Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в неврології Дата 06.10.2021 група 4А с/с Практичне заняття :Тема №3 «Інфекційні хвороби нервової системи.Ураження нервової системи у хворих на СНІД»

 

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в неврології
Дата	06.10.2021
група	4А с/с
Практичне заняття :Тема №3	«Інфекційні хвороби нервової системи.Ураження нервової системи у хворих на СНІД»

                                               Схема дистанційного  заняття:

Вивчити матеріал лекції №2 і дати відповіді на запитання у щоденнику:

1.Вирішити задачу:

Задача №1

У хворого гостро виникли озноб, головний біль, блювання, температура тіла піднялась до 38,5°,загальна слабкість.

Надвечір з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга і Брудзинського. На слизових губ та носа відмічаються герпетичні пухирці, геморагічна висипка на шкірі.

-Яке захворювання запідозрите?

-Визначіть проблеми

-Сформулюйте медсестринський діагноз.

-Складіть план медсестринських втручань.

 

2.Вирішити тестові завдання – декілько правильних відповідей

 

    1) Який із вказаних збудників спричиняє первинний гнійний менінгіт?

а)                                                                                 1.стафілокок

б)                                                                                 2.стрептокок

в)                                                                                 3.бацила Коха

г)                                                                                 4.менінгокок

д)                                                                                 2) Вкажіть ознаки менінгококового менінгіту

1.фібрилярні посмикування у м'язах

2.головний біль, блювання

3.гіпертермія

4.симптом Керніга

5.параплегія

6.ригідність потиличних м'язів

 

3) Які ознаки мають діагностичну цінність у разі епідемічного енцефаліту?

1)   центральні парези

2)   симптом «звисаючої голови»

3)   патологічна сонливість

4)   окорухові розлади

5)   лихоманка

 

 4) Вкажіть ознаки мієліту у нижньо-грудному відділі спинного мозку?

1)  тетраплегія

2)    нижня параплегія

3)   порушення чутливості

4)   бульбарні розлади

 

 

5) Які симптоми є характерними для хронічної стадії епідемічного енцефаліту?

1)   кожевніківська епілепсія

2)   поза згиначів

3)   парези кінцівок

4)   гіпеpтонія м’язів за пластичним типом

5)   порушення чутливості

6)   гіпомімія, гіпокінезія

7)   симптом «звисаючої голови»

 

6) Які ознаки бульбарної форми поліомієліту?

1)   дисфагія, дизартрія, дисфонія

2)   рефлекси орального автоматизму

3)   порушення дихання

4)   насильницький плач або сміх

5)   порушення серцевої діяльності

6)   розлади чутливості

  

 

7) Вкажіть збудника кліщового енцефаліту

1)   стафілокок

2)   бліда спірохета

3)   бацила Коха

4)   менінгокок

5)   нейротропний вірус

 

8) Які ознаки мають діагностичну цінність за наявності кліщового енцефаліту?

1)   порушення сну

2)   окорухові розлади

3)   симптом «звисаючої голови»

4)   бульбарні розлади

5)   верхній в’ялий парапарез

 

9) У хворого 32 років поступово почали тремтіти руки, з’явились скованість та повільність рухів. За рік до цього перехворів зі слів хворого простудним захворюванням з головним болем, підвищеною сонливістю, нетривалим двоїнням перед очима, підвищенням температури тіла, загальною слабкістю.  Під час огляду: обличчя маскоподібне, сальне, реакція зіниць на світло жива, на конвергенцію – майже відсутня. Мова хворого – тиха, монотонна. Виявляються повільність рухів, гіперсалівація, поза “згиначів”, хода – дрібними кроками. М’язовий тонус у кінцівках підвищений. Дрібний тремор пальців рук у спокої.   а) який синдром виявлено у хворого?

 

10) Який із вказаних додаткових методів дослідження найінформативніший у діагностиці абсцесу головного мозку?

1)   краніографія

2)   офтальмоскопія

3)   електроенцефалографія

4)   ехоенцефалоскопія

5.магнітно-резонансна томографія головного мозку

 

 11) Який із вказаних збудників спричиняє гострий поліомієліт?

1)   стафілокок

2)   менінгокок

3)   ентеровірус

4)   пневмокок

5)   паличка Коха

 

12) Вкажіть шляхи зараження поліомієлітом

1)   контактний (через шкіру)

2)   з молоком матері

3)   у разі гемотрансфузій

4)   повітряно-крапельний

5)   аліментарний

 

13) Де переважно локалізується патологічний процес за наявності поліомієліту?

