Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство у внутрішній медицині Дата 31.01.2022 Група 4А сс Тема №3 лекція Поняття про алергію та алергійні реакції.

  

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство у внутрішній медицині
Дата	31.01.2022
Група	4А сс
Тема №3 лекція	Поняття про алергію та алергійні реакції.

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції :

 

Алергі́я — змінена чутливість організму до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно.

Речовини, які викликають алергію (т. з. алергени), здебільшого мають білкову природу (тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів).

Термін «алергія» (грецькою «аllоs» - змінений + «еrgon» - реакція) вперше застосував австрійський педіатр Клеменс фон Перке 1906 році.

Алергійна реакція – полісиндромний прояв цієї спотвореної імунної реакції організму, що супроводиться ушкодженням власних тканин.

Наявність ушкодження ще не означає наявності захворювання. Тому поряд з визначенням алергії необхідно виокремлювати поняття алергійних та аутоалергійних хвороб.

Алергійні хвороби – це група захворювань, в основі розвитку яких лежить ушкодження, спричинене імунною реакцію на екзогенні алергени.

Аутоалергійні хвороби – це група захворювань, в основі розвитку яких лежить ушкодження, спричинене імунною реакцією на антигени власних тканин організму.

До останніх відносять, наприклад, ядро клітини, мітохондріальні антитіла, антигени ендотелію капілярів ниркових тощо.

Етіологія:

Алергени

Екзоалергени - (потрапляють в організм ззовні) Ендоалергени (аутоалергени) (алергени утворюються в самому 
організмі)

Алергени інфекційного  походження  (домашній пил, частки епідермісу, (бактерії, віруси, грибки та лупа, шерсть тварин, пташине продукти їх життєдіяльності) пір’я, луска риби, пилок рослин, токсини мікроорганізмів, вакцини,  риба, пшениця, бобові, томати, інші інфекційні збудники)

мед, шоколад, цитрусові, лісові ягоди,  промислові відходи)

Лікарським алергеном може бути практично будь-який лікарський препарат. У зв’язку з великими поширенням антибіотиків саме вони, особливо група пеніциліну, найбільш часто викликають алергічні реакції.

Побутові алергени: домашній пил з килимів, одягу, постільної білизни; епідермальні алергени – волосся, лупа, вовна тварин.

Рачок Дафнія який використовують як сухий корм для акваріумних рибок. В останні роки збільшилась кількість алергічних реакцій на пральні порошки. Побутові алергени частіше всього викликаютъ алергічні захворювання дихальних шляхів (бронхіальна астма, алергічний риніт).

Алергічні захворювання виникають при потраплянні в організм пилку деяких рослин -пилкові алергени.

Харчовими алергенами можутъ бути будь-які відомі продукти. Частіше це молоко, яйця, риба, помідори, цитрусові, шоколад, полуниця, раки, тощо. При потраплянні в організм алергенів через ШКТ(шлунково- кишковий тракт) виникає харчова алергія. Вона може розвинутись дуже швидко. Звичайно харчова алергія виникає на фоні порушень функції ШКТ.

Розвиток хімічної промисловості призвів до значного збілъшення кількості різноманітних речовин - промислових алергенів, з якими доводиться стикатися людям. Це призвело до виникнення різних за характером алергічних реакцій, головним чином шкіри - алергічних дерматитів.

Особливу групу алергенів складають фізичні фактори - тепло, холод, УФО, механічна дія. Вважаютъ, що в цих випадках, внаслідок дії фізичних факторів, в організмі утворюються певні речовини, які і стають алергенами.

Тяжкі алергічні реакції можутъ розвинутися після укусів ос, бджіл, павуків, клопів.

 

Класифікація алергійних реакцій

Реакція негайного типу  (розвивається упродовж 15-20 хв.)                             

  Реакція сповільненого типу        (розвивається через 1-2 доби)

У розвитку будь-якої алергійної реакції виділяють 3 стадії:

1. Імунологічна, яка охоплює всі зміни в імунній системі від моменту потрапляння алергену (антигену) в організм, утворення антитіл і (або) сенсибілізованих лімфоцитів до з`єднання їх з алергеном (антигеном) - таким, що персистує або потрапляє в організм повторно.

