Викладач Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в неврології Дата 11.10.2021 Група 4 А с/с Лекція №3 Порушення мозкового кровообігу. Об’ємні процеси ЦНС. Травми ЦНС.
|
Викладач |
Єрмолаш Т.О |
|
Предмет |
Медсестринство
в неврології |
|
Дата |
11.10.2021 |
|
Група |
4 А с/с |
|
Лекція
№3 |
Порушення мозкового кровообігу. Об’ємні процеси ЦНС.
Травми ЦНС. |
Схема
дистанційного заняття:
Ознайомитись зі
змістом лекції і записати конспект:
План:
1.Порушення мозкового кровообігу.
2. Травми ЦНС.
3. Об’ємні процеси ЦНС.
Порушення мозкового кровообігу
Судинні
захворювання головного мозку – важлива
медико-соціальна проблема, яка завдає значної шкоди суспільству і посідає
третє, а інколи друге місце серед причин смертності дорослого населення.
Інсульт та його наслідки – тяжкий стрес для хворого і його рідних.
Найчастішими причинами виникнення судинних ушкоджень мозку є гіпертонічна хвороба,
атеросклероз, токсичні ушкодження судин мозку, травматичні ушкодження судин
мозку, захворювання ендокринних органів, психічні травми, перевтомлення, зміна
барометричного тиску, перегрівання, переохолодження, зміна біологічних ритмів
(добових, сезонних, пов’язаних із статевим
дозріванням та інволюцією організму, надмірна маса тіла, уживання
контрацептивних препаратів, куріння, зловживання алкоголем, гіперхолистеринемія,
минущі порушення мозкового кровообігу, несприятлива спадковість).
Патогенез:
В основі ішемічних процесів
мозку лежить судинна недостатність, тобто невідповідність між потребою мозку в
кисні та його доставкою.
Крововиливи виникають внаслідок:
-
діапедезу
(проходження крові через непошкоджену стінку судин) або розриву судин.
ІІІ. Класифікація ПМК:
1. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу.
2. Минущі порушення мозкового кровообігу:
а)
транзиторні ішемічні атаки
б) гіпертонічні церебральні
кризи (гостра гіпертонічна енцефалопатія)
3. Інсульт:
а)
геморагічний
б)
ішемічний
4. Наслідки перенесеного інсульту.
IV.
Клініка ПМК:
-
Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу:
головний біль, запаморочення, шум в голові, погіршення
пам’яті, зниження працездатності, відсутні органічні ураження нервової системи.
Лікування:
-
Лікування основного
захворювання,
-
Корекція
артеріального тиску (гіпотензивні)
-
Засоби, що
поліпшують кровопостачання (кавентон, цинаризин)
-
Засоби, що
поліпшують метаболізм у головному мозку (ноотропи)
-
Раціональне працевлаштування.
Минуще порушення мозкового кровообігу- це гострі розлади
церебральної гемодинаміки, що супроводжуються
загальномозковою та вогнищевою симптоматикою, яка регресує протягом 24
годин після її розвитку.
Види минущого порушення мозкового кровообігу:
1.
Транзиторні ішемічні атаки
2.
Гіпертонічні церебральні кризи
Транзиторні ішемічні атаки:
Причини – атеросклероз, вади
серця, інфаркт міокарда
Патогенез – мікроемболія сонних
і хребетних артерій, мікротромбоцитоз при хворобах крові ,що приводить до
порушення мікроциркуляції.
Клініка: Розвивається гостро,
раптово
-Синдром загальномозковий , який характеризується
головним болем, слабкість, туман перед очима, короткочасна втрата свідомості
-Вогнищевий
синдром –: а) при дисциркуляції у системі внутрішньої сонної артерії
виникає – відчуття затерпання у кінцівках та на обличчі або в одній половині
тіла, монопарез або геміпарез, моно- або гемігіпестезія, гемі -парестезія,
моторна або сенсорна афазія або дизартрія
б)
дисциркуляція в системі вертебро-базилярних
судин- запаморочення, шум у вухах, блювання, дефекти поля зору, двоїння,
ознаки бульбарного синдрома ( дизартрія, дисфагія, дистонія) ністагм, розлади
рівноваги та координації(атаксія)
Діагностика:
1.
КТ або МРТ
головного мозку
2.
УЗД судин головного
мозку
3.
Ангіографія
4.
ЕКГ
5.
Загальноклінічні
аналізи
Лікування:
Лікування основного захворювання: при серцевій
недостатності і зниженні АТ призначають кардіотонічні засоби: корглікон або
строфантін на фізрозчині, кордіаміну .
