Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство у внутрішній медицині Дата 09.11.2021 група 4 а сс Практичне заняття №6 «Медсестринський процес при гострому гломерулонефриті»

 

Викладач

Єрмолаш Т.О

Предмет 

Медсестринство  у внутрішній медицині

Дата

09.11.2021

група

4 а сс

Практичне заняття  №6

 «Медсестринський процес при гострому гломерулонефриті»

 

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись з теоретичним матеріалом  і дати відповіді на запитання:

 

ГОСТРИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ – це гостре двостороннє захворювання нирок аутоімунного генезу з переважним ураженням ниркових клубочків та залученням до процесу ниркових канальців, інтерстиціальної тканини та судин.

ЧИННИКИ:

·   стрептококова інфекція (у 60-80% випадків гострому гломерулонефриту передує: ангіна, хронічний тонзиліт, катар верхніх дихальних шляхів, скарлатина, фурункульоз, бешиха, отит, рідше – пневмонія, ревматизм, септичний ендокардит, у 20% випадків виявити причину не вдається);

·   інфекційно-імунний (віруси – вірус гепатиту В, краснухи, інфекційного мононуклеозу, герпесу, аденовірусу, а також при інфікуванні лептоспірами, рекеціями, при бруцельозі);

·   неінфекційно-імунні (введення вакцин чи сироваток, вплив хімічних чи лікарських засобів, пилку рослин, отрути комах).

СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ:

·   переохолодження;

·   робота в умовах підвищеної вологості.

 Розвиток захворювання пов’язують з імунними порушеннями. У відповідь на проникнення чужеродних антигенів утворюються антитіла, які з’єднуються зі стрептококовим антигеном і утворюють імунні комплекси. Спочатку ці комплекси циркулюють у крові, а потім відкладаються на базальній мембрані клубочкових капілярів і викликають пошкодження ендотеліоцитів, агрегацію тромбоцитів, еритроцитів. Це призводить до капілярного стазу і порушення мікроциркуляції , аж до повної обтурації отвору капілярів.

КЛІНІКА.

У типових випадках захворювання починається гостро. За 1-3 тижні до  захворювання пацієнти переносять одну із стрептококових інфекцій. Хворі скаржаться на головний біль, слабість, зниження апетиту, задишку, серцебиття, біль у попереку, появу набряків. Біль у поперековій ділянці з обох боків. Характерне часте і болісне сечовипускання, мала кількість сечі, зміна кольору сечі кольору мясних помиїв або червонуватого кольору. Олігурія спостерігається у більшості хворих у перші (1-3) дні захворювання, що згодом змінюється поліурією, набряки, які виникають швидко, інколи протягом кількох годин, і локалізуються на обличчі, тулубі, кінцівках. Вони не тільки швидко виникають, але й у більшості випадків швидко зникають за 10-14 діб. Інколи набряки супроводжуються асцитом, гідротораксом, гідроперикардом.

Під час огляду відзначаються блідість шкіри, одутлість обличчя, ціаноз губ, акроціаноз. Дихання глибоке, прискорене і утруднене.

У 70-80 % хворих підвищується артеріальний тиск – від 160/110 до 230/130 мм рт.ст. Гіпертензія може бути короткочасною, мінливою, „однодобовою”. При сприятливому перебігу артеріальний тиск нормалізується протягом 2-3 тижнів. Тривала та стійка гіпертонія є поганою прогностичною ознакою. Водночас із гіпертензією спостерігається брадикардія, яка служить диференційною відмінністю від багатьох захворювань, при яких набряки, як правило, супроводжуються тахікардією. Брадикардія зберігається 2-3 тижні.

У 5-10% пацієнтів виявляють зміни очного дна, які характеризуються звуженням артерій і розширенням вен, при стійкій гіпертензії – крапкові крововиливи. ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ

-сечовий– у сечі протеїнурія, гематурія (еритроцити, макрогематурія), циліндрурія.

-набряковий;

- гіпертонічний.

-Нефротичний – набряки, артеріальна гіпертензія, гематурія, масивна протеїнурія (добова кількість білку більше 3,5 г), в крові гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперліпідемія.

