Союзу приймав український генерал Кузьма Дерев’янко.

 

 У роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.

 

Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск над печаллю могил,

Бійців з Придніпров’я і з галицьких сіл.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.

Що в селах Вкраїни синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна,

Що їхні серця дуже довгі літа

Земля українська в собі пригорта.

 

 Фашизм – одна з найбільших хвороб людства. Ключовими ознаками фашизму є: культ особистості, зневага до людських цінностей, систематичне нехтування правами людини, культ війни та сили, зовнішня агресія. Ці ознаки об’єднують і Третій Рейх у минулому, і пануючий тепер у Росії режим. Одним із виявів зазначених ознак у випадку з путінською Росією є її агресія проти України. Українці протистоять цій агресії, але, як і у випадку з фашизмом у середині XX століття, протистояти потрібно, об’єднавши сили всього демократичного світу. Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю і є запорукою перемоги.

 

Багато країн є на нашій Землі!

І в кожній країні є діти малі.

З волоссям чорнявим, русявим, білявим,

З волоссям без кучерів і кучерявим.

Дарма, що в них різного кольору шкіра,

Та усмішка в діток однаково-щира,

І всі вони, наче квітки в букеті,

Життя прикрашають на нашій планеті

                                     

Ми хочемо без воєн жити

Хай буде мир на всій землі!

За мир, щоб сміятись!

За мир, щоб трудитись!

За мир, щоб троянди цвіли!

Щоб жито буяло і діти росли!

 

 

Методична розробка виховної години

 

Спеціальність : «Лікувальна справа»

Курс: 3 група «А»

Дата: 08.05.2022 р.

Місце проведення             дистанційно

Класний керівник: Єрмолаш Т. О.

Тема виховної  години:  Міжнаро́дний  день  Черво́ного Хреста́ і Черво́ного Півмі́сяця 

 

Міжнаро́дний рух Черво́ного Хреста́ і Черво́ного Півмі́сяця — це міжнародний гуманітарний рух, в якому беруть участь близько 97 мільйонів добровольців у всьому світі. Метою діяльності руху є захист людського життя та здоров'я, запобігання людським стражданням та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів.

Складовими частинами руху є:

·        Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) — приватна організація, яка була заснована в 1863 році в Женеві, Швейцарія. Комітет, що складається з 25 членів має унікальні повноваження, які були наданні міжнародною спільнотою, щоб захищати життя та гідність жертв міжнародних та внутрішніх збройних конфліктів.

·        Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (МФЧХ і ЧП) — організація, заснована в Парижі в 1919 році. Федерація займається координацією всіх національних організацій в межах руху. В тісній співпраці з національними організаціями вона проводить міжнародні гуманітарні операції, які потребують значних ресурсів. Міжнародний секретаріат Федерації знаходиться в Женеві, Швейцарія.

·        Національні товариства Червоного Хреста та Півмісяця, які представлені 186 національними об'єднаннями, що визнані МКЧХ та є повноправними членами федерації. Кожен з них працює в своїй країні відповідно до принципів міжнародного гуманітарного права та статутів руху. В залежності від обставин, національні об'єднання можуть виконувати додаткові гуманітарні завдання, які безпосередньо не визначаються міжнародним законодавством чи мандатами членів міжнародного руху.

Аж до середини 19 століття не існувало ефективної системи забезпечення лікування поранених у бою солдатів та місць для їхнього безпечного розташування. У червні 1859 року швейцарський бізнесмен Анрі Дюнан їздив в Італію для того, щоб зустрітися з французьким імператором Наполеоном III для обговорення труднощів проведення бізнесу в Алжирі, який тоді був окупований Францією. Ввечері 24 червня він приїхав в містечко Сольферіно, де став свідком битви, під час якої загинуло або було поранено близько 40000 солдатів з кожного боку. Анрі Дюнан був шокований наслідками битви та відсутністю елементарної медичної допомоги пораненим. Він повністю відмовився від первинної мети своєї подорожі і кілька днів присвятив себе лікуванню та догляду за пораненими. Повернувшись додому в Женеву, він вирішив написати книжку, яку видав власним коштом в 1862 році під назвою «Спогади про Сольферіно». Він розіслав декілька екземплярів книжкок провідним політичним та військовим діячам Європи. Окрім видання книжки, Дюнан відстоював утворення національних, добровільних організації, які б допомагали пораненим солдатам під час війни. Крім того він закликав до розробки та підписання міжнародних договорів, які б гарантували безпеку нейтральних медиків та лікарень для поранених на полі бою.

8 травня у всьому світі відзначається Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Саме в цей день народився засновник Міжнародного руху Анрі Дюнан.

«Волонтери та співробітники Товариства Червоного Хреста України кожного дня докладають зусиль, аби допомогти уразливим громадянам нашої країни, – зазначила Лілія Білоус, Генеральний директор Товариства Червоного Хреста України. – І 8 травня – саме час відзначити їхній позитивний вплив на людські життя, на все суспільство. Червоний Хрест реагує на кризові ситуації і допомагає людям жити у більш безпечному середовищі більш гідним життям».

Товариство допомагає десяткам тисячам людей щороку, надаючи підтримку в залежності під потреб конкретних осіб в кожному регіоні України. Від надання гуманітарної допомоги до психосоціальної підтримки – ми можемо допомогти людям підготуватися, пережити та відновитися після кризи чи надзвичайної ситуації.

Товариство Червоного Хреста України діє в нашій країні вже 101 рік і стало надійною опорою держави у гуманітарній сфері та такою організацією, куди люди завжди можуть звернутися по допомогу. «Ми приділяємо увагу тим, хто потребує підтримки. Це наша відданість людям, наша прихильність справі гуманності», – сказала пані Білоус.

Міжнародний рух складається з

• Міжнародного Комітету Червоного Хреста,
• Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та
• 191 національного товариства різних країн, серед яких і Товариство Червоного Хреста України.

11,7 млн активних волонтерів Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в світі – це глобальна мережа, що стверджує ідеали милосердя та взаємодопомоги. Щороку ці віддані особи допомагають людям  в усьому світі, рятують життя та полегшують страждання. Товариство Червоного Хреста України пишається бути частиною цієї всесвітньої гуманітарної родини.