Викладач Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в психіатрії та наркології Дата 08.02.2021р. Група 4А сс Тема №5 лекція Токсикоманії та проблеми пацієнтів з токсикоманіями

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  психіатрії  та  наркології
Дата	08.02.2021р.
Група	4А сс
Тема №5 лекція	Токсикоманії та проблеми пацієнтів з токсикоманіями

 

Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції:

Токсикоманія - хвороба, яка характеризується психічною, а іноді й фізичною залежністю від психоактивної токсичної речовини  (ПАР), не віднесеної до списку наркотиків.

 

Токсикоманія - хвороба, яка прийшла до нас із сивої давнини і бере свій початок з часів правління єгипетських фараонів.

Дивно, але саме правителі стародавніх цивілізацій були першими токсикоманами на Землі, піддаючи свої організми впливу різних зловоний і поширюючи згубні звички на підданих.
Доведено, що токсикоманія руйнує особистість, викликаючи серйозні

психічні розлади і накладаючи певні фізичні обмеження на хворого.

Види токсикоманії

1.Зловживання транквілізаторами.

При зловживанні транквілізаторами патологічна залежність настає досить рідко, але з часом людина кардинально змінюється, як особистість. Підвищена дратівливість, егоїстичність і звуження кола інтересів - лише деякі наслідки цього виду токсикоманії.
2. Зловживання стимуляторами ЦНС.

Токсикоманія, спричинена надмірним вживанням стимуляторів центральної нервової системи, багато в чому схожа з розвитком наркоманії. Хворий постійно підвищує дози препаратів і вже не може відмовитися від них згодом.

Найпростіші стимулятори ЦНС- кава, енергетичні напої та інші речовини, які надають бадьорість, підвищують працездатність і загальний настрій.
3. Зловживання антипаркінсоністичними препаратами.

 Всім відома хвороба Паркінсона, і даний вид токсикоманії якраз пов'язаний з нейролептиками, які лікарі прописують для її лікування. Нейролептики викликають ейфорію, світ стає яскравішим і вишуканішим, але після ослаблення ефекту хворий відчуває себе розбитим, нерідко впадає в депресію.

4. Вдихання речовин промислової та побутової хімії. Різноманітні лакофарбові матеріали, бензин, розчинники - все це викликає сп'яніння людини, дозволяючи йому розслабитися і забути про насущні проблеми. Однак з плином часу у хворого з'являються проблеми з функціонуванням внутрішніх органів і органів чуття. Зважаючи на доступність і дешевизну такий вид токсикоманії найчастіше зустрічається у дітей і підлітків.

5. Нікотинова залежність. Куріння тютюнових виробів також є видом токсикоманії, що знижує працездатність людини і порушує його психіку.
6.Политоксикомания.

Политоксикомания - пристрасть до кількох психотоксичних речовин одночасно.

Ознаки токсикоманії Шкідливі звички не проходять безслідно, а тому проблема може бути зафіксована ще на ранній стадії розвитку.

1. Раптова зміна настрою.

2.Уповільнена мова, реакція, погіршення мозкової діяльності.

 3. Фізичні ознаки: виснаження, втрата зубів, раннє старіння.
  4. Специфічний запах від хворого, який пояснюється швидким всмоктуванням речовин у кров з їх подальшим розподілом по організму. 5. Регулярна ейфорія.

Токсикоманія найбільш поширена серед підлітків, тому представляє сьогодні дуже серйозну проблему для всього суспільства. Хоча існує думка, що токсикоманія не настільки небезпечна, ніж вживання важких наркотиків, але це не так. Вживання хімічних речовин має згубну дію на організм дитини та підлітків. Доступність таких речовин сприяє швидкому розповсюдженню проблеми, що становить загрозу суспільству.

Серед наркологів прийнято поділяти пацієнтів на дві групи: наркоманів та токсикоманів. Ці хвороби мають схожі симптоми та потребують кваліфікованого лікування наркозалежності. Відмінність токсикоманів від наркоманів у тому, що замість наркотиків вони використовують хімічні речовини.

 

Вплив токсикоманії на здоров’я

Тривале вживання токсичних речовин має негативний вплив на стан здоров’я хворої людини. На тлі використання для отримання тимчасового задоволення різноманітних хімічних засобів у людини можуть спостерігатися зміни у функціонуванні периферичної нервової системи у вигляді полінейропатії, з’явитися паралічі кінцівок, парези, зниження м’язової маси, аж до розвитку повної атрофії. При такій хворобі, як токсикоманія вплив на організм полягає в органічному ушкодженні тканини головного мозку з розвитком токсичної енцефалопатії.