-При підвищеному АТ – спазмолітині препарати : дибазол 1% 2-4 мл, папаверин
-Для покращення мозкового кровообігу: еуфілін, кавінтон,
цинаризин.
-Для покращення мікроциркуляції і реологічних властивостей
крові – пентоксифілін , реополіглюкін або реоглюман, ксантинол нікотинат та серміон .
-При набряку мозку
застосовують манітол , фуросемід, лазикс, антигістамінні( супрастин, димедрол
в/м)
-При запамороченні – белоїд ( белласпон)
-При блюванні та гикавці – аміназин , галоперидол
-при болях баралгін
-Для поліпшення метаболізму нейронів – пірацетам , енцефабол
, церебролізин , актовегін .аміналон,
вітаміни групи В , АТФ , кокарбоксилаза.
Гіпертонічні церебральні кризи.
Загально мозкові симптоми, головний біль, мерехтіння
комах перед очима, нудота, блювання, серцебиття, біль у ділянці серця,
поліурія,
Вогнищевих
симптомів не буває.
Лікування:
-
Нормалізація
артеріального тиску;
-
Поліпшення
мікроциркуляції;
-
Зменшення проникливості
судинної стінки;
-
Попередження
набряку мозку, зниження внутрішньочерепної гіпертензії
-
Нормалізація
серцевої діяльності.
Мозковий інсульт - це раптово виникаюче порушення
мозкового кровообігу, при якому розвиваються деструктивні зміни в тканині
мозку, і з’являються стійкі симптоми його органічного ураження.
Розрізняють два види інсульту:
-геморагічний (крововилив у
мозок),
- ішемічний (мозковий інфаркт,
або розм’якшення мозку).
Види геморагічного інсульту : паренхіматозний крововилив, вентрикулярний (шлуночковий),
субарахноідальний (крововилив у павутинний простір).
Паренхіматозний крововилив починається без передвісників: втрата свідомості, гіперемія шкіри обличчя
і слизових і переход у багрово синюшний
колір, блювання, підвищення артеріального тиску, дихання рідке хрипле, пульс
напружений, при крововиливі у праву півкулю розвивається параліч лівої половини
тіла, а якщо крововилив у ліву півкулю то розвивається геміплегія правої
половини тіла і розлади мови (дізартрія), стопа на боці ураження повернута до
зовні, голова і очі хворого повернуті у бік протилежні паралічу, зрачки не
реагують на світло, носогубна складка на боці параліча згладжена, кут рота
опущений і щока «парусить», температура підвищена, на очному дні геморагії,
глибокі рефлекси не викликаються, а на боці ураження виникають патологічні
рефлекси, можуть бути судоми.
Субарахноідальний крововилив починається раптово без передвісників, сильний головний біль (як удар по
голові), блювання, можливе психомоторне збудження, підвищення температури тіла,
свідомість збережена, або порушується на нетривалий час, в тяжких випадках
сопор, кома, ураження черепних нервів (косоглазіє, діплопія, крововиливи у
сітчатку), менінгіальні симптоми.
Вентрикулярний крововилив починається раптово, тяжко перебігає, розлади
свідомості (сопор, кома), дихання шумне
Чейна- Стокса, тахікардія, температура підвищена до 400С,
шкіра багрово-синюшна, анізокорія, відсутня реакція зрачків на світло, згасають
рефлекси, характерна горметонія (тонічне напруження м’язів змінюється
гіпотонією), в лікворі з’являється кров.
Види ішемічного інсульту:
Тромботичний,
нетромботичний і емболічний.
Клініка тромботичного і
нетромботичного інсульту: частіше виникає у
осіб похилого віку, в ночі під час сну, або після фізичного навантаження,
стресу, вживання алкоголю, після гарячої ванни, розвивається поступово протягом
кількох годин або діб, характерні загально мозкові симптоми і вогнищеві
симптоми, які визначаються локалізацією уражених судин або мозкового інфаркту.
Найчастіше розвивається в басейні внутрішніх сонних артерій: зниження зору або
сліпота на боці закупорки сонної артерії і геміпарез на протилежному боці, а
при ураженні середньої мозкової артерії виникає геміплегія, геміанестезія,
геміанопсія на протилежному боці, парез погляду,
при лівопівкульній локалізації інфаркта: розлади мови, письма і читання, а при право півкульній локалізації апраксія і агнозія.
Емболічний інсульт частіше
виникає у осіб молодого і середнього віку, розвивається раптово без
передвісників, після стресу або фізичного навантаження і частіше виникає у
басейні гілок лівої середньої мозкової артерії, що зумовлює розвиток
правосторонньої геміплегії, геміанестезії, афазії, може бути сліпота.