Сенсибілізація – це імунологічно опосередковане підвищення чутливості організму до антигенів (алергенів) екзогенного чи ендогенного походження.

2. Патохімічна, сутність якої полягає в утворенні біологічно активних медіаторів алергії.

3. Патофізіологічна (стадія клінічних проявів), яка проявляється клінічно патогенним впливом медіаторів на клітини, органи та тканини організму.

Виділяють певні типи імунних реакцій, які ушкоджують тканини

Типи імунних реакцій

Типи реакції гіперчутливості	Типові клінічні форми
І. Алергійна реакція негайного типу.	Анафілактичний шок (на введення пеніциліну, сироватки), кропив`янка, сінна гарячка, бронхіальна астма, атопічний дерматит
ІІ. Цитотоксичні чи цитолітичні реакції. Тип Артюса	Посттрансфузійні реакції, резус-не-сумісність, аутоімунна гемолітична анемія, реакція на медикаменти
ІІІ. Підвищена чутливість напівсповільненого типу. Ушкодження імунними комплексами	Сироваткова хвороба, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, місцеві некрози, деструкції
ІV. Алергійна реакція сповільненого типу.	Деякі варіанти інфекційно-алергійної бронхіальної астми, риніту, лепра, туберкульоз, сифіліс, захворювання нервової системи, контактний дерматит

 

Кропив’янка – алергічне захворювання, яке характеризується швидким розповсюдженням висипання на шкірі (папул, пустул) із сильними свербінням, що являють собою набряк обмеженої ділянки шкіри.

Етіологія:

Дія алергену: - харчовий (цитрусові, яйця, полуниця, суниця, морква, шоколад, соки, ананаси тощо); - медикаментозний (сироватки, АБ, анальгетики тощо); - інсектний (від укусу комах); - трансфузійний; - фізичний (дерматографізм, холодовий, тепловий, сонячний, від механічного стиснення,); - побутовий (хімічний); - ідіопатичний; - психогенний; - вторинний (на тлі інфекційних хвороб, пухлин, ендокринних порушень,).

Класифікація:

За клінічним перебігом (тривалістю): - гостра кропив`янка (менше 6 тижнів);

- хронічна рецидивна кропив`янка (триває понад 6 тижнів, має рецидивний перебіг);

- хронічна персистивна кропив`янка (постійно мають місце висипання).

За фазою: - загострення; - ремісія.

За характерам висипки: - пігментна кропив'янка; - плямиста зі слабо вираженим набряком; - кільцеподібна; - фігурна - через злиття елементів утворюються дивовижні фігури; - папульозна.

За поширеністю: - локальна; - генаралізована.

Ускладнення: - ларингоспазм; - приєднання бактеріальної та вірусної інфекцій.

Клініка:
Гостра алергічна кропив'янка (ГАКр) - починається гостро, приблизно за
півгодини після потрапляння до організму відповідного АГ, триває не більше 6 тижнів.
-проявляється уртикаріями чи висипом, що свербить.
-супроводжуються підвищенням температури тіла, болем в животі, суглобах.
Варіанти перебігу кропив'янок:
• Механічна (дерматографічна) кропив'янка. Висип представлений лінійними
пухирями, які з'являються по ходу розчухувань, виникає після механічного
подразнення - тиску ременів, нанесення на шкіру давлячих рухів.
• Уповільнена кропив'янка від тиску. Провокуючим фактором є тривалий
місцевий вплив вертикального тиску. Характерні місця розташування: на
кистях, стопах, на сідницях і задній поверхні стегон.
• Вібраційна кропив'янка. Пухирі з'являються на шкірі в місцях впливу
вібруючих поверхонь або частин предметів.
• Теплова контактна кропив'янка. Виникає при локальному впливі тепла.
• Холодова кропив'янка. Характеризується появою пухирів після локального
впливу холоду. Реакція на холодовий вплив проявляється висипом, але не на
охолодженої шкірі, а навколо неї.
Сонячна кропив'янка. Характеризується розвитком свербежу та набряку
через кілька хвилин після впливу світла. Висип виникає тільки на
інсолірованих ділянках.
• Лікарська кропив'янка. Виникає на фоні прийому НПЗЗ, інгібіторів АПФ,
міорелаксантів, антагоністів кальцію, гормональних препаратів (інсулін,
пероральні контрацептиви).
Діагностика:
-Діагноз ставиться візуально, і ґрунтується на наявності характерного для
кропив'янки первинного елемента - пухиря.
-діагностичні проби з передбачуваними провокуючими факторами.
Лікування кропив'янки:
• Терапію кропив'янки доцільно розпочинати лише після встановлення
причини її виникнення. Як правило, лікування проводиться за двома
напрямками: усунення (елімінація) етіологічного фактора і призначення
фармакотерапії (антигістамінні, ентеросорбенти, при неефективності гкс) .
• Призначення гіпоалергенної дієти при аліментарній кропив'янці;
• Рясне питво для якнайшвидшого виведення алергенів з організму;
• Усунення зовнішніх впливів, що провокують виникнення пухирів при
контактній, холодовій, тепловій, аквагенній і вібраційній кропив'янці;
• Дотримання оптимального температурного режиму, виключення стресових
ситуацій і обмеження фізичних навантажень при холінергічній та
адренергічній кропив'янці;
• Обмеження прийому лікарських препаратів при медикаментозній
кропив'янці.

