Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство у внутрішній медицині Дата 07.02.2022р Група 3А с/с Тема №5 лекція Артеріальна гіпертензія

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство у внутрішній медицині
Дата	07.02.2022р
Група	3А с/с
Тема №5 лекція	Артеріальна гіпертензія

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції і записати конспект, вивчити на практичне заняття:

 

Артеріальна гіпертензія, за визначенням Комітету експертів ВООЗ, - це постійно підвищений систолічний та/чи діастолічний артеріальний тиск.

Есенціальна гіпертензія (первинна гіпертензія або гіпертонічна хвороба) — це підвищений артеріальний тиск при відсутності очевидної причини його підвищення.

Вторинна гіпертензія (симптоматична) — це гіпертензія, причина якої може бути виявлена.

Гіпертонічна хвороба (первинна гіпертензія або ессенціальна гіпертензія) - захворювання, головним признаком якого єсть підвищення АТ, обумовлене порушенням регуляції тонусу судин і роботи серця і не зв’язана з органічними захворюваннями яких-небудь органів або систем організму. Це одна із форм артеріальної гіпертензії (АГ).

Етіологія

Фактори, які сприяють артеріальній гіпертензії:

·        Вік. Існує позитивна залежність між АТ і віком. Систолічний АТ постійно зростає з віком.

·        Стать. Середні рівні АТ і поширеність АГ у жінок молодого і середнього віку дещо менші, ніж у чоловіків. Пізніше ця залежність змінюється .

·        Спадковість – один з найвпливовіших факторів майбутнього розвитку АГ. Виявлено тісну кореляцію між АТ найближчих родичів (батьки, брати, сестри).

·        Маса тіла. Кореляція між масою тіла і рівнем АТ пряма, значна і стійка. Надлишкова маса асоціюється з 2-6 кратним підвищенням ризику виникнення АГ.

·        Аліментарні фактори:

·        Кухонна сіль. Її вживання понад фізіологічну норму  впливає на підвищення АТ..

·        Макроелементи: білки, жири, вуглеводи, харчові волокна. Переважання в харчовому раціоні овочів та фруктів, риби, білого курячого м'яса, обмеження вживання тваринних жирів, холестерину і солодощів сприяє зменшенню рівня АТ.

·        Кава та кофеїн. Відновлення пресорного ефекту кофеїну відбувається через декілька годин після вживання кави. АГ виникає втричі частіше серед тих, хто вживає від 1 до 5 чашок кави на день порівняно з тими, хто не вживає кави взагалі. Алкоголь. 

·         Паління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває біля 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання САТ підвищується на 15 мм рт. ст., а на 4-й – на 25 мм рт. ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ІХС у осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

·        Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ.

·        Соціально-економічний статус. В країнах із розвинутою економікою визначається зворотний зв'язок між АТ і рівнем освіти, доходів та професійним статусом, реєструється неухильне підвищення рівнів АТ і поширеності АГ серед малозабезпечених верств населення.

·        Фізична активність. У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50% вищий, ніж у фізично активних. Фізичні навантаження під час виконання професійних обов'язків сприяють підвищенню АТ, а фізична активність в години дозвілля – навпаки. Регулярні аеробні фізичні навантаження є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.

Нормальні показники АТ становлять - від 90/60 до 139/89 мм рт. ст.

Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем АТ

Категорії	САТ мм.рт.ст.	ДАТ мм.рт.ст.
Оптимальний	< 120	< 80
Нормальний	< 130	< 85
Високий нормальний	130-139	85-89
Гіпертензія:
І ступень (м’яка АГ)	140-159	90-99
2 ступень (помірна АГ)	160-179	100-109
3 ступень (тяжка АГ)	≥ 180	≥ 110
Ізольована систолічна АГ і пограничний тиск	≥ 140	≤ 90

Згідно з цією класифікацією, артеріальною гіпертензією є підвищення САТ до 140 мм рт. ст. і вище або ДАТ до 90 мм рт. ст. і вище, якщо таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірюваннях АТ (не менш ніж 2–3 рази у різні дні протягом 4 тижнів).