V. Наслідки перенесеного інсульту:
- порушення рухів на боці протилежному
вогнищу,
- порушення чутливості на боці протилежному
вогнищу,
- порушення мови при вогнищах у лівій півкулі.
VI. Методи діагностики:
1. Аналіз даних анамнезу, клінічної картини захворювання
і результатів додаткових методів дослідження:
- клінічного аналізу крові
- дослідження реологічних властивостей крові і системи
гемостазу (коагулограма, ліпіди крові)
- консультація кардіолога, ангіохірурга, окуліста
- аналізу спинномозкової рідини
- ехоенцефалографії
- комп’ютерної томографії
- МРТ головного мозку
- ангіографії (у разі потреби)
Невідкладна допомога при гострих порушеннях мозкового
кровообігу
Невідкладна допомога залежить
від характера мозкового інсульта. Якщо характер інсульта ще не встановлен,
проводять лікувальні заходи спрямовані на збереження життя хворого – це недиференційована допомога:
-.Хворого покласти на спину, злегка припідняти голову,
розстібнути одяг, або зняти її і забезпечити повний спокій ,зняти зубні протези
-При наявності блювання вкласти хворого на бік і
своєчасно звільнити рот від блювотних мас для попередження аспірації і розвитку
аспіраційної пневмонії
-Відсмоктування слизу з порожнини роту і носоглотки
-Оксигенотерапія
-Якщо в домашніх умовах можна забезпечити догляд і
лікування, то хворого краще залишити дома до стабілізації симптоматики
-Не можна транспортувати агонізуючих і хворих у тяжкому
стані, так як перевозка хворих може погіршити стан
-При транспортуванні хворого необхідно дотримувати
обережність, переносити хворого зберігая рівновагу при підйомі і спуску по
сходам
-При гострих серцево-судинних порушеннях: допамін , строфантин
або корглюкон,кордіамін .
-При високому АТ клофелін 0,01 % -0,5-1 мл в/м або в\в
струминно на фізрозчині протягом 5хв або
-Якщо розвивається набряк легень – назначають вдихання
кисню з парами спирту, хворому надають підвищене положення ,на 3 кінцівки
накладають джгути, кровопускання (300 мл)
-Для нормалізації дихання проводять систематично
відсмоктування слизу електроотсосом з порожнини рота, носа і глотки. В
порожнину рота ввести повітрявод для попередження западіння язика і полегшення
дихання. Положення пацієнта міняють кожні 2 години. У шлунок через ніс вводять
тонкий зонд для попередження аспірації блювотних мас в дихальні шляхи
-Якщо ці заходи недостатні зняти закупорку дихальних
шляхів, то проводять трахеотомію з відсмоктуванням слизу з трахеї і бронхів.
-Для знаття набряку мозку проводять дегідратаційну
терапію
-При психомоторному збудженні – натрія оксибутират ,
реланіум, корекція водно-сольового балансу крові – введення розчину
Рингера, ізотонічного розчину натрію
хлориду, калію хлориду
-Для поліпшення метаболізму в мозку вводять пірацетам , церебролізин.
Диференційоване лікування
-При геморагічному
інсульті хворого вкласти у ліжко, припідняти голову і підвісити міхур з
льодом на відстані 5-7 см від голови, до ніг грілку
-Для зниження АТ – клофелін або дибазол
-Кровозупинні засоби: амінокапронова кислота , дицинон ,
вікасол.
-Хлорид кальцію, аскорбінова кислота .
-Для попередження спазму судин мозку в/в крапельно
німодипін від 30 мг до 50 мг 1 раз на добу або лідокаін 2% -2мл
Ішемічний інсульт
-Покласти хворого горизонтально у ліжку, злегка припідняв
голову
-Тромболітична терапія: стрептокіназа, урокіназа не
пізніше 6 год від початку захворювання (
1 200 000 ОД протягом 30 хв), фібринолізин , гепарин – щоденний
контроль зсідання крові і протромбінового індексу.
-Антиагреганти – реополіглюкін, пентоксифілін , курантил,
плавікс, аспірин .
-Нейропротектори : пірацетам , циннарізин .
-Антиоксиданти – токоферол ацетат , аєвіт, аскорбінова
кислота
-Антигіпоксанти: пірацетам, церебролізин , енцефабол.
-Протинабрякові препарати: манітол(маніт), лазикс,
фуросемід, еуфілін
VIII. Особливості догляду за пацієнтом:
1. Попередження застійних явищ у легенях.
2. Профілактика пролежнів.