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими

методами обстеження.

Суб’єктивні методи обстеження:

А. Скарги:

- висипка, яка нагадує ужалення кропивою або укуси комах, з наступним утворенням пухиря; - сильний свербіж; - загальна слабкість; - підвищення t⁰ тіла;

- головний біль; - нудота; - блювання.

В). Анамнестичні дані:

- гостра кропив'янка частіше є у дитячому віці, хронічна - у жінок середнього віку;

- початок раптовий, несподіваний; - хронічна форма триває 20-30 років, має хвилеподібний перебіг, причиною її частіше є бактеріальні токсини з осередку (вогнища) інфекції; сприяють: обтяжена спадковість, часті трансфузії крові і препаратів крові, захворювання травного каналу, печінки, перенесені інфекції.

С). Об’єктивно:

- гострий період: характеризується висипом - пухирь (гострий набряк сосочкового шару дерми) - швидко з’являються, швидко зникають, не залишаючи слідів, зберігаються від декількох годин до доби; - пухирі мають схильність до зливання з утворенням елементів різної форми з нерівними чіткими краями; - інтенсивний свербіж різних ділянок тіла; - загальна слабість; - гарячка.

- хронічна форма: якщо загальна тривалість хвороби перевищує 5-6 тиж.

ІІ етап медсестринського процесу -

Медсестринська діагностика

Наявні проблеми: - висипка, яка нагадує ужалення кропивою або укуси комах, з наступним утворенням пухиря; - сильний свербіж; - загальна слабкість; - підвищення t⁰ тіла; - головний біль; -нудота; - блювання.

Потенційні проблеми: - можливість розвитку хронічної форми тощо.

Складемо медсестринський діагноз: - висипка, яка нагадує ужалення кропивою або укуси комах, з наступним утворенням пухиря; - сильний свербіж; - загальна слабкість; - підвищення t⁰ тіла; - головний біль; нудота, внаслідок кропив’янки, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.

ІІІ етап медсестринського процесу -

Планування медсестринських втручань.

1.1. Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК, ІДК, визначення групи крові та резус-фактору, RW, антитіл до ВІЛ.

1.2. Підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС.

1.3. Підготовка пацієнта та взяття калу для бактеріологічного дослідження.

1.4. Підготовка пацієнта та взяття мазків зі слизової оболонки ротоглотки для бактеріологічного дослідження.

1.5. Підготовка пацієнта та взяття дуоденального вмісту для бактеріологічного дослідження.

2.1. Підготовка пацієнта та проведення шкірних тестів з атопічними алергенами (скарифікаційний) і внутрішньошкірних тестів з інфекційними алергенами.

2.2. Підготовка пацієнта та проведення тестів для різних варіантів кропив’янки:

- кропив’янка від тиску;

- сонячне, світлове, ультрафіолетове опромінення;

- приймання гарячої ванни (42⁰С);

- холодова - накладання шматочка льоду на шкіру передпліччя;

- виконання фізичних вправ на холоді;

- аквагенна - прикладання водного компресу на 30 хв;

- аутоімунна - введення аутосироватки;

- справжня - алергічні тести  з екзоалергенами.