Інгаляційні речовини викликають зміни у всіх органах та системах. Створюється запальний процес верхніх дихальних шляхів, який з часом набуває хронічного стану, людина страждає на хронічний кон’юнктивіт. Постійне вживання токсичних речовин відбивається і на зовнішньому вигляді хворого. Шкіра обличчя стає набуває сірого відтінку, стає дуже сухою, часто з’являються гнійні висипи, рубці.

Вплив токсикоманії на організм полягає в тому, що це захворювання супроводжують інші негативні прояви залежності, такі як зловживання алкогольними напоями, вживання наркотичних речовин.

 

Зловживання кофеїном

Вживання 1-2 чашок кави посилює безсоння, підтримує здатність виконувати складні моторні функції, зменшує почуття втоми за рахунок стимулювання кори головного мозку. Більш високі дози (1,5 г або 12-15 чашок кави) викликають почуття тривоги і тремор. Летальна доза складає 10 г (близько 100 чашок). Прийом близької до критичної дози викликає блювання, судоми та серцеву аритмію. Кофеїн потенціює дію алкоголю, що заперечує розповсюджену думку про те, що кава є «антидотом» при алкогольній інтоксикації.

Симптоми інтоксикації кофеїном: тахікардія, аритмія, гіпертензія, підвищення температури тіла, епілептичні напади, диспептичні розлади.

Хронічне вживання кави стимулює підвищену секрецію соляної кислоти в шлунку, що може спровокувати розвиток виразкової хвороби. Досить часто виникає серцева аритмія.

Кофеїнова токсикоманія зустрічається нечасто. Розвивається повільно, але швидко наростають важкі соматичні розлади. Перебіг подібний до інших токсикоманій, викликаних зловживанням стимулюючими речовинами.

Абстиненція проявляється тривалим головним болем з відчуттям пульсації, сонливістю, подразливістю, депресією. Явища абстиненції самостійно проходять через 4-5 днів.

 

Снодійні препарати та транквілізатори

Найчастіше використовуються барбітурати, транквілізатори бензодіазепінового ряду.

Транквілізатори бензодіазепінового ряду (діазепам - сібазон, седуксен, реланіум; нітрозепам - еуноктин, радедорм). Важливою була їх низька токсичність.

Сп’яніння від приймання снодійних препаратів у новачків може виникати від потрійної терапевтичної дози. У подальшому, при розвитку наркоманії дозу збільшують у 8-10 разів.

Швидкість розвитку сп’яніння залежить від шляху введення препарату. При пероральному застосуванні сп’яніння розвивається через 20-25 хв. Проте токсикомани здебільшого викликають стан наркотизації шляхом в/в введння сп’яніння настає відразу після ін’єкції.

Гостра інтоксикація снодійними препаратами нагадує алкогольне сп’яніння.

Розвивається ейфорія з підвищенням моторної активності. Дії сп’янілої людини безладні й не зовсім цілеспрямовані, але вона цього не помічає. Рухи розмашисті, некоординовані, їх завжди більше, ніж вимагає конкретна ситуація. Якість осмислення та суджень різко знижена. Увага нестійка - тема розмови постійно змінюється. Емоції стають лабільними - ейфорія легко переходить в гнів. Стан гніву може сягати ступеня оскаженіння (без найменшого приводу). Сп’янілий стає агресивним, жорстоким і нестримним у своїх вчинках з вираженою схильністю до руйнівних дій. Він трощить, розбиває, руйнує все, що попадає в поле його зору та уваги.

Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя та склер, мідріаз, гіперсалівація, тахікардія з напруженим пульсом та підвищення АТ, гіпергідроз із виділенням гарячого поту.

Характерна особливість фенобарбіталового сп’яніння - відразу після протвереження можна викликати повторне сп’яніння, якщо випити склянку гарячої води.

При гострому отруєнні снодійними препаратами розвивається швидко наростаючий глибокий сон, який переходить у кому. Смерть настає від паралічу дихального центру.

Половину спроб самогубств здійснюють особи з гострими отруєннями барбітуратами, причому приблизно 10% жертв помирають внаслідок отруєння.