3. Профілактика контрактур кінцівок.
4. Особливості годування.
5. Догляд за шкірою.
IX. Профілактика порушень мозкового кровообігу.
1. Вести здоровий спосіб життя.
2. Не курити, не зловживати алкоголем.
3. Намагатися уникати стресів.
4. За наявності гіпертонічної хвороби своєчасно вживати
гіпотензивні засоби.
5. Боротися з атеросклерозом (антисклеротичну дію мають
цибуля, часник).
6. Раціональне харчування.
Черепно-мозкова
травма -
це механічне ушкодження черепа та його вмісту , яке
супроводжується загальномозковими та вогнищевою симптоматикою.
1) Закриті:
а) травми без
пошкодження м’яких тканин голови
б) з
пошкодженням м’яких тканин голови при збереженні цілості апоневрозу
2) Відкриті:
а) з
пошкодженням м’яких тканин голови та апоневрозу
б) переломи
кісток основи черепа
в) проникаюча (
з пошкодженням твердої мозкової оболонки )
г) непроникаюча
( без пошкодження твердої мозкової оболонки)
Клінічні форми ЧМТ
1)
струс (compocio cerebri )
2)
забій (contusio cerebri)
3)
здавлення головного
мозку ( compressio cerebri), що обумовлено переломами кісток склепіння або основи
черепа і травматичними внутрішньочерепними
крововиливами
Струс
головного мозку є найлегшою формою його
травматичного ураження, характеризується
загальномозковими симптомами .
Основний клінічний симптом – втрата свідомості не довше
ніж на 15 хв. Після відновлення свідомості виникає ретроградна амнезія – втрата
пам’яті на події які передували травмі ; антероградна амнезія втрата пам’яті на
події, які відбувалися після травми с несправжніми спогадами , конфабуляціями
(Корсаковський синдром розладу свідомості ) Конфабуляція – вимишлені спогади (фантастичні).
Суб’єктивні симптоми – головний біль ,запаморочення ,нудота,
блювання.
Об’єктивно : свідомість збережена ,лабільність пульсу ,
помірна артеріальна гіпертензія ,
слабкість конвергенції, легкий ністагм , біль при рухах очними яблуками .
Інструментальні методи дослідження- змін не виявляють .
Стан хворих протягом першої доби покращується і нормалізується.
Лікування : Ліжковий режим – 7-8 днів
Анальгетики
Транквілізатори
Для поліпшення метаболізму (
ноотропи, актовегін, аміналон)
Забій
(контузія головного мозку)-
характеризується загальномозковими і
вогнищевими симптомами .
Розрізняють 3 ступеня ураження:
1)
Забій легкого
ступеня – характеризується втратою
свідомості від декількох хвилин до години. Відмічається ретро- і антероградна
амнезія , повторне блювання .Життєво-важливі функції не порушені.
Загальномозкові тривають 2-3 дні .Незначні парези ,порушення координації.
2)
Середнього ступеня
– втрата свідомості від десятків хвилин до 6 год.Виражена амнезія ,багаторазове
блювання.Більш виражені загальномозкові і вогнищеві симптоми ( геміпарез,
афазія, атаксія)
3)
Важкого ступеня – –
характеризується втратою свідомості
після травми від декількох годин до декількох тижнів , рухове збудження,
стовбурові симптоми з порушенням
життєвоважливих функцій. Виражені локальні симптоми, парези кінцівок ,зміна м’язового тонуса , судомні напади. Забій головного мозку важкого ступеня супроводжується переломом
кісток черепа і масивним субарахноїдальним крововиливом та характеризується високою летальністю .
Травматичний
субарахноїдальний крововилив розвивається без
світлого проміжку. З’являється головний біль,запаморочення , нудота, блювання,
психомоторне збудження . Нарастають менінгіальні симптоми .Можуть бути
порушення свідомості (оглушення,сопор і навіть кома ),парези черепно-мозкових
нервів , анізорефлексія.
Цереброспинальна рідина кров’яниста,містить велику кількість свіжих і вилужених
еритроцитів.
Лікування : Для покращення реологічних властивостей крові призначають
в/в реополіглюкін , альбумін, кавінтон ,
еуфілін , пентоксифілін.
Для покращення енергетичного забезпечення мозку
використовують глюкозо-інсуліново-калієву суміш . При підвищеній судинній проникливості
показані аскорбінова к-та, етамзилат-натрію
При підвищенній внутрішньочерепній гіпертензії проводять дегідратаційну терапію – салуретики,
осмодіуретики( манітол),альбумін.
При наявності субарахноїдального крововиливу включають 5%
р-н амінокапронової кислоти ,трасилол, контрикал, гордокс.
