Викладач Єрмолаш Т.О. Предмет Медсестринство у внутрішній медицині Дата 14.05.2022 р. група 4 – А с/с Практичне заняття№15 Медсестринський процес при хворобах обміну речовин: ожиріння. Гіповітамінози.

 

Викладач	Єрмолаш Т.О.
Предмет	Медсестринство  у внутрішній медицині
Дата	14.05.2022 р.
група	4 – А с/с
Практичне заняття№15	Медсестринський процес при хворобах обміну речовин: ожиріння. Гіповітамінози.

                                                Схема дистанційного  заняття:

       Записати у щоденник :

1.   Завдання.
Використовуючи формулу Брока, визначити ідеальну масу тіла пацієнтів при наступних показниках зросту: 156 см, 168 см, 176 см, 182 см, 188 см.

 

2.   Дати відповіді на питання:
1. Чим характеризується гіповітаміноз вітаміну С?
2. Чим характеризується гіповітаміноз вітаміну А?

3.Назвати препарати для лікування  ожиріння?

Тести для самоконтролю
1. У хворих із ожирінням І ступеня маса тіла перевищує норму на:
A. 10-29%
B. 30-49%
C. 50-99%
D. Більше ніж 100%

2. У хворих із ожирінням ІІ ступеня маса тіла перевищує норму на:
A. 10-29%
B. 30-49%
C. 50-99%
D. Більше ніж 100%

3. У хворих із ожирінням ІІІ ступеня маса тіла перевищує норму на:
A. 10-29%
B. 30-49%
C. 50-99%
D. Більше ніж 100%

4. У хворих із ожирінням ІY ступеня маса тіла перевищує норму на:
A. 10-29%
B. 30-49%
C. 50-99%
D. Більше ніж 100%

Ознайомитись із самостійною роботою:

Ожиріння – надмірне відкладення жиру у тканинах організму при звичайному
харчовому і руховому режимі.
Певному зросту людини відповідає певна нормальна маса тіла.
Для їх визначення користуються формулою Брока:
- вимірюють зріст людини (у сантиметрах) і від отриманого числа віднімають сто
(наприклад, при зрості 160 см нормальна маса тіла дорівнює 60 кг).
Перевищення маси тіла на 10 % порівняно з фізіологічною нормою свідчить про
ожиріння.
Етіологія і патогенез В основі розвитку хвороби лежить пригнічення обміну речовин
під дією різних чинників:
- ураження головного мозку,
- хвороби ендокринної системи,
- генетична зумовленість,
- зниження функцій статевих залоз ( наприклад, у клімактеричний період).
У 70 – 90 % випадків причиною ожиріння є надмірне харчування, особливо зловживання
солодощами і виробами з борошна, малорухливий спосіб життя.
Необхідно враховувати схильність до порушення обміну речовин.
Розрізняють:
- екзогенне ( зовнішнє) і
- ендогенне (внутрішнє) ожиріння.
Екзогенне ожиріння пов’язане з надмірним харчуванням.
Ендогенне ожиріння є наслідком порушення обміну через ураження центрів, які
регулюють апетит, насичення, жировий і вуглеводний обмін.
При всіх типах ожиріння відбувається :
- посилений перехід вуглеводів у жири,
- зниження активності ліполітичних ферментів (речовин, які забезпечують розпад жирів),
- активізація синтезу і гальмування розпаду жирів.
Клінічна картина Хворих турбують надмірна маса тіла, задишка, неприємні відчуття в
ділянці серця, швидка втомлюваність і м’язова слабість, пітливість, головний біль, закрепи.
Апетит часто посилений, хоча іноді хворі мало їдять, але маса тіла збільшується.
Ожиріння можна діагностувати під час огляду. Жир часто відкладається нерівномірно
(у підшкірному шарі в ділянці живота,потилиці, сідниць, стегон, грудних залоз).
Збільшення маси тіла від 10% до 29 % свідчить про ожиріння І ступеня,
- від 30 до 49 % - ІІ ступеня,
- від 50 до 99 % - ІІІ ступеня,
- більше 100% - IY ступеня.
Нерідко спостерігається ослаблення статевої функції. Через високе стояння діафрагми
розвивається схильність до застою в нижніх відділах легень і пневмонії. Часто ожиріння
супроводжується атеросклерозом коронарних судин, збільшенням печінки, жовчнокам’яною хворобою. Рухомість хворих ще більше обмежують варикозні розширення вен на ногах, тромбофлебіти.
Початок захворювання перебігає без симптомів. Згодом з’являються блідість, кволість,
пітливість, головний біль, задишка.
Розрізняють три форми ожиріння :
- аліментарно-конституціональне;
- гіпофізарно-церебральне;
- ендокринно-обмінне.
Аліментарно-конституціональне ожиріння – розвивається майже в двох третинах усіх
випадків оджиріння. В його основі лежать такі чинники : неправильне харчування,
недостатня фізична активність і спадковість.
Гіпофізарно-церебральне (гіпоталомічне) ожиріння – має свої особливості. Ця Форма
ожиріння характеризується швидким збільшенням маси тіла. У більшості випадків у хворих відзначаються нерівномірне відкладання жиру та наявність смуг розтягання на шкірі живота, стегон і сідниць.
Спостерігаються симптомокомплекс ушкодження гіпоталамуса (підвищена пітливість,
асиметрія АТ, приливи, виділення великої кількості сечі), а також симптоми органічних
порушень з боку ЦНС.
Ендокринно-обмінне ожиріння є синдромом певних ендокринних захворювань, а саме,
хвороби Іценка-Кушенга, гіпотиреозу.
Прогресування ожиріння спричиняє розвиток гіперінсулінізму, збільшення вмісту
кортикостероїдів, зниження рівня соматотропіну і статевих гормонів, що призводить до
стійкої гіперліпідемії.
Лікування ожиріння передбачає :
- обмеження вживання висококалорійної їжі,
- систематичні фізичні навантаження ( ходьба, масаж, гімнастика), пиття мінеральних вод, фізіотерапевтичні процедури