 

Барбітуратова абстиненція проявляється вкрай тяжкими симптомами. Суб’єктивно відміна снодійних препаратів супроводжується відчуттям незадоволення, неспокоєм та ознобом. З’являється тривога і дисфоричні явища з надмірним компонентом «звірячої люті». Розвивається «ломка» у вигляді сильних болів у великих суглобах, можливі великі судомні напади, у деяких хворих розвивається психоз, що нагадує алкогольний делірій. Розвиток конвульсивного синдрому або психозу при інших симптомах абстиненції практично завжди підтверджує діагноз барбітуроманії.

Гостре отруєння транквілізаторами.

У більшості випадків наркомани і токсикомани приймають транквілізатори для послаблення явищ абстиненції. Інколи їх приймають разом і спиртними напоями з метою потенціювання дії алкоголю.

Ступінь ефекту сп’яніння залежить від типу транквілізаторів. Найбільш виражену ейфорію і збудження викликають снодійні транквілізатори (нітразепам, радедорм, еуноктин). Після згасання ейфорії наркомани (особливо початківці або вже деградовані з інтелектуальним дефектом) часто схильні до приймання чергової дози препарату, що може призвести до передозування.

При отруєнні транквілізаторами спостерігається порушення координації рухів, можливе виключення свідомості до сопору або коми. Цей стан розвивається як відразу після приймання транквілізатора, так і через певний проміжок часу, тому може виникнути у будь-якому місці (на вулиці, в транспорті тощо).

Клінічні прояви гострого отруєння транквілізаторами у не токсикоманів залежать від прийнятої дози і проявляються міастенічними реакціями (птоз, дизартрія, утруднене дихання, міорелаксація зі зниженням тонусу м’язів кінцівок), розладами очної іннервації (мідріаз, диплопія, порушення акомодації), вегетативними розладами (колапс, атонія сечового міхура), сонливістю, яка зростає.

У хворих на токсикоманію, навпаки, спостерігають гіпертонус скелетної мускулатури, артеріальну гіпертензію, затьмарення свідомості, продуктивну симптоматику (галюцинації, ілюзії, маячення) з афективними розладами (страх, тривога).

Галоюциногени

Галюциногени - група психотропних речовин, які здатні викликати глибокі зміни свідомості. Вони відомі також під назвою психоміметики та психоделічні препарати.

В останні роки ЛСД активно зловживається  серед сучасної молоді.

У нашій країні в якості галюциногенів серед молоді популярними є холінолітичні засоби - астматол, циклодол, паркопан та ін.

ЛСД. Для отримання гатюциногенного ефекту достатньо 100-300 мкг. Вживають його шляхом всмоктування через слизові оболонки, використовуючи для цього так звані «марки» (тонкий папір, змочений речовиною).

Виникають глибокі зміни сприймання, емоцій та мислення. Критика частково збережена, наркоман усвідомлює, що порушення сприймання у нього зумовлене прийманням препарату. Інколи наркоманам здається, що вони збожеволіли, що вже ніколи не стануть нормальними. Нерідко можливий розвиток дійсного гострого маячного стану.

Сприймання стає надзвичайно яскравим та інтенсивним, кольори здаються більш насиченими, контури - різкішими, музика - емоційнішою, глибокою, запахи і смакові відчуття - більш загостреними та витонченими. Можуть виникати розлади схеми тіла та сприймання часу та простору.

Найчастіше зустрічаються зорові галюцинації у вигляді геометричних форм або цифр. Галюцинації з’являються лише при прийманні надто високих доз. У цьому випадку людина може відчути, що вона перетворилась на іншу істоту (наприклад, пташку), що супроводжується відповідною поведінкою.

Характерним є візуалізація уявлень, тобто людина може відчути та пережити те, що хоче відчути чи пережити. Усе це часто супроводжується ідеями величі або переслідування.

Емоції стають надзвичайно інтенсивними, можуть раптово змінюватись. Можлива амбівалентність та амбітендентність.

Хворий пригадує події раннього дитинства. Типовою є схильність до пізнання філософських і релігійних ідей. Сильно змінюється відчуття самого себе, виникає деперсоналізація. Людина переживає відчуття, ніби вона злилась з зовнішнім світом, що супроводжується відокремленням свого «Я» (душі) від тіла

Психоделічна дія триває 8-12 годин. Проте приблизно в кожному четвертому випадку серед наркоманів трапляється так званий «зворотний спалах», тобто спонтанне повторення психічних розладів уже без приймання препарату. Зворотні спалахи можуть виникати при переході з темної кімнати в освітлену, при вмиканні світла, при прийманні препаратів коноплі.