При наявності ран на голові і ліквореї застосовують
антибіотики.
Метаболічна терапія (ноотропіл,церебролізин, актовегин)
Препарати ,які покращують мозкову мікроциркуляцію (
кавінтон, аміналон)
Для попередження судомного синдрому, протисудомні (фенобарбітал,карбамазепін )
Здавлення
мозку характеризується наростанням загальномозкових,вогнищевих і стовбурових
симптомів . Світлий проміжок
може бути тривалим ,стертим або
відсутнім.
Причини
здавлення : внутрішньочерепні
гематоми ( епідуральна, субдуральна,
внутрішньомозкова) , вдавлені переломи кісток черепа , субдуральні
гігроми .
1)
Епідуральна гематома – обмежене
накопичення крові між твердою мозковою оболонкою і кісткою.
Симптоми копресії мозку при епідуральній гематомі з’являться через 3-36 годин після травми. Після світлого проміжку внаслідок
збільшення об’єму гематоми стан хворого починає погіршуватися , нарастає
загальмованість, головний біль, нудота, блювання,брадикардія ,підвищення АТ.
Локальні
симптоми які відповідають локалізації гематоми (прогресуюче чи
стійке розширення зіниць на боці ураження і центральний гемі- або монопарез на
протилежному .Цей синдром Вебера
обумовлений здавленням ніжки мозку . Зміни на очному дні (застійні диски) і в
цереброспінальній рідині (домішки крові) непостійні.
2)
Субдуральна гематома-обмежене
накопичення крові або кров’янистої рідини в
субдуральному просторі (між твердою і
павутинною оболонкою).
Субдуральні
гематоми поділяються на :
-
гострі (симптоми
проявляються в перші три доби після травми )
-
підгострі( симптоми
розвиваються протягом 4-14 діб після травми)
-
хронічні (
розвиваються через декілька тижнів і навіть місяців після травми)
Клінічна
картина при гострій і підгострій субдуральній гематомі така,
як і при епідуральний , але компресія
мозку наростає повільніше , світлий
проміжок виражений меньш чітко.Важливе діагностичне значення має
прогресуюча анізокорія на боці гематоми, менінгіальний синдром.
Клінічна картина хронічної субдуральної гематоми
проявляється наростаючим підвищенням внутрішньочерепного тиску ,локальні симптоми , нерідко судомні
напади ,порушення психіки (оглушення,завантаження) На очному дні –застійні диски зорових нервів
. В цереброспінальній рідині –домішки крові, підвищений лікворний тиск.
При КТ- серпоподібна зона зміненої щільності. Субдуральні
гематоми поширюють на всю півкулю або більшу її частину.
Внутрішньомозкові гематоми – накопичення крові або її
згустків в тканинах мозку . Зумовлені часто ушкодженням судин . Через декілька
годин після травми наростають загальномозкові симптоми (головний біль,нудота,
блювання) і вогнищеві -
геміпарез,гемігіпестезія,афазія а також симптоми ушкодження глибинних відділів
півкуль ( м’язова гіпертонія, переважання парезу в проксимальних відділах
кінцівок та ін.)
Ангіографія,КТ, ЯМРТ
Лікування гематом хірургічне. Внутрішьомозкові і
субдуральні іноді лікують консервативно.
Ускладнення травм головного мозку
Ранні ускладнення переважно виникають при відкритих
ушкодженнях головного мозку в зв’язку з
інфікуванням рани . При цьому виникає гнійний менінгіт ,менінгоенцефаліт або абсцес мозку.
Для
профілактики нагноєння необхідно :
1)
Накласти асептичну
пов’язку
2)
Своєчасно (протягом
перших 3-х годин здійснить хірургічну обробку рани)
3)
Призначити
антибактеріальну терапію
До ранніх ускладнень : витікання мозкової речовини із
рани, для попередження якого необхідно обережно транспортувати хворого і
дотримуватися правильного положення голови ( рана повинна бути обернута догори)
Раннім ускладненням є травматичний делірій ,який характеризується розладом свідомості , дезорієнтацією в
просторі і часі , психомоторне збудження.
До пізніх ускладнень відносять церебральний
арахноїдит,травматична енцефалопатія, травматична епілепсія, післятравматичний
паркінсонізм і пізні невротичні реакції з вираженим астенічним станом і
вегатативно-судинною дистонією.
