Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в психіатрії та наркології Дата 18.02.2022 Група 4Асс Лекція №3 Проблеми пацієнтів з алкогольними психозами

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  психіатрії  та  наркології
Дата	18.02.2022
Група	4Асс
Лекція №3	Проблеми пацієнтів з алкогольними психозами

 

Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції і зробити конспект:

 

План:

1.      Гострі алкогольні психози:

•         біла гарячка (алкогольний делірій);

•         гострий алкогольний галюциноз;

•         гострий алкогольний параноїд.

2.       Хронічні алкогольні психози:

•        хронічний алкогольний галюциноз;

•         алкогольне маячення ревнощів;

•         Корсаковський психоз;.

 

 

Алкогольні психози

Приблизно в 10% хворих на хронічний алкоголізм розвиваються гострі й хронічні алкогольні психози.

До гострих алкогольних психозів відносять:

•         білу гарячку (алкогольний делірій);

•         гострий алкогольний галюциноз;

•         гострий алкогольний параноїду.

До хронічних алкогольних психозів відносять:

•        хронічний алкогольний галюциноз;

•         алкогольне маячення ревнощів;

•         Корсаковський психоз;

.

Серед психозів найчастіше виникає алкогольний делірій (біла гарячка). Клінічна картина характеризується в основному наявністю деліріозного синдрому. Деліріозний синдром проявляється дезорієнтацією в часі й просторі із збереженням орієнтації у власній особистості. При цьому з’являються зорові, тактильні та слухові галюцинації.

Переважають зорові галюцинації: мухи, жуки, таргани, миші, пацюки. Рідше хворі бачать людей. Зорові галюцинації можуть мати фантастичний характер (чорти, чудовиська). Стан делірію звичайно короткочасний, навіть без лікування він минає через 3-5діб. Інколи психоз затягується на 1-1,5 тижні.

Біла гарячка супроводжується соматоневрологічними розладами: виражена пітливість, гіперемія шкіри, тахікардія, коливання АТ, збільшення печінки, тремор рук, голови, тремтіння всього тіла (тремтячий делірій), субфебрильна температура. Інколи психоз може набувати форми фебрильного делірію, при якому температура тіла підвищується до 39°С, і протягом доби після різкого погіршення загального стану хворий раптово помирає при явищах гострої серцево-судинної недостатності.

Хворі, що перенесли алкогольний делірій, як правило, здатні пригадати більшу частину своїх галюцинаторних переживань.

смотрел».

Невідкладна долікарська допомога. Хворим, у яких психоз розвинувся при яскравих проявах ААС, показана суміш Є.А. Попова: 0,4г фенобарбіталу (або будь-який інший снодійний препарат у чотирикратній одноразовій дозі) подрібнюють, змішують із 30-50мл 96% етилового спирту, додають 70-80мл води і дають хворому випити. Спирт можна замінити горілкою (120-150мл). Приймання цієї суміші усуває або значно зменшує прояви абстиненції, а інколи викликає сон. З метою дезінтоксикації вводять натрію тіосульфат і унітіол.

Необхідно якнайшвидше госпіталізувати хворого в найближчий наркологічний, психіатричний чи соматичний стаціонар. При вираженому психомоторному збудженні слід ввести аміназин і реланіум (седуксен, сибазон). Під час транспортування хворого вживають заходи безпеки, щоб хворий не вистрибнув з автомобіля і не завдав травм особам, які його супроводжують.

Гострий алкогольний галюциноз - це психоз, який характеризується наявністю слухових галюцинацій, але перебігає при ясній свідомості із збереженням орієнтації у часі, просторі та власній особистості.

Гострий галюциноз виникає в період ААС або під час запою. Клінічна картина визначається слуховими галюцинаціями, що мають характер монологу, діалогу з тематикою звинувачення хворого в пияцтві, спогадами про його минулі вчинки, загрозою жорстокої розправи, яку він заслужив. Зорові та тактильні галюцинації зустрічаються рідко.