3.1. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження: ЕКГ, дуоденальне зондування з наступним посівом порцій В і С, R-графія органів грудної клітки

3.2. Забезпечення консультацій: алерголога, при потребі гінеколога, дерматолога, гастроентеролога, ревматолога, отоларинголога, інфекціоніста, ендокринолога, клінічного імунолога та інших фахівців.

3.3. Створення пацієнтові зручних умов. Режим палатний.

3.4. Елімінаційні заходи: усунення контакту з домашнім пилом, пилковими алергенами, медикаментами та іншими причинами алергії.

4.1 Дієта з виключенням харчових алергенів. Періодичне голодування під контролем лікаря (голодування на 3-5 діб з прийманням води до 1,5 л на добу).

4.2. Повторні очисні клізми або активоване вугілля всередину.

4.4. Вологі охолоджувальні пов’язки (з чаєм, ромашкою, подорожником, слабим розчином оцту.

4.5. При свербіжу – гарячий душ, обтирання шкіри напівспиртовим розчином, столовим оцтом, розбавленим удвічі водою, свіжим лимонним соком, ванни з кропивою чи чередою.

4.6. Теплі ванни з кропивою, відваром кори дуба, ромашкою, чередою тощо.

5. Виконання призначень лікаря:

5.1. Антигістамінні препарати 1-го покоління парентерально: тавегіл або супрастин 5-7 днів на фізрозчині.

5.2. Якщо це неефективно - ГКС: дексаметазон, преднізолон 2-3 дні.

5.3. За показаннями дезінтоксикація: неогемодез 3-4 введення.

5.4. Антигістамінні препарати 2-го покоління: кларетин.

5.5. Антигістамінні препарати 3-го покоління: еріус.

5.6. Мембраностабілізаційні препарати: задитен 3 місяці.

5.7. Фізіотерапія:

- при загостренні: інгаляції з ГКС; ультразвук на приносові пазухи, паравертебрально; фонофорез з ГКС; ендоназальний електрофорез з дімедролом;

- у фазі ремісії: електрофорез гістаміну, кальцію на комірцеву зону; інгаляції лужних мінеральних вод; лікувальні ванни; лазерне лікування

6. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

7. Навчання пацієнта та його оточуючих:

- виявлення та усунення алергенів;

- раціональному харчуванню;

- необхідності постійного диспансерного спостереження алерголога.

ІV етап медсестринського процесу - Реалізація плану медсестринських втручань

 

V етап медсестринського процесу - Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

- покращення загального стану та самопочуття пацієнта;

- виявлення можливих ускладнень з відповідною корекцією медсестринських втручань.

Профілактика:

- вилучення з харчування продуктів - «винуватців» алергії, а при медикаментозній кропив`янці - препарати, що спричинюють алергійну реакцію;

- суворе призначення медикаментів за життєвими показаннями;

- уникати захаращення житлових приміщень;

- замінити вовняний одяг - на бавовняний;

- двічі на тиждень проводити вологе прибирання;

- в квартирі не утримувати домашніх тварин, птахів і не розводити квіти.

 

 Набряк Квінке  (ангіоневротичний набряк, гігантська кропив’янка)

- одна із форм кропив’янки з поширенням процесу на глибокі відділи шкіри та підшкірної клітковини.

Етіологія:

Безпосередні причини: - дія алергену (харчових, пилкових, лікарських, укуси комах, бактерії, пральні порошки, косметичні засоби); - обтяжена спадковість; - ідіопатичний (невідомого походження).

Сприятливі чинники: - клімакс; - вагітність; - переохолодження; - гельмінтози;- порушення функції щитоподібної залози тощо.

Класифікація:

За поширеністю: - локалізований; - генералізований.

Ускладнення: набряк гортані.

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими

методами обстеження.

Суб’єктивні методи обстеження:

А. Скарги:

Ураження шкіри та слизових оболонок: - поява локального набряку шкіри та слизової оболонки ротової порожнини; - висипка; - порушення дихання.

Ураження ССС: - серцебиття.

Ураження травної системи: - нудота; - блювання їжею або жовчю; - локальний гострий біль, який переходить в розлитий по всьому животу; - здуття живота; - пронос.