1)   у мозочку

2)   у рухових ядрах черепних нервів

3)   у базальних ядрах

4)   у бічних канатиках спинного мозку

5)   у клітинах передніх рогів спинного мозку

 

 

Записати у щоденник і вивчити :

 

 Підготовка хворого та інструментів для проведення спинномозкової пункції;

 

№ з/п	Етапи виконання	Зміст, матеріали, забезпечення
1	2	3
1	Вибрати необхідний матеріал та інструменти	Стерильний бікс, пробірки зі стерильними голками з мандреном, флакон зі спиртом, флакон з йодом, металевий зонд, корнцанг, марлеві кульки, шприц на 20,0 мл, внутрішньом’язові стерильні голки, 0,5 % р-н новокаїну у флаконі, 3-4 чистих пробірки, маніпуляційний столик, 2 лотки, вата, штатив, липкий пластир (клеол)
2	Підготовка інструментів до попе­рекового проколу	Пробірки зі стерильними голками повинні знахо­дитись у біксі, на металевий зонд туго закрутити вату, вмочити його у йод, браншами корнцангу затиснути марлеву кульку, вмочену у спирт. В шприц набрати 20 мл 0,5 % р-ну новокаїну і покласти на стерильний лоток на маніпуляційному столику разом з голками для внутрішньом’язових ін’єкцій. Чисті пробірки поставити у штатив
3	Надати хворому потрібне положення	Хворий лягає на кушетку на лівий бік, ближче до краю, максимально пригинає голову до грудей, коліна - до живота. Між колінами можна покласти подушку або валик з ковдри. Звільнити спину від одягу, опустити резинку штанів на сідниці. Слідку­вати, щоб не було протягу. Під кушетку в проекції попереку хворого поставити лоток для використа­них інструментів
4	Підготовка шкіри хворого	Знайти крила крижової кістки і з’єднати їх попе­речною лінією на шкірі за допомогою йодної палички. Місце перетину лінії з хребтом і є місцем проведення поперекового проколу (між II і III, та III і IV поперековими хребцями). Місце проведення проколу протерти йодом, потім протерти шкіру кулькою зі спиртом, щоб залишилась мінімальна кількість йоду на шкірі. Місце, протерте спиртовою кулькою і висушене насухо, руками зачіпати не можна
5	Підготовка рук лікаря для прове­дення попе­рекового проколу	Перед поперековим проколом лікарю необхідно старанно вимити руки теплою водою з туалетним милом або дезінфікуючим розчином. Потім подати лікарю суху марлеву стерильну серветку (висушити руки). Далі подати марлеву кульку, змочену спиртом
6	Проведення поперекового проколу	Під час проведення лікаремтюперекового проколу потрібно подати шприц з новокаїном, марлеву кульку, стерильні голки для проколу. При появі ліквору зібрати необхідну порцію в 3 пробірки
7	Обробка шкіри після проведеного проколу	Отримавши порцію ліквору для аналізу, лікар закриває голку мандреном і виймає її. Місце проколу обробляється спиртовою кулькою, прикладається суха марлева серветка, яка закріплюється на шкірі липким пластиром або клеолом
8	Догляд за хворим після поперекового проколу	Хворого необхідно повернути на живіт, обличчям вниз, тепло вкрити і залишити лежати в такому положенні протягом 2 годин. Всі інші маніпуляції та обстеження в день після проведення поперекового проколу відміняються. Протягом доби хворий повинен дотримуватися суворого ліжкового режиму. Необхідно спостерігати за хворим. У випадку посилення головного болю, колапсу, кровотечі негайно викликати лікаря

 

 

1.          Оцінювання загального стану пацієнта.

 

№ з/п	Показники стану хворого	Критерії оцінки
1	Температура тіла	1.       Струсити термометр так, щоб ртуть опустилася нижче поділки 35° С 2.       Помістити термометр у підпахвову ділянку 3.       Тривалість вимірювання - 10 хвилин 4.       Занести показники термо­метра у температурний листок 5.       Крива запису температури на температурному листку наноситься олівцем синього кольору
2	Частота дихання	1.       Увімкнути секундомір або відмітити на годиннику час 2.       Стежити за рухами грудної клітки або черевної стінки хворого, підрахуйте кількість дихальних рухів за 1 хвилину 3.       Зробити відповідний запис у температурному листку
3                 4	Частота пульсу               Рівень свідомості: а)            свідомість ясна   б)            ступор   в)            сонливий стан хворого (сопор) г)             кома	1.     Увімкнути секундомір або відмітьте на годиннику час 2.     Охопити ліву руку па­цієнта правою рукою в ділян­ці променево-зап’ясткового суглоба 3.     Великий палець розмістити на зовнішній поверхні сугло­ба, а вказівний, середній та безіменний - на внутрішній 4.     Пропальпувати артерію 5.     Підрахувати частоту пульсу за 1 хв 6.     Зробити відповідний запис у температурному листку   Хворий одразу реагує на звертання і перебуває у стані свідомості. Існує повний контакт. На запитання відповідає правильно і адекватно Хворий сонливий, але прокидається при звертанні, чи при легкому струшуванні, відповідає на запитання адекватно, але з затримкою Мовний контакт відсутний   Хворий перебуває у ліжку без свідомості,у вимушеному положенні з закритими очима, не реагує на звертання, на больові подразники, відсутні активні рухи кінцівок.  Часто спостерігається порушення дихання та серцево-судинної діяльності

 

 

 

 

 

Список літератури:

Література:

Основна:

Кареліна Т.І., Касевич Н.М. Медсестринство в неврології: Підручник. — К.: Медицина, 2010.

Додаткова:

Медсестринство в неврології:/ За ред. С.І. Шкробот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.

Л.С.Білик  Медичні маніпуляції в алгоритмах 

 

Завдання направити на електронну адресу :  tatianaermolash19@gmail.com

Термін виконання : 06.10.2020р.  1бригада – з 8.00  - 11.00

                                                           ІІ бригада – з 11.00-14.00