У встановленні діагнозу важливе значення має клінічний аналіз сечі, в якому виявляють поєднання протеїнурії (від 1 до 16—30 г/л; тривалість якої становить 2-8 тижнів) та гематурії (в полі зору 5-50 еритроцитів, сеча набуває вигляду „м’ясних помиїв”, виражена на початку захворювання, через кілька днів поступово зменшується).

В загальному аналізі крові виявляють легкий ступінь анемії, помірно виражений лейкоцитоз (9-12•109/л), еозинофілію, епізодично лімфопенію, ШОЕ до 20-50 мм/год. У біохімічному аналізі крові виявляють гіпопротеїнемію (60 г/л і нижче), диспротеїнемію (зниження концентрації альбумінів і збільшення вмісту глобулінів), появу С-реактивного білка, накопичення сіалових кислот, підвищення титру антистрептококових антитіл, незначна гіперліпідемія та гіперхолестеринемія, при нирковій недостатності  накопичення креатиніну, сечовини, підвищенням рівня загального азоту.

ПЕРЕБІГ

У 20-80% випадків гострий гломерулонефрит переходить в хронічний.

При затяжному перебігу (понад 3-4 місяці) повне видужання настає в 2-3 рази рідше. Негативною прогностичною ознакою є артеріальна гіпертензія в поєднанні з нефротичним синдромом.

Сприятливий перебіг гострого гломерулонефриту призводить до одужання у перші 2-4 тижні або протягом 2-3 місяців. Якщо по закінченні цього терміну зберігається незначно виражений сечовий синдром або набряки, підвищення артеріального тиску, діагностується хронічний гломерулонефрит.

 Ускладнення:

1. Гостра серцева недостатність.

2. Гостра ниркова недостатність (анурія, азотемія, уремічний набряк легень, гіперкаліємія).

3.Ниркова еклампсія – (втрата свідомості, клонічні і тонічні судоми).

4. Крововилив у головний мозок (геморагічний інсульт).

5. Гострі порушення зору (скороминуча сліпота, внаслідок спазму і набряку сітківки).

6. Перехід у хронічну форму.

ОЦІНКА СТАНУ ХВОРОГО

Проводять на основі клінічних та лабораторних даних. Формулюють наявні та потенційні проблеми і розробляють план сестринського догляду залежно від переважання клінічних синдромів. Аналізують план лікарських призначень і виконують необхідні втручання.

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМ

Завдання медичної сестри полягає в тому, щоб запобігти розвитку ускладнень і переходу захворювання в хронічний процес. У таких пацієнтів шкіра суха, з утворенням тріщин, що легко інфікуються, швидко виникають пролежні.

Для зменшення тиску на тканини використовують поролонові матраци або мішечки з лляним насінням, полірована поверхня якого сприяє пластичному зміщенню, через що легко облягає тіло. Промисловістю випускається протипролежневий матрац з прогумованої тканини з компресорним автоматичним пристроєм.

Пояснити хворому, як проводити щоденний контроль за кількістю випитої рідини і виділеної сечі (контроль маси тіла, об’єм випитої рідини та виділеної сечі).

Дати хворому сечогінні препарати згідно із призначенням лікаря.

ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження.

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- та взаємодопомоги.

ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду:

1.      підготовка пацієнта та взяття крові на ЗАК, БАК;

2.      підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС, проби за Зимницьким, Аддісом-Каковським, Нечипоренком.

3.      підготовка пацієнта до УЗД нирок, ЕКГ, офтальмоскопії;

4.      створення для пацієнта комфортних умов;

5.      постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання температури тіла, АТ, підрахунок Р, ЧДР, зважування;

6.      контроль за дотриманням режиму (залежить від тяжкості захворювання);

7.      контроль за водним балансом (визначення об’єму випитої і виділеної рідини);

8.      контроль та допомога у дотриманні пацієнтом дієти №7 (обмеження солі, білків, рідини). Дозволяється в перші дні склянка води з варенням, виноградний сік, клюквенний морс, небагато солодкої манної каші, молоко;

9.      допомога пацієнтові в дотриманні особистої гігієни;

10.  при болі в попереку - грілка;

11.  холод над головою;

12.  допомога пацієнтові при пересуванні.