Інколи наркомани, які перенесли дію ЛСД, при бажанні можуть викликати ретроспективні сцени без приймання препарату. Зворотні спалахи тривають 1-2 доби. Вони можуть виникати після травми або стресової ситуації.

Делірій є одним з найчастіших ускладнень зловживання галюциногенами, особливо при їх вживанні з алкогольними напоями.

Для делірію, що викликаний холінолітиками характерним є «симптом зникаючої цигарки», коли хворий не бачить власної руки і йому здається, що між пальцями знаходиться цигарка, а при спробі піднести її до рота вона «зникає». Хворий розгублено роздивляється власну кінцівку, шукає «загублену» цигарку на підлозі, перебирає одяг тощо.

Епізодичне приймання ЛСД та інших галюциногенів практично не викликає фізичної залежності, але з часом толерантність до них підвищується.

Зловживання галюциногенами призводить до швидкого розвитку психоорганічного синдрому.

Лікування і профілактика. Для невідкладної терапії галюцинозу або делірію застосовують в/в сибазон (реланіум, седуксен) або аміназин. Показана індивідуальна раціональна психотерапія (страх «назавжди збожеволіти»).

Профілактичні лекції та бесіди про шкідливість галюциногенів доцільні лише у середовищі слухачів, серед яких вже відмічались зловживання даними речовинами або інформація про це до них вже потрапила і викликала живий інтерес. У загальній популяції вони можуть призвести до виникнення бажання поексперементувати, пережити незвичні відчуття

Зловживання ненаркотачними анальгетиками

Препарати цієї групи (фенацетин, амідопірин, аналгін) здатні викликати ейфоричний ефект. В аптечній мережі вони продаються без рецепту і тому є широко доступними.

Найтоксичнішим препаратом з даної фармацевтичної групи є фенацетин.

Стан фенацетінової інтоксикації характеризується підвищеним настроєм, дурашливістю, руховою активністю, багатомовністю.

Щодобовий прийом даного препарату в дозі 1г має негативні сомато-психічні наслідки для організму. Психічні наслідки інтоксикації виражаються емоційною лабільністю - від немотивованих радощів до злобно-тужливого афекту. Протягом декількох років зловживання формуються зміни особистості у вигляді душевної спустошеності, егоцентризму та схильності до антисоціальних дій.

Стан абстиненції, виразна тривожність, розлади сну, гіперестезії, сильний головний біль, шлунково-кишкові розлади, у 20 % хворих можливі судоми.

Тривале зловживання фенацетином призводить до змін особистості, хворі стають дратівливими, підозрілими, неспроможними зосередитись на будь-якій діяльності. Це дає можливість вважати зловживання анальгетиками однією з причин розвитку епілепсії.

Систематичне зловживання викликає цілий ряд тяжких соматичних порушень: гіперхромна анемія, нефрит, «фенацетиновий цироз нирки», тремор рук, атаксія, дизартрія. Причиною смерті є хронічна ниркова недостатність та уремія.

Зловживання антигістамінними засобами

Частіше використовуються дімедрол та діпразін (піпольфен). Вони мають побічну дію у вигляді седативного та снодійного ефектів, а у сполученні з алкогольними напоями - мають ейфоризуючий та галюциногенний ефект.

Зловживання димедролом у сполученні з алкоголем є досить поширеним серед підлітків. Димедрол дуже добре розчиняється в етанолі, який полегшує його всмоктуваність. Вживання 5- 10 таблеток одночасно з алкогольним напоєм може викликати дімедроловий делірій.

Підліток X., 16 років, учень середньої школи. Перед тим, як піти ввечері на дискотеку, випив 9 пігулок димедролу, запивши їх пляшкою пива. Пам ^}ятав, що прийшов до клубу, а потім «відключився». Через декілька годин прибіг додому наляканим і в одній білизні. Озирався, перевіряв замки на дверях, злякано визирав у вікно, чув чиїсь голоси з вулиці, які йому погрожували вбивством. Потім з ’ясувалось, що перебуваючи на дискотеці, він встряв у сварку і бійку з товаришами, сам був побитий, втік на річку, роздягнувся, мабуть збираючись лізти у воду, але потім залишив на землі одяг і побіг додому.

Властивість димедролу викликати у великих дозах сплутаність свідомості помічена також дерматологами при застосуванні дімедролової мазі на великих ділянках тіла.