Ураження НС: - різкі головні болі; - блювання; - іноді судоми; - запаморочення.

Ураження сечовидільної системи: - болі при сечовипусканні; - затримка сечі; - набряк статевих органів.

В). Анамнестичні дані:

- хворіють особи обох статей з однаковою частотою в будь-якому віці; - початок раптовий; -дія алергену провокуючого чинника.

С). Об’єктивно:

- ураження шкіри та слизових оболонок: - набряк має вигляд великого, блідого щільного несверблячого інфільтрату, при натисканні на який не залишається ямки;

- локалізація: на губах, язику, м’якому піднебінні, мигдаликах, гортані, повіках;

- при локалізації набряку в гортані (може наступити смерть від асфіксії) - охриплість голосу; - надсадний кашель, «гавкаючий кашель»; - інспіраторна задишка, а далі інспіраторно-експіраторна; - дихання шумне; - обличчя ціанотичне, відтак бліде;

- на шкірі уртикарна висипка ;

- ураження ССС: - приступ пароксизмальної тахікардії, екстрасистолія;

- ураження слизових оболонок Травної Системи: - болючість при пальпації; - метеоризм; - посилена перистальтика кишок; - позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга; - профузний пронос;

- ураження НС: - ригідність потиличних м’язів;

- ураження сечовидільної системи: - ознаки циститу; - набряк зовнішніх статевих органів.

ІІ етап медсестринського процесу -

Медсестринська діагностика

Наявні проблеми: - порушення дихання; - серцебиття; - нудота; - блювання; - болі в животі; - головні болі; - запаморочення; - болі при сечовипусканні; - затримка сечі тощо.

Потенційні проблеми: - можливість розвитку асфіксії тощо.

Складемо медсестринський діагноз: - порушення дихання; - серцебиття; - нудота; - блювання; - болі в животі; - головні болі; - запаморочення; - болі при сечовипусканні; - затримка сечі, внаслідок  набряку Квінке, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.

ІІІ етап медсестринського процесу -

Планування медсестринських втручань

1.1 Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК, ІДК, RW, ВІЛ антитіла, визначення групи крові та резус-фактору.

1.2. Підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС.

1.3. Підготовка пацієнта та взяття калу для ЗА.

1.4. Підготовка пацієнта та проведення шкірних тестів з атопічними та грибковими алергенами ( скарифікаційний).

2.1. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження: ЕКГ, R-графії органів грудної клітки, ЕГДФС.

3.1. Створення зручних умов пацієнтові. Режим палатний, у тяжких випадках госпіталізація в реанімаційне відділення. Усунення контакту з алергенами.

3.2. Забезпечення пацієнтові умов та допомога йому у здійсненні гігієнічних заходів.

3.3. Дієта стіл № 15 з виключенням можливих харчових алергенів: білків, яєць, молока, пшениці, риби, горіхів, томатів, шоколаду, бананів, цитрусових. Перехід на гіпоалергенну або елімінаційну дієту.

3.4. Контроль за загальним станом та самопочуттям пацієнта: вимірювання t° тіла, АТ, підрахунок РS, ЧДР.

3.6. Забезпечення фізичного спокою, припіднятого положення в ліжку. Допомога при пересуванні.

3.7. Догляд за пацієнтом при блюванні.

3.8. При болях внизу живота - тепла грілка.

3.9. Стимуляція сечовипускання.

4. Виконання призначень лікаря:

Перша допомога:
1. Припинення надходження алергену до організму хворого.
2. Введення парентеральних антигістамінних препаратів
3. Внутрішньовенне введення ГКС (преднізолон 60-150 мг).
4. Симптоматичне лікування.
5. При загрозі ядухи - інкубація трахеї, штучна вентиляція легень.

4.1. Антигістамінні препарати 1-го покоління дорослим  - дімедрол, супрастин, тавегіл.

4.2. Далі перехід на інші антигістамінні, у тому числі і 2-го покоління:

-  лорантадин,  еріус.

4.3. Альтернативні препарати: циметидин, ранітидин. У тяжких випадках, резистентних до лікування, ГКС в/в: преднізолон, дексаметазон.