Виконання лікарських призначень:

13.  симптоматичне:

14.  якщо є АГ: каптоприл, лізиноприл

антагоністи кальцію: ніфедипін, верапаміл;

вазодилятори: натрія нітропрусид;

а-адреноблокатори: празозин, тропафен;

β- адреноблокатори: метопролол, атенолол, пропранолол;

15.  якщо є набряковий синдром:

- діуратики: урегіт, гіпотіазид, фуросемід;

16.  якщо є гематуричний синдром:

1.      дицинон;

2.      вітамін Е;

17.  АБ:

пеніциліни: оксацилін, ампіокс, бензилпеніцилін;

цефалоспорини: цефазолін, цефтріаксон, цефалексин;

18.  активне лікування:

7.      ГКС: метилпреднізолон, преднізолон;

8.      цитостатики: азатіоприн, циклофосфамід;

19.  якщо є нефротичний синдром:

9.      прямі антикоагулянти:  гепарин;

10.  антиагреганти: пентоксифілін, дипіридамол.

20.  Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

21.  Бесіда з пацієнтом про необхідність дотримання водного режиму, особливостей харчування, вживання ліків до повного одужання.

22.  Навчання пацієнта само-, а його оточення взаємодогляду.

23.  Навчання оточуючих особливостям харчування пацієнта, вживання рідини тощо.

Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання.

1. Поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.

2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень.

Ускладнення:

еклампсія (виникає при явних набряках, особливо в період їх наростання, якщо пацієнти не дотримуються водно-сольового режиму:

початок раптовий;

втрата свідомості;

судоми (тонічні, а потім клонічні), тривають в декілька секунд до 2-3 хв і припиняються так раптово, як і почалися;

протягом доби судоми можуть повторюватися декілька разів;

сильний головний біль;

підвищений АТ- 180/120 мм рт.ст.;

напад еклампсії може закінчитися смертю внаслідок крововиливу у життєво важливі органи.

Прогноз:

1.      гострого гломерулонефриту здебільшого сприятливий;

2.      пацієнти після виписки із стаціонару повинні уникати переохолодження, фізичних перенавантажень, вологих приміщень, контакту з алергенами, індукторами алергічних реакцій;

3.      протягом 3 років після перенесеного ГГ жінкам не рекомендують вагітніти;

4.      за несприятливих умов процес може перейти у хронічну форму.

Профілактика:

Первинна:

1.      запобігання стрепто-, стафілококовій, вірусній інфекції, своєчасне лікування;

2.      санація хронічних вогнищ інфекції;

3.      попередження переохолодження, інтоксикації;

4.      контрольні ЗАС після інфекційних захворювань;

5.      зміцнення реактивності та загартування організму.

Вторинна:

6.      диспансеризація 2 роки;

7.      раціональне працевлаштування;

8.      дотримання режиму праці та відпочинку;

9.      лікувальне харчування;

10.  контрольні ЗАС після загострення.

 

ЗБИРАННЯ СЕЧІ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сечовиділення та основні показники сечі у здорової людини. У нормі добова кількість сечі у здорової людини складає приблиз­но 1500 мл. Вона прозора, має жовтий або світло-жовтий колір, дає кислу реакцію на лакмус, відносна густина коливається в ши­роких діапазонах (1003 — 1030). У сечі не повинно бути білка, піг­ментів, цукру, кетонових тіл. Осад нормальної сечі незначний з поодинокими клітинами епітелію сечових шляхів, лейкоцитами та малою кількістю солей.

Підготовка хворих і посуду. Перед збиранням сечі на аналіз жінка повинна здійснити туалет зовнішніх статевих органів теп­лим блідо-рожевим розчином калію перманганату або теплою пе­ревареною водою, а чоловік — промити головку статевого члена також слабким антисептичним розчином або теплою водою.

Щоб запобігти потраплянню в посудину сторонніх домішок (з піхви, сечівника), збирають "середню" порцію сечі, тобто почи­нають збирати сечу із середини сечовипускання. Іноді в жінок сечу на аналіз беруть катетером, щоб виключити потрапляння патологічних домішок з піхви.

Збирати сечу треба в чистий сухий скляний флакон.