Класифікація:

Класифікація ІІІ стадій повільно прогресуючої гіпертонічної хвороби:

Стадія І	Об’єктивні ознаки органічних уражень органів-мішеней відсутні
Стадія ІІ	Є об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку Гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографії), або генералізоване звуження артерій сітківкі, або мікроальбумінурія чи протеїнурія та/або невелике збільшення концентрації креатині ну в плазмі (у чоловіків 115-133 мкмоль/л, у жінок 107-124 мкмоль/л)
Стадія ІІІ Серце Мозок Очне дно     Нирки   Судини	Є об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней з симптомами з їх боку та порушенням функції: Інфаркт міокарда, серцева недостатність ІІА – ІІІ ст. Інсульт, транзиторна ішемічна атака, гостра гіпертензивна енцефалопатія. Хронічна гіпертензивна енцефалопатія ІІІ стадії. Судинна деменція. Крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диску зорового нерва або без нього (ці ознаки патогномонічні також для злоякісної фази артеріальної гіпертензій). Концентрація креатині ну в плазмі у чоловіків >133 мкмоль/л, у жінок >124 мкмоль/л Розшарування аорти

Тактика м/с при виявленні артеріальної гіпертензії:

якщо вперше виявлено підвищення АТ – понад 140/85 мм рт. ст., насамперед необхідно виміряти АТ ще 2-3 рази протягом місяця. Люди, в яких при 1 вимірюванні виявлено достатньо високий АТ – 180/110 мм рт. ст. або вищий, або в них є інші захворювання ССС - таких пацієнтів без зволікань слід направити до сімейного лікаря.

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими

методами обстеження.

Суб’єктивні методи обстеження:

А. Скарги:

Тривалий час ГХ перебігати без жодних клінічних ознак. Часто ГХ виявляють під час обстеження чи «Д» огляді з інших причин. Інші пацієнти відчувають підвищення АТ під час або після фізичних чи психоемоційних навантажень.

Клінічні прояви: - головний біль - тупий, буває зранку після сну (локалізація болю - у потилиці); - тяжкість у голові;

- запаморочення (внаслідок порушення тонусу судин мозку і розладу церебрального кровообігу); - шум у вухах (внаслідок спазму мозкових судин);

- стомлюваність; - безсоння; - підвищена психічна збудливість; - серцебиття; - тупий біль у ділянці серця; оніміння й похолодання кінцівок; - відчуття пересування мурашок по шкірі (парастезії).

В), Анамнестичні дані:

- дія етіологічного фактора;

С). Об’єктивно:

- при огляді: у багатьох хворих шкіра і видимі слизові оболонки мають звичайний колір. А в деяких при підвищенні АТ обличчя буває переважно червоним (червона гіпертензія), в інших унаслідок різкого спазму артеріол воно стає блідим (бліда гіпертензія);

- АТ - підвищений відповідно до ступенї; - PS - твердий, частий;

- зміни з боку серця (глухість тонів, акцент ІІ тону на верхівці)

- з боку очей – зниження зору на ІІ – ІІІ стадіях.

ІІ етап медсестринського процесу -

Медсестринська діагностика

Наявні проблеми: - головний біль у потиличній ділянці; - тяжкість у голові; - стомлюваність; - шум у вухах; - тупий біль у ділянці серця; - запаморочення; - загальна слабкість тощо

Потенційні проблеми: - можливі нові загострення; - можливі гіпертонічні кризи; - можливі інші ускладнення: інфаркт міокарда, інсульт, гостра серцево-судинна недостатність, відшарування сітківки, гостра ниркова недостатність.

·        Складемо медсестринський діагноз: - головний біль у потиличній ділянці; - тяжкість у голові; - стомлюваність; - шум у вухах; - тупий біль у ділянці серця; - запаморочення; - загальна слабкість, можливі гіпертонічні кризи, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.

ІІІ етап медсестринського процесу -

Планування медсестринських втручань

1.Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК.

2. Підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС, проби за Зимницьким.

3. Підготовка пацієнта до ЕКГ, ФКГ, R-графії органів грудної клітки, УЗД серця, офтальмоскопії.

4. Створення пацієнтові комфортних умов. Режим - залежить від стадії та ускладнень.

5. Контроль та допомога пацієнтові у дотриманні правил особистої гігієни.

6. Допомога пацієнтові в дієтичному харчуванні, дієта № 10.

7. При головокружінні, загальній слабкості - ліжковий режим, підтримування під час пересування.

8. Догляд при кровотечі з носа - холод, тампонада носа, епсилон - амінокапронова кислота, дицинон за призначенням лікаря

9. При нудоті - ліжковий режим. Догляд за ротовою порожниною, положенням пацієнта під час блювання.

10. Виконання призначень лікаря:

10.1. Допомога пацієнтові у проведені немедикаментозного лікування:

- усунення негативних, психоемоційних і психосоціальних стресових ситуацій;

- нормалізація  маси тіла, обмеження вживання алкоголю;

- припинення куріння;

- регулярні динамічні фізичні навантаження.

10.2 раціональна психотерапія

10.3. Голкорефлексолікування.