4.4. При розвитку набряку гортані:

- оксигенація;

- інтубація (у тяжких випадках);

- адреналін 0,3 мл 0,1% розчину п/ш і місцево у вигляді аерозолю;

- ГКС: преднізолон;

- нормалізація кислотно-основного стану;

- підтримка гемодинаміки;

- симптоматичне лікування (сечогінні, бронхолітики).

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Надання пацієнтові та його оточуючим рекомендацій: - змінити спосіб життя: протипоказані заняття, у тому числі трудова діяльність, пов'язані з небезпекою травматизації, фізичними навантаженнями, механічним тиском;

- консультація та спостереження у алерголога, виявлення алергену;

- спосіб життя з уникненням дії алергену або алергенів.

V етап медсестринського процесу - Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

- покращення загального стану та самопочуття пацієнта;

- виявлення можливих ускладнень з відповідною корекцією медсестринських втручань.

 

Анафілактичний шок (анафілаксія) - вид алергічної реакції негайного типу, який виникає при повторному введенні в організм будь-якого алергену лікарських засобів, вакцин або сироваток, рентгеноконтрастних речовин, харчових продуктів, укусів комах). У сенсибілізованих хворих доза і спосіб введення не мають значення.

Частота анафілактичного шоку збільшується з року в рік, особливо на антибіотики.

Етіологія:

Причинні чинники:

- медикаментозний; - інсектний (оси, бджоли); - харчовий; - хімічний; - алергічні хвороби; - в результаті проведення внутрішньошкірних і провокаційних проб; - під час діагностики алергії; - під час проведення специфічної  вакцинації.

Класифікація:

За провідним клінічним синдромом:

- гемодинамічний; - асфіксійний; - церебральний; - абдомінальний; - кардіогенний.

За перебігом:

- гострий злоякісний; - доброякісний; - затяжний; - рецидивуючий; - абортивний.

За ускладненнями:

- алергічний міокардит; - гострий гломерулонефрит; - гостра ниркова недостатність; токсико-алергічний гепатит; - аутоімунні хвороби (системний червоний вовчак, вузликовий поліартрит); - гемолітична анемія; - агранулоцитоз; -тромбоцитопенія;

- ураження ЦНС та ПНС (менінгоенцефаліт, арахноїдит, поліневрит); - смерть, яка наступає внаслідок гострої ССН (судинного колапсу, порушення мікроциркуляції, стеноз і тромбоз); асфіксії та ангіоневротичного набряку гортані; тяжкого бронхоспазму, обтурації бронхів, тромбозу судин і крововиливі у життєво важливі органи.

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методи обстеження:

А. Скарги:

- відчуття  поколювання шкіри, яке переходить у свербіж, особливо долонь і підошв, слизових оболонок носа, ротової порожнини, очей, вух, статевих органів;

- чихання і водянисті виділення з носа; - утруднене дихання; - відчуття стиснення в грудях; - кашель; - далі з’являється висипка на шкірі, її набряк та почервоніння;

- відчуття жару; - набряк язика; - затруднення ковтання; - різка загальна слабкість;

- біль голови; - запаморочення; - погіршення зору; - шум в голові і вухах; - оніміння пальців і язика, губ; - судоми; - кров’янисті виділення з піхви; - біль внизу живота, в м’язах, суглобах, попереку; - нудота блювання, пронос; - мимовільне сечовипускання і дефекація; - відчуття страху.

В). Анамнестичні дані:

- вік будь-який, стать значення не має; - початок шоку від кількох секунд до 2 год.;

- одразу можуть бути ознаки шоку, або передують провісники: свербіж і висипка на шкірі, відчуття жару і печії, закладеність носа, спастичний кашель, лоскотання в горлі тощо; - обов’язково перенесені атопічні хвороби; - обтяжена алергічними хворобами спадковість.