Правила зберігання та відправлення сечі до лабораторії. До від­правлення до лабораторії сечу зберігають у прохолодному місці. Відправляють сечу не пізніше як через 60 хв після збирання, тому що інфікування її в навколишньому середовищі може призвести до лужного бродіння.

Послідовність дій під час виконання процедур

Збирання сечі для лабораторних досліджень

1. Для загального клінічного аналізу зберіть у хворого 150 — 200 мл сечі, краще з першого сечовипускання після ночі, тому що вона найбільш концентрована.

Запам'ятайте! Необхідно правильно оформити направлення-етикетку на матеріал, який відправляють на лабораторне дослід­ження. У ній зазначають назву лабораторії (клінічна, бактеріо­логічна, біохімічна); вид аналізу; прізвище та ініціали хворого; відділення стаціонару або назву кабінету поліклініки; клінічний діагноз; прізвище лікаря; ставиться підпис медичної сестри; дата.

 

ПОСТАНОВКА ПРОБИ ЗА ЗИМНИЦЬКИМ

Визначення функціональної здатності нирок - за допомогою проби Зимницького - сечу збирають протягом 24 год. У 8 слоїків кожні 3 години починаючи з 6 ранку.

 

 

Оснащення:

1) урометр;

2) циліндр;

3) 8 сухих чистих флаконів ємкістю 250 — 400 мл;

4) гумові рукавички.

Значення проби за Зимницьким. Проба за Зимницьким дає більш точні відомості про стан сечовиділення і про ниркову функцію, а також про порушення концентраційної здатності нирок.

Підготовка хворого. Перед проведенням обстеження хворому треба відмінити сечогінні препарати, обмежити вживання рідини до 1,5 л за добу з тим, щоб не збільшився діурез, а також не зни­зилась відносна густина сечі.

Послідовність дій під час виконання процедур

Обстеження хворого за допомогою проби за Зимницьким

1. Підготуйте 8 чистих сухих флаконів ємкістю 250 — 400 мл.

2. До кожного з них приклейте етикетку із зазначенням назви дослідження (проба сечі за Зимницьким), прізвища та ініціалів хво­рого, відділення, палати, номера порції та години, в інтервалі між якими хворий збирає сечу в певний флакон (6.00 — 9.00, 9.00 — 12.00, 12.00 — 15.00, 15.00 — 18.00 і т. д.). Сечу хворий збирає протягом доби.

3. О 6.00 хворий випорожняє сечовий міхур (цю порцію сечі не збирайте).

4. Протягом кожних трьох годин хворий мочиться у відповід­ний флакон один або декілька разів.

5. Простежте, щоб хворий заповнив усі флакони. У 23.00, 3.00 та 6.00 розбудіть його для випорожнення сечового міхура.

6. Якщо в разі поліурії не вистачає об'єму одного флакона, видайте додатковий із зазначенням на ньому прізвища хворого та номера порції.

7. Вранці наступного дня відправте всі флакони до лабораторії.

8. Ті флакони, що не були заповнені, також відправте до ла­бораторії.

Визначення об'єму та відносної густини сечі

1. У кожній з 8 порцій сечі визначте об'єм і відносну густину.

2. Для визначення об'єму сечу із флакона вилийте в мірний циліндр. При цьому циліндр тримайте нахиленим, а сечу нали­вайте по стінці, щоб на поверхні сечі не утворилася піна.

3. Відносну густину сечі визначте урометром. Сухий урометр повільно опустіть у циліндр з сечею (він не повинен торкатися стінок циліндра).

4. Легко підштовхніть урометр зверху, почекайте, поки при­пиняться його коливання, і визначте відносну густину сечі за по­ділкою на шкалі, що відповідає нижньому меніску. Циліндр три­майте так, щоб поверхня сечі була на рівні ока.

5. Якщо сечі мало, розведіть її дистильованою водою, збіль­шивши об'єм у 2 рази (1 мл сечі, 1 мл води) або в 3 рази (1 мл се­чі, 2 мл води). Визначте відносну густину і дві останні цифри по­множте на ступінь розведення. Наприклад, після розведення се­чі в два рази її відносна густина становитиме 1,01; помноживши дві останні цифри на ступінь розведення (2), отримаєте істинну відносну густину сечі — 1,02.