Іноді у хворих формується своєрідна система «стосунків з голосами», вони вплітаються в повсякденну життєдіяльність і формується ряд захисних прийомів щодо них.

Внаслідок галюцинацій домінують афекти напруженої тривоги, страху, відчаю, які посилюються ввечері й вночі. Свідомість збережена. .Алкогольний галюциноз триває 2-4 тижні. Критичне ставлення до свого хворобливого стану під час гострого психозу відсутнє. Симптоми хвороби мають тенденцію до посилення у вечірній та нічний час. Якщо симптоми психозу не зникають протягом місяця і більше, психоз вважають затяжним.

Гострий алкогольний параноїд - це психоз алкогольної етіології,          який проявляється маяченням переслідування або ревнощів.

Зустрічається рідко - 3% алкогольних психозів.

Хворий впевнений, що йому загрожує фізична розправа або отруєння. Багатьох людей, які його оточують, він вважає переслідувачами, в їх міміці, словах і діях він вбачає загрозу для свого життя. Вчинки таких хворих стають імпульсивними: вони раптово починають тікати, на ходу вистрибують із транспорту, звертаються до міліції з вимогою захистити їх від злочинців. При маяченні отруєння відмовляються споживати їжу або готують її самі в окремому посуді. Здебільшого гострий алкогольний параноїд минає через декілька днів або тижнів, інколи затягується на кілька місяців.

Алкогольне маячення ревнощів найчастіше виникає в осіб понад 40 років при спричиненій алкоголізмом значній зміні особистості та імпотенції. При алкогольному маяченні переслідування і ревнощів хворий може скоїти фізичну розправу над особою, яка на його переконання, є ворогом хворого або коханцем дружини.

При гострому алкогольному галюцинозі хворий, який боїться розправи або виконує наказові галюцинації, може здійснити небезпечні дії (самогубство).

Невідкладна долікарська допомога полягає у в/м введенні аміназину або галоперидолу і діазепаму (седуксену, реланіуму, сибазону). Хворий на гострий психоз підлягає негайній госпіталізації в психіатричну лікарню.

Хронічний алкогольний галюциноз триває місяці й роки, клінічно нагадує шизофренію. Дефекту особистості за шизофренічним типом немає. Але на відміну від неї, поступово з’являється критичне ставлення до галюцинацій.

Хворий звикає до них і намагається не звертати уваги. Голоси нагадують йому про минулі невдачі, промахи, розбирають «помилки життя», докоряють за пияцтво. У перші місяці хворі оборюються несправедливими, на їх думку, звинуваченнями, вступають в суперечки з голосами, вимагають залишити їх у спокої, але потім поступово звикають до них і перестають звертати увагу на них.

При хронічному галюцинозі відсутні афекти страху та тривоги, які властиві гострим формам.

Алкогольне маячення ревнощів - це досить розповсюджений психоз, проявляється у формі маячення ревнощів з немотивованими, безглуздими ідеями подружньої зради. Маячення має переважно паранояльну структуру.

Хворий вибудовує цілу систему доказів подружньої невірності: дружина стала байдужою до нього як жінка, не дбає про нього, відмовляє у близькості (насправді, як правило, це зумовлене алкогольною імпотенцією та соціальною деградацією хворих на алкоголізм).

Беззаперечними доказами зради вважається те, що дружина подивилась на випадкового перехожого, довго говорила по телефону, багато уваги надає своїй зовнішності тощо. Хворі починають шпигувати за своїми дружинами, ведуть з ними довгі «викривальні» бесіди, вимагаючи зізнання.

Ідеї ревнощів домінують у свідомості хворого і впливають на оцінку минулих подій.

Корсаковський поліневритичний психоз характеризується наявністю Корсаковського синдрому (поєднання фіксаційної, ретроградної чи антероградної амнезії з псевдоремінісценціями, рідше конфабуляціями при зниженій психічній активності) та поліневриту.