10.4. Точковий масаж

10.5. Фізіотерапія: електросон,магнітотерапія, електрофорез,ультразвук на ділянки нирок.

10.8. Фітотерапія:-омела біла, кропива собача, валеріана, береза, брусниця, глід, калина, меліса.

4.2 Медикаментозне лікування:

Препарати першої лінії (життєво-необхідні):

4.2.1. β-адреноблокатори:  (атенолол, метопролол, карведілол, бісопролол).

4.2.2. Діуретики: діхлотіазид, хлортіазид, гідрохлортіазид, фуросемід, лазикс. спіронолактон, тріамтерен,  клопамід, індапамід.

4.2.3. Антагоністи кальцію: І покоління - ніфедипін, верапаміл;

ІІ покоління - амлодипін, нікардипін.

4.2.4. Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту: середньої тривалості

дії - каптоприл; продовженої дії - еналаприл, лізіноприл, раміприл.

4.2.5. Блокатори  а₁-адренорецепторів: празозин.

4.2.6. Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ: лозартан,  вальсартан.

Препарати другої лінії:

4.2.7. Прямі вазодилятори: гідралазин, дигідралазин.

4.2.8. а₂- антагоністи центральної дії (стимулятори ạ₂- адренорецепторів): клонідина гідрохлорид, метилдопа.

4.2.9. Симптоматичне:

- алкалоїди раувольфії (резерпін);

4.2.12. Гангліоблокатори: арфонад, бензогексоній, пентамін.

4.3. Екстракорпоральне лікування: плазмаферез

4.4. Санаторно-курортне лікування (радонові, сірководневі, йодо-бромні, вуглекислі, кисневі,скипідарні ванни)

 - курорти України: Ялта, Одеса. Слов’янськ, Закарпаття.

Пам’ятка! Лікування гіпертонічної хвороби довготривале.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та його оточення само- та взаємодогляду. Мати самому терпеливості і привчати до терпеливості пацієнта

Харчові компоненти дієти

Вид їжі	Приклади
Злаки та зернові продукти	Цільний пшеничний хліб, хліб грубого помолу, крупи та рослинні волокна, вівсяна крупа Забезпечує енергією та рослинними волокнами
Овочі	Помідори, картопля, морква, горох, гарбуз (кабачок); брокколі, ріпа, листова капуста, шпінат, квасоля (боби) Джерела калію, магнію і волокон
Фрукти	Абрикоси, банани, фініки, виноград, апельсин, грейпфрути, манго, диня, персики, яблука, сливи (чорнослив), родзинки, суниця і мандарини Джерела калію, магнію та волокон
Продукти з низьким вмістом жиру та знежирені молочні продукти	Знежирене або 1 % молоко, знежирена сироватка або йогурт, частково знежирений сир Багаті джерела кальцію та білків
М'ясо, домашня птиця, риба	Брати тільки пісне, вилучати жир, тушкувати або варити, але не жарити, знімати шкіру з птиці Багате джерело білків і магнію
Горіхи, боби, насіння	Мигдаль, фундук, арахіс, грецький горіх, насіння соняшнику Джерело білків і волокон

 

ІV етап медсестринського процесу - Реалізація плану медсестринських втручань

Виконання плану догляду

V етап медсестринського процесу - Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

- покращення загального стану та самопочуття пацієнта;

- виявлення можливих ускладнень з відповідною корекцією медсестринських втручань.

Прогноз

Прогноз гіпертонічної хвороби при своєчасному і регулярному лікуванні, особливо на початкових стадіях хвороби, сприятливий. Прогноз погіршується при появі ускладнень (значних розмірах серця, серцевій недостатності, ураженні нирок, порушеннях мозкового та серцевого кровообігу), недостатньому контролі гіпертензії.

Диспансеризація пацієнтів:

- пацієнт знаходиться під постійним наглядом сімейного лікаря; дільнична медична сестра ЗПСМ повинна навчати пацієнта на ГХ дотримувати режиму дня, дієти;

- 1 раз на рік пацієнта повинен оглядати офтальмолог, двічі на рік пацієнта

повинні оглядати невропатолог, уролог; рентгенологічне дослідження серця і органів грудної клітки. Періодичність огляду сімейного лікаря: І стадія – 1 раз на рік, при ІІ стадії 1 раз на 6 місяців, при ІІІ стадії 1 раз на 3 місяці. При кожному огляді програма додаткового обстеження: загальний аналізи крові, сечі, цукор крові, ЕКГ, креатинін крові.