6. Одержані дані запишіть на спеціальних бланках.

Визначення результатів проби. Результат проби за Зимницьким уважають добрим, якщо:

1) добовий діурез достатній (близько 1,5 л) і становить 65 — 75 % від кількості випитої хворим рідини;

2) денний діурез, тобто сеча, виділена з 6.00 до 18.00, має ста­новити ⅔ — ¾ від добового, нічний — ⅓ — ¼ від добового ді­урезу;

3) відносна густина різних порцій сечі коливається в значних межах (1,003 — 1,030).

Чим  нижча, монотонніша і рівномірніша відносна густина сечі, тим  важче уражена паренхіма нирок.

 

 

Записати у щоденник  рішення задач:

Задача№1

Пацієнт  32 років, звернувся  зі скаргами  на головний біль, набряки на обличчі, сеча кольору м'ясних помиїв, тупий біль у поперековій ділянці з обох боків, підвищення температури тіла до 37,6оС. В анамнезі  :  3 тижні тому переніс  ангіну. Об’єктивно. Шкіра бліда. Набряки на обличчі, під очима. Пульс 62 за 1 хв, ритмічний, напружений. АТ -170/120 мм. рт.ст. добова кількість сечі – 300мл.

1. Для якого захворювання  характерні перелічені ознаки? 

2.Визначити   проблеми пацієнта

3.Сформулювати медсестринський діагноз.

4.Скласти план медсестринського втручання

5.Назвати  можливі ускладнення цього захворювання.

6. Підготовка пацієнта  до збору сечі за Зимницьким

 

 

Задача №2

У  пацієнта 20 років , через 2 тижня після перенесеної ангіни   виникли  скарги на головний біль,  набряк обличчя переважено вранці, кров’янисте забарвлення сечі, біль у попереку з обох боків, АТ 180/100 мм  рт.ст.Раптово втратив свідомість і виникли судоми.

1.Для якого захворювання  характерні перелічені ознаки?

2. Яке виникло ускладнення  у  пацієнта і надати допомогу.

3.Підготовка пацієнта  до збору сечі на  загальний аналіз і виписати направлення в лабораторію

 

 

Критерії оцінювання задач.

 

«5»

Відмінно

 

Студент правильно формулює і обґрунтовує  медсестринський діагноз,визначає проблеми пацієнта, складає план медсестринських втручань,1-неточність, що не псує якості виконаного завдання.

 

«4»

Добре

 

Студент правильно формулює і обґрунтовує мед-сестринський діагноз, визначає проблеми пацієнта, складає план медсестринських втручань допускає 2 –неточністі або 2- несуттєві помилки, що не псує якості виконаного завдання.

 

«3»

Задовільно

Студент допускає помилки при формулюванні діагнозу і  при визначенні  проблем , допускає  більше 2–помилок

«2»

Незадовільно

Студент  не може сформулювати діагноз, не визначає проблеми пацієнта

 

 

Список літератури:

І.Основна:

1.Медсестринство у внутрішній  медицині  підручник / В.В. Стасюк— К., 2010.

 

ІІ.ДОПОМІЖНА:

2., .Медсестринство в терапії  О.К.Демченко— К., 2001.

 

5.Підручник Н.М.Касевич Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка

 

Завдання направити на електронну адресу :  tatianaermolash19@gmail.com

 

Термін виконання :  09.11.2021р.  1бригада – з 8.00  - 11.00

                                                           ІІ бригада – з 11.00-14.00

                                                           ІІІбригада – з 14.00-17.00

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в психіатрії та наркології Дата 10.11.2021 група 4А с/с Практичне заняття №3 Порушення психічної діяльності при інфекційних і соматичних захворюваннях.. Проблеми пацієнтів із шизофренією, маніакально-депресивним психозом (МДП)

Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в психіатрії та наркології Дата 18.11.2021 Група 4А с/с Практичне заняття №4 Психози сенільного і пресенільного віку. Епілепсія. Розумова відсталість

Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в психіатрії та наркології Дата 07.10.2021 група 4А с/с Практичне заняття :Тема №1 «Учення про вищу нервову діяльність (ВНД).Класифікація і типи перебігу психічних хвороб. Методи обстеження психічнохворих. Загальна психопатологія»