Лікування:
1)
Засоби, спрямовані на розмоктування рубцевих змін ,
які розвинулись в речовині і оболонках мозку . З цією метою: біогенні
засоби,ферментні (алое,плазмол,склоподібне тіло,лідаза)
2)
Для дегідратації
–еуфілін,маніт,фуросемід
3)
Для покращення
обмінних процесів в мозку
–аміналон,церебролізин,пірацетам,актовегин,вітаміни,АТФ
4)
При наявності
епілептичних нападів- протисудомні-фенобарбітал, фінлепсин
5)
Седативні
6)
Абсцес-хірургічним
способом
Травми хребта і спинного мозку
Закриті травми хребта поділяють на неускладнені і
ускладнені (з порушенням функції спинного мозку)
1)
Струс спинного мозку (наблюдається легкий набряк речовини мозку і м’яких мозкових оболонок і окремі точкові крововиливи
,переважно в сірій речовині)
Симптоми-слабкість у нижніх кінцівках ,можуть бути
тетраплегія або параплегя (в залежності від рівня ураження) . Короткочасна затримка
сечі , зниження або відсутність колінних і ахілових рефлексів , легкі порушення
чутливості. Повне відновлення функцій настає через 1-2 тижні після травми.
2)
Контузія спинного мозку-
Симптоми: паралічі, розлади чутливості і тазові розлади ,патологічні
рефлекси
3)
Крововилив у речовину спинного мозку-гематомієлія, в оболонках спинного мозку .При
крововиливах у речовину спинного мозку –сегментарні розлади чутливості
дисоциірованого типа (порушення больової і температурної чутливості ,при
збереженні проприоцептивної і тактильної),парези,в’ялі паралічі.
4)
При крововиливах у оболонки спинного мозку:
А) субдуральні і субарахноїдальні крововиливи
–крововилив донутрі від твердої оболонки . В лікворі-кров.
Б) епідуральні –дозовні від твердої оболонки.
Характерний світлий проміжок від момента травми до
розвитку симптомів. Триває від декількох хвилин до декількох годин.
При субарахноїдальному крововиливі виникають менінгіальні
симптоми (ригідність потиличних м’язів , симптом Кернінга і Брудзинського),
корінцеві болі , наявність крові в спинномозковій рідині.
Епідуральні крововиливи –корінцеві ,оперезуючі болі ,в
зоні ураження гіперестезія або гіпостезія
В)Здавлення
спинного мозку – виникає при переломах тіл і дужок хребців , зміщення їх у
хребетний канал .Супроводжується здавленням спинного мозку .
При ушкодженні нижніх шийних хребців (у ниряльщиків)
зміщення їх здавлює ділянку шийного потовщення спинного мозку і проявляється
атрофічним або периферичним паралічом
рук . Нижче рівня ураження порушується чутливість, центральний параліч
ніг ( у перші дні він в’ялий , так як тонус м’язів низький , а рефлекси
знижуються і зникають розлади функції
тазових органів,трофічні розлади .
Догляд і лікування
-
Горизонтальне
положення
-
Імобілізація хребта
(накладання гіпсового карсету при наявності парезів і паралічів)
-
Транспортування хворого здійснюється на щиті або жорстких
ношах у положенні на спині або на животі
-
При переломі хребта
і здавленні спинного мозку –необхідно хірургічне лікування
-
Ліжковий режим
-
Профілактика
пролежнів
-
Слідкувати за
функцією тазових органів,при необхідності –катетер,при закрепі – очисна клізма
-
Діуретики
-
Знеболювання
-
Попопередження
уросепсиса і пролежнів .Своєчасно опорожняти сечовий міхур.
Ускладнення
травм спинного мозку
Ранні:
- шок
-бульбарні порушення при травмах верхніх шийних сегментів
-захворювання внутрішніх органів ,як наслідок ушкодження
вегетативних центрів (пневмонія,паралітична непрохідність кишечника ,гематурія)
Пізні ускладнення розвиваються через 10-12 днів після травми:
-застійна пневмонія
-цистит
-пієлонефрит
-пролежні
-сепсис
Діагностика :
1)
Rентгенологічне
дослідження хребта (запобігати посиленню дислокації хребта)
2)
КТ і Ядерно-магнітно-резонансна томографія
3)
Спиномозкова
пункція
Догляд і лікування при травмах
спинного мозку
1)
Обережно покласти
потерпілого на щит або щільні ноші.
2)
При наявності рани
–на рану накласти асептичну пов’язку
3)
При пошкодженні
шийного відділу хребта потрібна фіксація хворого в рамі Стрікера
4)
При транспортуванні
і перекладанні хворого виключити згинальні і ротаційні рухи в хребті.