Профілактика:

- нормалізація режиму праці та відпочинку;

- повноцінний сон; -

 дотримання режиму харчування;

- виключення з раціону алкоголю, солодощів;

- включення в раціон овочів, ягід, морських продуктів, сиру, олії;

- дотримання дієти з розвантажувальними днями, голодуванням (під контролем лікаря);

 - дозоване фізичне навантаження (фізичні вправи, плавання, ходьба).

 

Ускладнення гіпертонічної хвороби:
1. Інфаркт міокарда
2. Порушення мозкового кровообігу
3. Ниркова недостатність
4. Серцева недостатність
5. Аритмії, тромбоемболія
6.Гіпертонічний криз - це раптове значне підвищення АТ від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи.

 

Основні чинники, які приводять до розвитку гіпертонічних кризів:

- психоемоціональні стресові ситуації; - надмірне вживання повареної солі;

- зміни погоди та коливання атмосферного тиску (частіше регіструють ГК весіннє-осінні місяці рідше – взимку і літом); - припинення прийому клофеліну після лікування оптимальними дозами на протязі 3 місяців і більше; - раптова

відміна симпатолітиків (бета-блокатори, альфа-блокатори тощо); вплив інфекційних захворювань (під час епідемій грипу частота ГК зростає) та інш.

Класифікація:
1. Ускладнені кризи – це кризи  з гострими або прогресуючими ураженнями органів -
мішеней, які становлять загрозу для життя пацієнта, потребують негайного
зниження АТ протягом 1 год - знизити на ¼ від вихідного рівня
• інфаркт міокарда
• мозковий інсульт
• гостра розшаровальна аневризма аорти
• гостра недостатність лівого шлуночка
• нестабільна стенокардія
• аритмії
• транзиторна ішемічна атака
• еклампсія
• гостра гіпертензивна енцефалопатія
• кровотечі
2. Неускладнені кризи - без гострого або прогресуючого ураження органів -
мішеней, які становлять потенційну загрозу для життя хворого, потребують
швидкого, упродовж кількох годин (12-24 годин), зниження АТ - знизити на ¼ від вихідного рівня

• церебральний неускладнений криз
• кардіальний неусладнений криз
• підвищення САТ до 240мм.рт.ст. або ДАТ до 140мм.рт.ст
Неускладнені гіпертензивні кризи характеризуються відсутністю клінічних ознак
готрого або прогресуючого ураження органів - мішеней. Такі кризи
супроводжуються появою чи посиленням симптомів з боку органів - мішеней
(інтенсивним головним болем, болем у ділянці серця, екстасистолією) або з боку  вегетативної нервової системи( пітливість, тремтіння тіла, тахікардія).

Виділяють 3 типи порушення центральної гемодінамики при ГК:

·        гіперкінетичний (систолічний) - характеризується збільшенням ударного та хвилинного об’єму крові, збільшенням ЧСС при нормальному або зниженому ОПСС. Розвивається частіше при ГК І типу або нейровегетативному варіанті криза);

·        гіпокінетичний (діастолічний) - характеризується підвищенням ОПСС при нормальному або навіть зниженому рівням ударного і хвилинного об’єму серця. Відмічається у пацієнтів при 3 стадії ГХ;

·        еукінетичний (систоло-діастолічний) - хвилинний і ударний об’єм серця суттєво не знижується. Розвивається у пацієнтів з ГХ 2 стадії. На фоні початкового підвищеного систолічного і діастолічного АТ у цих пацієнтів частіше розвиваються порушення мозкового кровообігу з загальними руховими порушеннями, інтенсивним головним болем, нудотою, блювотою.

Клінічна картина гіпертонічних кризів.

Виділяють 3 типи гіпертонічних кризів:

ГК першого типу - нейровегетативний, характеризується гіперкінетичним типом порушення гемодінаміки, він розвивається при ГХ 1 стадії. Виникає раптово на фоні задовільного стану пацієнта, без передвісників. Пацієнти скаржаться: на різкий головний біль у у потиличній ділянці, мерехтіння «мушок» перед очима, нудоту, нерідко блювання, дрож по всьому тілу, біль в ділянці серця, серцебиття, відчуття страху, сухість у роті. Шкірні покрови гіперемійовані, вкриті потом, пізніше шкіра стає бліда. Пацієнт збуджений, пульс прискорений, напружений. Можливе підвищення температури тіла до субфебрилітету. Підвищений переважно систолічний тиск до 200 мм рт. ст. і вище, діастолічний тиск підвищується помірно на 20-30 мм рт. ст. Пульсовий тиск підвищений. Сечовипускання - виділення великої кількості світлої сечі.