Із медикаментозних засобів застосовують препарати, які послаблюють апетит (фепранон,

дезопімон), діуретики.

Необхідно регулювати серцеву діяльність, функцію кишок, контролювати масу тіла.

Дієта

- стіл №8. Перевагу надають овочам, фруктам, ягодам. Рекомендують морську рибу, молочні продукти, олію. Обмежують вживання страв із борошна, круп,

тваринні жири. Їжу необхідно приймати часто, 5 – 6 разів на добу, застосовувати
розвантажувальні дні ( фруктові, молочні, сирні), лікувальне голодування протягом 2-3
тижнів.

Тема: Гіповітамінози
Актуальність теми: Вітаміни – це харчові незамінні чинники, які, присутні в невеликих
кількостях в їжі, забезпечують нормальний розвиток організму тварин і людини і адекватну швидкість протікання біохімічних і фізіологічних процесів. Порушення регуляції процесів обміну і розвиток патології часто пов'язані з недостатнім надходженням вітамінів в організм, повною відсутністю їх в споживаній їжі або порушеннями їх всмоктування.
Biтаміни харчові фактори, що забезпечують нормальний перебіг біохімічних і
фізіологічних процесів. Вони беруть участь у регулюванні всіх обмінних процесів в
організмі. Вітаміни відрізняються від усіх інших харчових речовин за двома ознаками:
1) не включаються в структуру тканин;
2) не використовуються організмом як джерело енергії, а найчастіше є каталізатором
різноманітних біохімічних реакцій.
Порушення нормального процесу обміну в організмі часто пов’язані з недостатнім
надходженням вітамінів до організму, повною їх відсутністю у спожитій їжі, також з
алкоголізмом, проведенням гемодіалізу, повним парентеральним живленням і
природженими дефектами метаболізму. Хвороби, які виникають через повну відсутність у
їжі вітамінів або повне порушення їх засвоєння, дістали назву авітамінозів. Гіповітамінози
зумовлені недостатнім надходженням вітамінів з їжею або їх поганим засвоєнням.
Недостатність вітаміну С (цинга)
На відміну від більшості тварин в організмі людини вітамін C не синтезується з глюкози
у зв’язку з відсутністю необхідного для цього ферменту (Zглюконолактоноксидази), через
що виникає потреба вводити його ззовні. Вітамін C (аскорбінова кислота) є потужним
відновником. Він необхідний для утворення колагену і сприяє збереженню цілості
сполучної, остеоїдної тканин і дентину зубів. Вітамін C є протектором редуктази фолієвої
кислоти, бере участь у розподілі та накопичуванні заліза. Доведено його зв’язок з
атеросклерозом (вітамін C зменшує вміст холестерину в крові, сприяє утворенню жовчних
кислот з холестерину).
Добова потреба організму в ньому - 30-60 мг. Вітамін C міститься в молоці, фруктах,
овочах. Але приблизно 50 % його руйнуються внаслідок тривалого зберігання фруктів і
овочів, а також під час кулінарної обробки. Потреба у вітаміні С зростає у періоди вагітності, лактації, при дифузному токсичному зобі, діареї, ахлоргідрії.
Клініка. Першими ознаками дефіциту вітаміну С в організмі є слабість, дратівливість,
болі у м’язах і суглобах, серцебиття. Уражається кровоносна система: судини стають
крихкими, проникними, що призводить до виникнення петехій, крововиливу і кровотечі у
внутршні органи. Характерною ознакою є кровоточивість ясен; дегенеративні зміни з боку
одонтобластів спричинюють розвиток карієсу, розхитування, розтріскування та випадання
зубів. Старі рубці розходяться, рани не загоюються. Характерним є гіперкератоз волосяних фолікулів з гіперемією та крововиливами навколо них. Наявна нормохромна анемія, але у 20% хворих анемія є мегалобластною через дефіцит фолату. Для діагностики дефіциту вітаміну С визначають рівень аскорбінової кислоти в тромбоцитах. У хворих часто підвищується рівень білірубіну, стає позитивною ендотеліальна проба.