Початок психозу переважно гострий. Першим проявом психічних розладів буває фіксаційна, а інколи ретроградна амнезія тривалістю від кількох днів до декількох років. Деякі хворі прогалини в пам’яті заповнюють конфабуляціями. При вираженій фіксаційній амнезії і конфабуляціях може розвинутись амнестичне дезорієнтування в місці, часі й особах, які оточують їх. Виникають млявість, пасивність, зниження спонукань, підвищена втомлюваність. Неврологічний стан характеризується симптомами невритів з атрофією м’язів кінцівок та послабленням або відсутністю сухожильних рефлексів.

Алкогольна енцефалопатія Гайє-Верніке розвивається здебільшого в третій стадії алкоголізму і є найбільш характерним проявом масивної й тривалої дії алкоголю на головний мозок.

Це ураження головного мозку найчастіше розвивається при органічній недостатності мозку в умовах масивної інтоксикації сурогатами, при супровідних соматичних захворюваннях, неповноцінному харчуванні, авітамінозі й дії інших факторів, які ослаблюють організм. Досить часто ці стани розвиваються в осіб, які лікувались тетурамом, але продовжували зловживати спиртними напоями, особливо сурогатами.

Клінічно алкогольна енцефалопатія починається з деліріозного синдрому, розвиваються судомні пароксизми, хворі знаходяться в стані оглушення, наростають явища гострої інтоксикації та неврологічні розлади, загально соматичний стан дуже важкий (порушення серцево-судинної та дихальної діяльності, наростає зневоднення).

Прогноз несприятливий.

Хворі з хронічними алкогольними енцефалопатіями здебільшого повністю непрацездатні, а інколи навіть потребують постійного стороннього нагляду. Лікування є відносно ефективним лише на початкових стадіях енцефалопатії (кращий прогноз при Корсаківському психозі). Воно передбачає введення великих доз вітамінів групи В і ноотропних засобів на фоні загально зміцнювальної терапії і належного харчування.

Практичні поради:

•         Зловживання спиртними напоями є досить поширеним явищем. Серед хворих на алкоголізм соматоневрологічні, венеричні й інфекційні хвороби, різноманітні травми виникають частіше, ніж у загальній популяції. Такі хворі можуть лікуватись у будь-якому медичному закладі, тому медична сестра повинна достатньою мірою орієнтуватися у вузлових проблемах цієї соціально-медичної проблеми.

•         Хворі на алкоголізм здебільшого психопатизовані й схильні до порушення лікувального режиму. Медична сестра повинна проявляти щодо них твердість та принциповість і, не порушуючи принципів медичної етики та деонтології, рішуче попереджувати спроби асоціальної поведінки.

•         У більшості випадків розвитку алкогольного делірію йому передує передделірійний період. Спочатку у хворого наростають явища алкогольного абстинентного синдрому. Сон стає переривистим, нерідко розвивається безсоння. Хворий стає тривожним, з’являються елементи невмотивованої метушливості. Прогресують вегетативні порушення (гіперемія шкіри, підвищена пітливість, тахікардія, підвищення АТ). Якщо чергова медсестра помітила у хворого  наростання явищ абстиненції і порушення сну, вона повинна доповісти про це лікарю-куратору. Запобігти розвитку алкогольного делірію набагато легше і безпечніше, ніж лікувати психоз.

•         Якщо хворий знаходиться в соматоневрологічному стаціонарі з приводу хвороби, яка потребує спеціалізованої допомоги (наприклад, оперативного втручання), а в нього розвинувся гострий алкогольний психоз, біля пацієнта необхідно встановити індивідуальний пост.

 

Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції

1)Скласти  структурно-логічну  схему :

«Проблеми пацієнтів з алкогольними психозами  »

 

 

 

Література:

Базова

-Медсестринство в психіатрії / За ред. О.С. Чабана. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

Допоміжна

-Нервові і психічні  хвороби  / за ред.. І.І.Погорєлов, С.Ю. Сезін – Київ ВСВ  «Медицина» 2012р.