5)
При травмах хребта
і спинного мозку проводять невідкладні заходи (боротьба з шоком ,розладами
серцевої діяльності і дихання ) повинні проводитись на місці травми і в
стаціонарі.
6)
Дегідратаційні
7)
препарати, що
знижують проникність судинної стінки (аскорбінова кислота,етамзілат натрія)
-
для лікування
рухових порушень застосовують антихолінестеразні (прозерин,галантамін,оксазіл)
-
при високому м ’язовому тонусі –мідокалм,баклофен
В комплексі реабілітаційних заходів:
-
ЛФК,масаж
,фізіотерапевтичні методи лікування (електрофорез йодиду
калію,лідази,парафінові аплікації)
Хворих направляють у спінальні реабілітаційні центри
Пухлини головного мозку:
Пухлини поділяють на :
·
Позамозочкові
(менінгіоми, невриноми)
·
Внутрішньомозкові
(гліоми)
КЛІНІКА
Клінічні прояви пухлин обумовлені наступними факторами:
1)
безпосередньою дією
пухлин на прилеглу до неї тканину мозку;
2)
підвищенням
внутрішньочерепного тиску;
3)
зміщенням одних
ділянок мозку по відношенню до інших,
Виділяють 3 групи клінічних синдромів:
1 група –
Гіпертензійний або загальномозковий:
Ø головний біль, розпираючий, турбує зранку, посилюється
при кашлі, зменшується після блювання;
Ø блювання на висоті болю не пов’язане з їжею;
Ø зниження гостроти зору (застійні диски зорових нервів,
приводить до атрофії дисків зорових нервів)
Ø пульс частіше сповільнюється, АТ спочатку підвищується потім знижується;
Ø епінапади – є прояви гіпертензивного синдрому, а при локалізації
пухлини в корі – першим проявом ;
Ø зміни психіки – апатія, загальмованість, дезорієнтація;
Ø ураження черепних нервів
Ø зміни ліквору, що проявляється підвищенним тиском;
Ø зміни на краніограмі – остеопороз спинки турецького
сідла, посилення пальцьових втиснень та судинного малюнка
2 група -
Вогнищеві симптоми, зумовлені дією пухлини на
мозок:
ü Пухлини лобної частки – зміна психіки (зниження уваги, інтелекту, критики, депресія, ейфорія,
агресивність, апатія, загальмованість)
ü Пухлини лівої півкулі – моторна афазія, аграфія; патологічні рефлекси – орального автоматизму,
хапальний рефлекс, гіпосмія, аносмія (зниження нюху або втрата), апраксія,
атаксія.
ü Пухлини мозочка – м’язова
гіпотонія, розлади рівноваги ї координації, головний біль в потиличній ділянці,
ранній розвиток гіпертензивного синдрому, вимушене положення голови.
3 група. Синдроми
на відстані – дислокаційний синдром-це
порушення функцій тієї ділянки мозку, яка розміщена безпосередньо біля пухлини
(симптоми по сусідству).
До дислокаційних належать симптоми вклинення. Часто
зустрічається скронево-тенторіальне та
аксіальне потиличне вклинення. Ці
симптоми виникають за рахунок того, що в ділянці росту пухлини підвищується
тиск і мозкова тканина зміщується в сторону тих ділянок, де зменшений тиск. Частини мозку, які прилягають
до отворів починають вклинюватися в ці отвори, стискаючи частини мозку (стовбур
мозку, мозолисте тіло).
Синдром
вклинення супроводжується розладами свідомості, дихання і серцево-судинної системи, що призводить
до летального наслідку. Поява таких синдромів залежить від локалізації пухлини
і швидкості росту.
Діагностика
1- Неврологічне обстеження;
2-Офтальмологічне дослідження (очного дна, полів зору,
гостроти зору)
3-Отоневрологічне дослідження слуху, вестибулярної
функції;
4-Краніографія, КТ, МРТ в двох проекціях.
v На краніограмі –
ознаки внутрішньочерепної гіпертензії – остеопороз спинки турецького сідла,
посилення пальцевого втиснення, посилення судинного малюнку,розширення
природних отворів (каналу зорового нерва, внутрішнього слухового проходу).
v Ехоенцефалографія – зміщення серединних структур в
протилежний бік
v М-ехо – це сигнал від структур мозку, розташованих в
середині мозку. При пухлинах серединні структури зміщуються в протилежну
сторону до 10 мм і більше.
v Електроенцефалографія – виявляє вогнище патологічної
активності (повільні хвилі, дельта-тета активність) в ділянці пухлини.
v КТ та МРТ – дають можливість точно локалізувати пухлину,
визначити її розміри
v Лікування пухлин
головного мозку
1-
Хірургічне
2-
Хірургічне з
променевою терапією (радіохірургічним способом – вводиться радіопрепарат)
3-
Медикаментозне –
симптоматичне – спрямоване на зменшення:
А) внутрішньочерепного тиску (дегідратаційні та сечогінні)
Б) головного болю (анальгетики)
В) ліквідацію судомного синдрому (протисудомні препарати)
При метастатичних пухлинах – комбіновані ліки (кортикостероїди, променева
терапія)
Пухлини
спинного мозку
Інтрамедулярні пухлини спинного мозку, які розвиваються із речовини спинного мозку і
локалізуються внутрі нього.