Терапевтична доза аскорбінової кислоти для дорослих - 100 мг 35 разів/добу протягом
місяця, після цього - по 100 мг/добу. Водночас слід проводити корекцію дієти.
Недостатність вітаміну В2 (рибофлавіну)
Вітамін В2 належить до коферментних вітамінів, механізм дії яких полягає у їх
використанні в побудові коферментів, які каталізують у складі ферментних білків важливі
метаболічні реакції. Рибофлавін добре розчиняється у воді, є стійким у кислих розчинах, але легко руйнується у лужних і нейтральних розчинах. Він чутливий до ультрафіолетових променів і порівняно легко відновлюється. Властивість рибофлавіну легко окислюватися і відновлюватися є основою його біологічної дії в клі тинному метаболізмі. Він дуже поширений у природі .
Джерелом вітаміну В2 є м’ясо, печінка, злаки, жовток, молоко, шпинат, картопля, дріжджі .Добова потреба дорослої людини у рибофлавіні - 24 мг.
Клініка. При дефіциті рибофлавіну розвивається загальна слабість, виникають
порушення зросту, випадання волосся, запальні процеси у слизовій оболонці язика (глосит), губ, особливо кутів рота, найбільші зміни стосуються очей: кератити, катаракта, порушення адаптації у темряві, світлобоязнь.
Терапевтична доза для дорослих: 1 мл 1%го розчину в/м або п/ш 1 раз/добу протягом
1015 днів, всередину - по 0,005-0,01 г 13 рази/добу залежно від тяжкості гіповітамінозу.
Профілактична доза становить 0,002 г.
Недостатність вітаміну РР (нікотинової кислоти)
Відкритий як засіб проти пелагри, дуже поширеної у XIX столітті, він дістав назву
антипелагричного вітаміну (від італ. preventive pellagra -запобігаючий пелагрі).
Вітамін РР погано розчиняється у воді, проте добре - у водних лужних розчинах. Він
також, як і вітамін В2, належить до коферментних вітамінів. Коферментними формами
вітаміну РР є коферменти анаеробних дегідрогеназ - НАД (нікотинамідаддинуклеотид) та
НАДФ (нікотинаміддинуклеотидфосфат), до складу яких входить амід нікотинової кислоти.
Біологічна роль вітаміну РР пов’язана з його участю в окисновідновних реакціях, які
каталізуються дегідрогеназами.
Діапазон дії вітаміну РР надзвичайно широкий. Він «втручається» в обмін білків,
вуглеводів, ліпідів; виявляє антианемічну, гіпотензивну, антисклеротичну (активує
окислення ліпідів і знижує їх вміст у крові), судинорозширюючу дії, впливає на
мікроциркуляцію крові, регулює ферментативні реакції всіх видів.
Нікотинова кислота належить до вітамінів, які широко містяться в рослинних і тваринних
продуктах. Основними джерелами нікотинової кислоти є такі: рис, хліб, висівки, дріжджі,
картопля, м’ясо, печінка, нирки, морква та інші продукти. Добова потреба організму - 15-20 мг.
Клініка. Найбільш характерними ознаками авітамінозу РР, або пелагри, є ураження
шкіри (дерматити), шлунковокишкового тракту (діарея), нервової системи (деменція).
Дерматити найчастіше бувають симетричними, уражають ділянки шкіри; вони найбільш
схильні до дії прямих сонячних променів (шия, обличчя, тильні поверхні кистей), унаслідок чого шкіра стає червоною, надалі - коричневою і шорсткою. Ураження шлунковокишкового тракту проявляються анорексією, нудотою, болями у живот, проносом, що призводить до обезводнювання організму. Специфічними для пелагри є стоматити, гінгівіти, ураження язика з опуханням і тріщинами.
Ураження головного мозку проявляється головним болем, запамороченням, підвищеною