С). Об’єктивно:

- шкіра бліда або гіперемована, набрякла, волога від поту, з висипкою; - ціаноз губ або акроціаноз; - зіниці розширені, не реагують на світло; - t⁰ тіла знижена; - збудження змінюється апатією і втратою свідомості; - набряк і гіперемія слизової оболонки ротової порожнини, губ, язика, мигдаликів; - піна біля рота; - утруднене дихання; судоми;

ССС: РS-ниткоподібний, аритмічний, тахікардія або брадикардія; - АТ різко знижений; в тяжких випадках РS і АТ не визначаються;

дихальна система: - задишка; - дихання шумне аритмічне; - при набряку гортані -дихання свистяче стридорозне;

травна система: - ознаки «гострого живота»; - метеоризм; - кишкові кровотечі;

- мимовільні дефекація, пронос; - жовтяниця;

- нервова система: - психомоторне збудження або апатія; - втрата свідомості;

- клонічні та тонічні судоми; - епілептичний статус з наступною зупинкою дихання і серця; - ригідність потиличних м’язів;

- сечовидільна система: - зниження діурезу; - ніктурія.

ІІ етап медсестринського процесу -

Медсестринська діагностика

Наявні проблеми: - відчуття холоду; - поколювання шкіри, яке переходить у свербіж, особливо долонь і підошв, слизових оболонок носа, ротової порожнини, очей,вух, статевих органів; - чихання і водянисті виділення з носа; - утруднене дихання; - відчуття стиснення в грудях; - кашель; - далі з’являється висипка на шкірі, її набряк та почервоніння; - відчуття жару; - набряк язика; - забруднення ковтання; - різка загальна слабкість; -біль голови; - запаморочення; - погіршення зору; - шум в голові і вухах; - оніміння пальців і язика, губ; - судоми; - кров’янисті виділення з піхви; - біль внизу живота,в м’язах, суглобах, попереку; - нудота блювання, пронос; - мимовільне сечовипускання і дефекація; - відчуття страху.

Потенційні проблеми: - можливість розвитку колапсу, тяжкого бронхоспазму, обтурації бронхів, асфіксії тощо.

Складемо медсестринський діагноз: - відчуття холодок; - поколювання шкіри, яке переходить у свербіж, особливо долонь і підошв, слизових оболонок носа, ротової порожнини, очей,вух, статевих органів; - чихання і водянисті виділення з носа; - утруднене дихання; - відчуття стиснення в грудях; - кашель; - далі з’являється висипка на шкірі, її набряк та почервоніння; - відчуття жару; - набряк язика; - забруднення ковтання; - різка загальна слабкість; -біль голови; - запаморочення; - погіршення зору; - шум в голові і вухах; - оніміння пальців і язика, губ; - судоми; - кров’янисті виділення з піхви; - біль внизу живота,в м’язах, суглобах, попереку; - нудота блювання, пронос; - мимовільне сечовипускання і дефекація; - відчуття страху,внаслідок анафілактичного шоку, що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.

ІІІ етап медсестринського процесу -

Планування медсестринських втручань

1.1. Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, БАК, ІДК(Імунологічне дослідження крові).

1.2. Підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС.

2.1. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження: ЕКГ, R-графії органів грудної клітки.

2.2. Підготовка пацієнта до інших методів обстеження, показаних при ураженні тих чи інших органів і систем.

3.1. Пацієнт поміщається в палату інтенсивної терапії. Йому надається горизонтальне положення, зафіксовується язик.

3.2. Припинення введення можливого медикаменту-алергену.

3.3. Накладення джгута вище місця введення ліків, щоб сповільнити їх всмоктування.

3.4. Контроль пульсу, АТ.

4. Виконання призначень лікаря:

4.1. Обколювання місця укусу або ін'єкції 0,1% розчином адреналіну (0,3-0,5 мл) з 4-5 мл ізотонічного розчину повторно через 20-30 хвилин..

4.2. На місце укусу або ін'єкції покласти шматочок льоду.

4.3. В разі реакції, яка загрожує життю: в/в адреналін або норадреналін 0,5 мл (ендотрахеально) 0,1% розчину в 5 мл 40% розчину глюкози або мезатон.

4.4. Проведення венепункції або венесекції з наступним введенням препаратів:

- дофамін  під контролем діяльності серця;

- ГКС: гідрокортизон, преднізолон (струминно) дексаметазон;

- при АТ вище 90 мм рт.ст. - антигістамінні: тавегіл, дімедрол кожні 6 год. протягом 72 год.;

- плазмозамінні препарати в/в краплинно або струминно.

4.5. При бронхообструктивному синдромі - еуфілін 10 мл 2 % розчин в/в на фізрозчині; циметадин.