Явища делірію знімають аміназином або сібазоном.

Зловживання ангішаркчіїсотмшіми препаратами

Протипаркінсонічні препарати (циклодол) призначаються в психіатрії для запобігання побічної дії нейролептиків. Токсикоманія даними препаратами пов’язана з їх ейфоризуючим та галюциногенним ефектами, які виникають навіть при невеликому перевищенні дози і, особливо, при вживанні разом з алкогольними напоями.

Бажаний ейфоричний ефект на початкових стадіях настає від прийому 10-12мг циклодолу (5-6 таблеток). Через 20-30 хвилин настає відчуття емоційного підйому, фізичної легкості, невагомості тіла, з’являються ілюзії та зорові галюцинації приємного, незвичайного змісту, приємні шкірні та тілесні відчуття. Розлади сприймання не викликають грубої дезорієнтації в оточуючому середовищі. Пережитий стан сп’яніння залишає у токсикоманів приємні спогади і бажання повторити інтоксикацію.

Абстинентний синдром:       тривожність, неспокій, непосидючість, метушливість, неспроможність контролювати рухи, біль у м’язах, у великих суглобах, тремор, судомні посмикування окремих м’язів, диспептичні розлади.

При систематичному зловживанні циклодолом у частини токсикоманів виникає бажання за допомогою невеликих доз досягти виключно ейфоричного ефекту з передделіріозним станом («кайф»). Інші прагнуть пережити галюциноз («спіймати глюк»). Це свідчить про існування двох форм циклодолової токсикоманії - ейфоричної та галюцинаторної.

Зловживання циклодолом швидко призводить до формування психоорганічної недостатності (порушення пам’яті, непродуктивне мислення, деменція).

Ускладненням циклодолової токсикоманії є розвиток делірію з яскравими кольоровими галюцинаціями. їх зміст залежить від ситуації, що передує інтоксикації. Якщо вживання циклодолу відбувалось у компанії приятелів під час веселощів то обмани сприйняття являють собою райдужні картинки, смішні випадки. Якщо ж інтоксикації передували неприємні події, то в картині делірію переважають страх, маячення переслідування, сцени насильства.

В усіх випадках галюцинації відрізняються калейдоскопічністю, швидкою зміною різноманітних епізодів та картин. Галюцинації пов’язані з окомоторними розладами: оточуючі предмети подвоюються, здається, що у співрозмовника дві голови, чотири руки, форми фігур перекручуються, подовжуються, вигинаються. Слухові галюцинації зустрічаються рідше.

Інші види токеикоманій

Астматолова токсикоманія (зловживання атропіновими алкалоїдами). Астматол - це препарат, що випускається у вигляді цигарок для зняття нападів бронхіальної астми. При зловживанні астматол не палять, а п’ють приготовану з нього настоянку. При цьому виникає ейфорія з передделіріозним станом - відчуття незвичної яскравості кольорів тощо. При передозуванні розвивається делірій.

Зловживання ненаркотичними стимуляторами (сиднокарб, сиднофен) подібне до наркоманій, викликаних ефедрином, але протікає м’якше і не призводить до вкрай тяжких наслідків.

Зловживання анаболічними стероїдами (ретаболіл, метандростенолол). Словом «допінг» колись в Англії називали речовини, що давали скаковим коням на іподромах для стимуляції. Вживання цих препаратів приносить відчуття бадьорості, приливу сил, підвищує фізичні можливості організму, запобігає перевтомі та сонливості. Тривале зловживання цими препаратами викликає захворювання печінки та серцево-судинної системи.

Інтоксикація ароматичними вуглеводами та органічними розчинниками

Даний вид токсикоманії поширений серед підлітків. Цьому сприяють низька вартість, легка доступність, невелика тривалість дії, швидке відновлення після стану сп’яніння.

Більш токсична дія характерна для бензину, ацетону, лаків і плямовивідників.

2-4 глибокі вдихи парів бензину викликають відчуття невагомості та легкості. Розвиваються психосенсорні розлади - дереалізація та деперсоналізація, порушення схеми тіла. Сп’янілі відчувають, що в них набрякли і стали ватними руки й ноги, змінилась форма голови. Довкілля вважають нереальним, казковим.

Приблизно кожен третій, закривши очі, бачить німі мультфільми з різноманітними тваринами, комахами, людьми, що перебувають у постійному русі.