дратівливістю, депресією, розвитком психозів, галюцинацій та ін. У дітей відмічаються
зупинка зросту, анемія, схуднення.
Терапевтична доза: всередину приймають по 0,05 - 0,10 г 2-4 рази/добу протягом 15-20
днів; в/м - по 10 мл 1%го розчину і в/в по 5 мл 1%го розчину 1-2 рази/добу протягом 10-15
днів. При прийомі всередину разову дозу можна поступово збільшувати (за відсутності
побічних явищ) до 0,5-1,0 г, а добову - до 35 г.
Недостатність вітаміну А (ретинолу
Вітамін А (ретинол) знаходиться в продуктах тваринного походження. Втрачає свою
цінність при кулінарній обробці. Продукти в яких міститься вітамін А: печінка, вершкове
масло, сир, яєчний жовток, морква, солодкий перець, шипшина, обліпиха, зелена цибуля.
Добова потреба вітаміну А 1-1,5 мг. Вітамін А має велике біологічне значення.
Насамперед для нормального зору. Підтримує функції шкіри, слизових залоз. Крім того,
підвищує опірність організму до інфекційних захворювань.
Нехватка вітаміну А це порушення зору в результаті таке захворювання як «куряча
сліпота». А також сухість шкіри, ороговіння ділянки ліктів і колін, схильність до утворення прищів, вугрів. Луска в волоссі, ламкість нігтів, схильність до простудних захворювань., понижений апетит, втрата маси тіла.
Недостатність вітаміну Д
Вітамін Д – ергокальцеферол. В організм людини вітамін поступає в невеликій кількості з
продуктами харчування. Більшість вітаміну Д утворюється в організмі людини під впливом ультрафіолету, тобто при перебуванні на сонці. Продукти харчування в яких присутній вітамін Д: яєчний жовток, вершкове масло, молоко, жир і печінка деяких риб і тварин.
Добова потреба в вітаміні Д2 дітям, вагітним і годуючим матерям складає 500 мг.
Біологічне значення вітаміну Д – регуляція обміну кальція і фосфора в організмі. Під
впливом вітаміну Д збільшується всмоктування кальцію з кишечника і зменшується
виведення його через нирки, тому кальцій затримується в організмі і відкладається в кістках.
Таким чином ергокальцеферол сприяє зміцненню кісток. Недостатність вітаміну Д –
зниження кальцію в кістках. Виникає Д – авітаміноз який у дітей проявляється ознаками
рахіту.
Ознаки Д2 гіповітамінозу: зниження апетиту, втома, слабкість, біль у м«язах, кришаться
зуби, відкладається кальцій в нирках, легенях
Недостатність вітаміну Е
Синтетичний препарат вітаміну Е – токоферола ацетат. Вітамін Е в організм поступає у
вигляді рослинних масел (рослинна олія). При недостатності вітаміну Е виникають
дегенеративні зміни в м’язах, нервових клітинах, печінці.
Е – авітаміноз у чоловіків – імпотенція. Продукти в складі яких є вітамін Е: не рафінована
рослинна олія, печінка, яйця, проросле зерно, вівсяна та гречана крупи, бобові.
Недостатність вітаміну К
Вітамін К підвищує звертання крові, тому вітамін К називають антигеморрагічним
(вікасол).
Вітамін К стимулює вироблення в печінці фактора – протромбіну. При нестачі вітаміну К
підвищується кровоточивість. Кровоточивості під шкіру, суглоби. Можливі носові кровотечі, кровотечі з ясен.
Добова потреба вітаміну К – 2 мг, за рахунок вживання рослинної їжі. Частково вітамін К
виробляється мікрофлорою кишечника.
Продукти багаті на вітамін К: цвітна, білокачанна капуста, шпинат, щавель.

 

Список літератури:

І.Основна:

1. Медсестринство у внутрішній  медицині  підручник / В.В. Стасюк— К., 2010.

 

ІІ.ДОПОМІЖНА:

2. .Медсестринство в терапії  О.К.Демченко— К., 2001.

 

Завдання направити на електронну адресу :  tatianaermolash19@gmail.com