4.6. Оксигенація.

4.7. Якщо шок розвинувся на пеніцилін -1 млн ОД пеніцилінази в/м.

4.8. Корекція кислотно-лужного стану.

4.9. Лікування гострої дихальної недостатності: переведення на ШВЛ і переведення пацієнта в реанімацію.

4.10. При набряку гортані – преднізолон або інгалятори інгаляційно.

4.11. При судомах - протисудомні засоби.

4.12. Симптоматичне лікування.

4.13. При набряковому синдромі - лазикс в/в.

4.14. При тахікардії - корглікон в/в.

5. Вирішення супутніх проблем і потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та його оточуючих правилам поведінки при появі алергічних проявів, раціональному харчуванню та способу життя.

ІV етап медсестринського процесу - Реалізація плану медсестринських втручань

 

 

V етап медсестринського процесу - Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

- повне видужання або відновлення;

- виявлення можливих ускладнень з відповідною корекцією медсестринських втручань.

Профілактика:

- уникнення вживання ліків

- не призначення небезпечних щодо анафілаксії препаратів (АБ, сульфаніламідів тощо);

- пацієнт має бути біля маніпуляційного кабінету протягом 30 хв. після введення препарату;

- заборона самолікування, пропаганда необхідних знань серед населення;

- пацієнти, які реагують на укуси комах, не повинні відвідувати місця з високою імовірністю контакту з ними, ходити босоніж, без головного убору, носити яскравий одяг;

- уникнення засобів з різким запахом (лаки, фарби, парфуми);

- пацієнт має мати при собі документ, який засвідчує діагноз, шприц з адреналіном, антишоковий набір з письмовою інструкцією щодо лікування анафілактичного шоку;

 

 

Діагностичні алергічні проби:

 

1)     Алергопроби методом ПРИК-тестів.

Цей метод заснований на нанесенні краплі діагностичного алергену безпосередньо на внутрішню сторону передпліччя з подальшим мікропрокол шкіри. Діагностика відбувається через 20 хвилин.
Позитивними вважаються ті алергени, які викликали гіперемію (почервоніння) в місці проколу більше 10 мм і папулу (припухлість) більше 5 мм.

Протипоказання:

·        Діти до 6 років

·        Вагітні жінки

·        Загострення алергологічного захворювання

·        Підвищена температура тіла

·        Атопічна шкіра

·        Сезон цвітіння алергенів

·        Схильність до судомних реакцій.

Вимоги: відсутність прийому або уколів антигістамінних препаратів протягом 14 днів до проведення алергопроби.

 

2)     Аплікаційна проба

Аплікаційна - призначена для виявлення дерматиту. На ділянку шкіри накладають попередньо змочений в розчині з алергеном маленький шматочок тканини, тампон і закріплюють лейкопластиром. Після закінчення деякого періоду часу досліджують стан аплікації і оцінюють отримані результати;

 

3)     Скарифікаційна проба

Скарифікаційна - на чисту частину шкірного покриву передпліччя наносять кілька крапель провокуючого матеріалу, крізь них скарифікатором роблять маленькі насічки і визначають анафілактичні реакції. Різновидом скаріфікаціонние проби є prick-тест, при якому на шкірі роблять легке проколювання через краплю алергену;

 

4)     Проведення внутрішньошкірних алергологічних тестів

5)     НАЗАЛЬНІ ПРОБИ

Іноді лікар може призначити і провокаційні проби – назальний, кон’юнктивальну або ингаляционную.

Алерген в безпечному розведенні вводиться на слизову оболонку очей, в носові ходи або за допомогою інгалятора в дихальну системи. Поява всієї симптоматики хвороби дозволяє точно виявити вид основного подразника.

  

 

Матеріали активізації студентів:

1.     Скласти структурно – логічну схему «Поняття про алергію та алергійні реакції.»

 

                                  

Література

 

І.Основна:

1.Медсестринство у внутрішній  медицині  підручник / В.В. Стасюк— К., 2010. Стор.259-266

 

ІІ.ДОПОМІЖНА:

 

  1.Медсестринство в терапії  підручник / М.І.Швед— Тернопіль. «Укрмедкніга», 2010.