Покращується настрій, причому, у одних настає тихе блаженство без бажання рухатись (нагадує оплатне сп’яніння), в інших - підвищується балакучість, з’являється бажання говорити та сміятись.

Бензинове отруєння легко виявити , тому що у видихуваному повітрі чути запах бензину.

При сп’янінні плямовивідниками або клеями на органічній основі виникають зорові галюцинації, для яких характерні яскравість, жвавість та правдоподібність. Хворі можуть викликати бажані цікаві або приємні для себе галюцинаторні переживання.

Після виходу із стану сп’яніння виникає в’ялість, загальмованість, підвищена втомлюваність, порушення сну, байдужість, деколи - страх і тривога.

Для абстиненції типовими є судоми м’язів нижніх кінцівок.

Основною небезпекою вживання летких органічних сполук є раптова смерть (зупинка дихання або серцевої діяльності).

Результатом хронічної інтоксикації є психоорганічний синдром (порушення пам’яті, уваги, мислення) та токсична енцефалопатія (ністагм, атаксія, тремор, головний біль, підвищена судомна готовність головного мозку).

Зловживання даними речовинами має груповий характер. Був описаний феномен «групової психічної залежності».

Діагностичні критерії токсикоманії:

•                        Перехід від групової інгаляції до вживання наодинці.

•                      Збільшення дози токсичної речовини (раніше було потрібно пів тюбику клею, тепер - цілий), що свідчить про зростання толерантності.

•                      Щодобові тривалі інгаляції, іноді багато годин поспіль. Це також свідчить про зростання толерантності.

•                      Злобна агресія стосовно тих, хто намагається перервати інгаляцію («зламати кайф»).

•                        Припинення спроб приховати інгаляції від оточуючих.

Леткі речовини важко виявити у крові, а знайти в сечі неможливо

 

Наслідки токсикоманії

У людини, яка вживає шкідливі речовини, дуже швидко розвивається залежність, вона постійно відчуває бажання переживати ейфорію, але швидке звикання організму до дії отрути роблять її неефективною.

Вживаючи постійно токсичні речовини, у людини виникає залежність, яка вже через декілька місяців після початку вживання інгаляційних засобів, призводить до того, що у хворого зникає бажання працювати, відвідувати навчання, багато  з них кидають домівки. На відміну від наркоманів, які надають перевагу самотності, залежні від дії токсичних речовин часто збираються групами.

Постійна інтоксикація призводить до змін характеру людини, розвитку патологічних, нехарактерних для неї рис. Тривалий прийом отруйних речовин здатний перетворити будь-кого на психопата, у людини змінюється інтелектуальні здібності, знижується самокритика. Настрій постійно коливається від веселого до агресивного. Вже через півроку, якщо не припинити вживання отруйних для організму речовин, в поведінці хворої людини спостерігається апатія, байдужість до навколишнього світу. Стан роздратованості та ненависті до всіх стає постійним.

 

Лікування токсикоманії може проводитися тільки в стаціонарі.

Необхідно відновити порушені соматичні функції, придушити психічну залежність від токсикоманії, нормалізувати психічний стан хворого.

Хворому проводять дезинтоксикацию організму, вливають внутрішньовенно глюкозу, призначають сечогінні засоби, вітаміни. Для усунення депресії у хворого, йому прописують лікарські препарати паразідол або амітриптилін.

Оскільки токсикоманія - різновид наркоманії, при якій зняти ломку на дому цілком реально, то токсикомани обов'язково ставляться на облік в наркологічний диспансер, де і після лікування за ними триває спостереження.

Питання для самоперевірки:

1.                  Дати визначення  терміну токсикоманії

2.                  Перерахуйте особливості зловживання стимуляторами.

3.                   Назвіть особливості барбітуратової абстиненції.

4.                   В чому полягає небезпека зловживання галюциногенами?

5.                  Перерахуйте особливості зловживання кофеіном.

6.                  Перерахуйте особливості зловживання ненаркотичними анальгетиками.

7.                  Перерахуйте особливості зловживання снодійними.

8.                  Перерахуйте особливості зловживання  антипаркінсоничними.

9.                   Інтоксикація ароматичними вуглеводами та органічними розчинниками

Література:

Базова

-Медсестринство в психіатрії / За ред. О.С. Чабана. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.стор.146-155

Допоміжна

-Медсестринство  в психіатрії і наркології/ за ред.. І.І.Погорєлов, С.Ю. Сезін – Київ ВСВ  «Медицина» 2012р.  стор.238-293