Екстрамедулярні утворюються з оболонок, корінців і розташовані поза спинного мозку.
Пухлини спинного мозку частіше виникають в шийно-грудному
і рідко – в попереково-крижовому відділі
Симптоми, характерні для всіх пухлин спинного мозку:
-
Поступове
наростання ознаків здавлення (компресія) спинного мозку;
-
Прогресуючі рухові
і чутливі розлади
-
Порушення
сечовипускання і дефекації
-
Виникнення
пролежнів.
-
Здавлення спинного мозку супроводжується звуженням
субарахноідального простору до повного його закриття або блокади, що визначається пробою Квеккенштедта
при спинномозковій пункції
-
Характерна білково-клітинна дисоциація в лікворі
Вогнищеві симптоми зумовлені локалізацією пухлини:
-
При пухлинах шийного потовщення розвивається в’ялий
параліч верхніх кінцівок і спастичний параліч -нижніх;
-
Функція тазових
органів порушена.
-
Пухлини грудного відділу характеризуються оперізуючим болем, провідниковими розладами чутливості в
нижній половині тіла, спастичним паралічом ніг, порушення функції тазових органів
.
Екстамедулярні пухлини: зустрічаються 3 стадії в розвитку
пухлин:
І ст.. Невралгічна ( корінцева)
Характеризується білью і парестезіями.
ІІ ст.. ( Броуна – Секара) зумовлена здавленням спинного мозку та ураження
половини поперечника: спастичний парез кінцівки і порушення глибокої чутливості
на боці пухлини, а на протилежній – порушення больової і температурної
чутливості.
ІІІ ст. ( параплегії) – здавлення пухлиною всього поперечника спинного
мозку. Характерні спастичні паралічі обог ніг, розлади всіх видів чутливості за
провідниковим типом, порушення функції тазових органів і пролежнів.
Інтрамедулярні пухлини: проявляються розладами рухової, чутливості і вегетативної функції
-
Спастичні паралічі
нижче розташованих кінцівок і провідникові розлади усіх видів чутливості,
тазові розлади, пролежні,біль.
По відношенню до твердої мозкової речовини поділяються на
екстрамедулярні (позамозкові) та інтрадуральні(внутрішньомозкові)
Стиснення спинного мозку
пухлиною супроводжується звуженням, а пізніше й блокадою підпавутинного
простору, яку діагностують за допомогою
проб Квекенштедта та Стукея.
Для визначення рівня розміщення пухлини важливими є симптом остистого
відростка (біль, який виявляється при постукуванні молоточком по остистих
відростках хребців на рівні пухлини) та локалізація корінцевого болю
(направлення – оперізуючі болі при пухлинах грудного відділу).
Діагностика
1 – Клінічне обстеження – симптоми поступового стиснення
поперечника спинного мозку
2 – Люмбальна пункція – з дослідженням спинно-мозкової
рідини для виявлення білково-клітинної дисоціації та блокади підпавутинного
простору, збільшення білка до 3-5 г/л і більше;
3 – Рентгенографія хребта – виявляють розширення
міжхребцевого отвору, остеопороз основи дужок хребців і розширення каналу
хребта, деструкцію тіл хребців;
4 – Мієлографія з контрастом – можливість виявити пухлини
і визначити її рівень (затримка контрастної речовини вище чи нижче пухлини на
відповідному рівні)
5 –Комп’ютерна спінальна томографія та МРТ спинного
мозку.
Лікування
1 – Оперативне видалення пухлини;
2 - Радикальне видалення – екстрамедулярні та деякі
інтрамедулярні (епендимоми, астроцитоми)
При злоякісних пухлинах після їх видалення проводять
наступну рентгенотерапію або хіміотерапію.
Література:
Основна: Медсестринство в неврології:/ За ред. С.І. Шкробот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.
Додаткова:
Кареліна Т.І., Касевич Н.М. Медсестринство в неврології: Підручник. — К.: Медицина,
2010.
Коментарі
Дописати коментар