ГК другого типу - водно-сольовий, характеризується гіпокінетичним типом порушення гемодінамики, ускладнює перебіг ГХ 2-3 стадії. Для нього характерно менш гострий початок, більш тривалий і тяжкий перебіг - від декілька годин до 4-5 діб. Кризу передує: відчуття ознобу (без підвищення температури), м’язова слабкість, відчуття перебоїв і тяжкості в ділянці серця, зменшення діурезу, значна одутлість обличчя (переважно вранці). Під час кризу: тяжкість у голові, різкий біль у потиличній ділянці, подавленність, скованість, дезорієнтація. сонливість аж до сопорозного стану. Іноді відмічається: парестезії, порушення чутливості, афазія – порушення мови, нудота, блювання. Пульс напружений, але не прискорений. Рівномірне підвищення систолічного і діастолічного тиску зі зменшенням пульсового.

ГК третього типу - судомний (зустрічається рідко). Він є проявою або ускладненням злоякісної форми ГХ. Початок - раптовий. Під час кризу: нестерпний головний біль, біль в животі, головокружіння, блювання, іноді порушення зору. АТ підвищується до 250-300/140-170 мм рт. ст.. Продовжується - від декількох годин до 2-3 діб, пацієнт втрачає свідомість, з`являються клонімо-тонічні судоми. По закінченню нападу пацієнт знаходиться деякий час без свідомості, відмічаються залишкові порушення зору, амнезія. Судоми могуть рецидувати. Іноді виникають крововиливи, уремія.

Невідкладна допомога при гіпертонічних кризах.

Медична сестра повинна вміти надати долікарську допомогу при ГК, дотримуючись такої послідовності:

- виміряти АТ;

- покласти пацієнта у ліжко з піднятим підголовником;

- викликати лікаря;

- надати психічний і фізичний спокій;

- поставити гірчичники на потиличну ділянку і литкові м`язи, а також вздовж хребта, піявки на соскоподібні відростки;

- зробити гарячі або гірчичні ніжні ванни; - зробити теплі ванни для рук;

- покласти холодний компрес до голови;

- приготувати необхідні лікарські препарати (під керівництвом лікаря медична сестра вводить пацієнту необхідні лікарські засоби).

Список лікарських засобів для екстреного купіровання гіпертонічного кризу:

·        клофелін - в/в 1 мл 0,01 % розчину у 10-15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

·        дроперидол - по 4-6 мл 0,25 % розчину у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду струминно, повільно;

·        фуросемід - 40-80 мг в/в повільно;

·        пентамін - в/в 1 мл 5 % розчину розчиняють у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 1-1,5 мл 2,5 % розчин бензогексонія;

·        нітрогліцерин - в/в розчинивши 6 мл 1 % розчину (3 ампули) препарату в 100 мл 5 % розчину глюкози;

·        обзідан (анаприлін) - в/в 1 мл 0,1 % розчину у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

·        верапаміл - в/в струйно 2 мл 0,25 % розчину у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

Додаткові засоби для екстреного купіровання гіпертонічного кризу:

·        дибазол - в/в 4-8 мл 1 % розчину у 10-15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

·        магнія сульфат - в/м 10 мл 25 % розчину;

·        діазепам - в/в 4 мл 0,5 % розчину в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

·        еуфілін - в/в 10 мл 2,4 % розчину в 10-20 мл ізотонічного розчину

натрію хлориду.

Повільне купіровання (на протязі декількох годин) гіпертонічних кризів.

Повільне купіровання ГК (на протязі 12-24 годин) проводиться при неускладненому та не загрозливому перебігу. Для купіровання таких варіантів кризу застосовують засоби у формах для вживання внутрішньо.

Для цього застосовують тільки капсули, розчини і таблетки короткої дії. Капсулу , таблетку розжовують або розламують і кладуть під язик.

Для повільного купіровання застосовують такі лікарські засоби:

·        ніфедипін (корінфар, фінігедін) - 10 мг під язик, повторити через 30 хвилин;

·        клофелін - 0,15 під язик, повторити через 1 годину;

·        каптопріл - 25 мг.

·        Фармадіпін - 2% розчин ніфедіпіну використовують по 2 – 10 крапель, тримати під язиком.

Крім цих препаратів можна застосовувати дібазол 1 % розчин для в/м ін`єкцій, седуксен, валеріану, пустирник.

 

 

                                      Матеріали активізації студентів:

1.     Скласти структурно – логічну схему « Артеріальна гіпертензія»

 

                                  

Література

 

І.Основна:

1.Медсестринство у внутрішній  медицині  підручник / В.В. Стасюк— К., 2010.

Стор.172-182

ІІ.ДОПОМІЖНА:

2., .Медсестринство в терапії  О.К.Демченко— К., 2001. Стор. 109-113