Викладач Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство у внутрішній медицині Дата 25.01.2021р. Група 3Асс Тема №4 лекція Професійні захворювання і інтоксикації

 

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство у внутрішній медицині
Дата	25.01.2021р.
Група	3Асс
Тема №4 лекція	Професійні захворювання  і інтоксикації

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції:

                                                                                   

           
Професійні хвороби - хвороби, виникнення яких зумовлене впливом
несприятливих умов праці (професійних шкідливостей).
Етіологія:
1) Зумовлені впливом виробничого пилу (пневмоконіози, пиловий бронхіт);
2) Спричинені впливом фізичних факторів виробництва (вібраційна хвороба,
ураження організму внаслідок інтенсивного шуму, різних видів випромінювання,
високих і низьких температур);
3) Спричинені впливом хімічних факторів виробництва (гострі та хронічні
інтоксикації);
4) Внаслідок впливу біологічних факторів (інфекційні та паразитарні
захворювання в осіб, що мають контакт з інфікованими матеріалами або
тваринами).
Пневмоконіоз
Пневмоконіоз - поширена форма хронічних пилових захворювань легень.
З'являються у робітників (каменярів, шліфувальники, робітники ливарних цехів)
Клініка: Залежно від виду пилу розрізняють такі варіанти пневмоконіозів:
- силікоз
- силікатоз
- антракоз
- сидероз
Силікоз - внаслідок дихання пилу, який містить двоокис кремнію.
Розвивається:
- задишка
- біль у грудний клітці,
- кашель
Об'єктивно:
- мозаїчність перкуторного звуку - коробковий звук у місцях емфіземи і
притуплений перкуторний звук над пухлино подібними вузликами (симптом
шахівниці).
- аскультативно - послаблене везикулярне дихання над ділянками притупленного звуку, жорстке дихання - над емфізематозними ділянками.
Розвивається легенева гіпертензія, порушуються моторна і секреторна функції шлунка та кишок, знижуються функції печінки.
Лікування:
- калорійна їжа (сир, м'ясо) і вітамінізована;
Медикаментозна терапія:
- антигістамінні препарати
- глюкокортикостероїди у поєднанні з протитуберкульозними препаратами
- олійні інгаляції
- у разі легеневого серця - еуфілін, корглікон або строфантин, сечогінні засоби
- у разі загострення запального процесу - цефалоспорини, бронхолітики,
відхаркувальні засоби, кисеньумісні суміші, дихальна гімнастика, масаж грудної  клітки, вітаміни В1, В6, нікотинова кислота, оксигенотерапія.

 

Силікоз

Силікоз - найчастіше і найтяжче пи­лове захворювання легень, пов'язане з вдиханням агресивного двоокису крем­нію (кварцу), що викликає розвиток вузликового фіброзу.

Етіологія

Зустрічається:

- серед робітників гірничорудної промисловості, машинобудівної промисловості (дробоструйники, обрубники тощо); - у виробництві вогнестійких матеріалів, при розмолі піску, проходженні тунелів.

Час розвитку силікозу коливається в широких межах: у гірників силікоз може виникнути при стажі роботи 3-10 років, у обрубників порід - 1-4 роки, у формувальників - 10-30 років.

Частота виникнення, швидкість розвитку захворювання і ступінь ура­ження легеньзалежать від умов праці, дисперсності і концентрації кварцевого пилу й індивідуальної реактивності організму.

Медсестринський процес при силікозі

І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими

методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А. Скарги:

Клінічні прояви силікозу часто незначні, що великою мірою ут­руднює ранню діагностику захворювання.

Скарги: - за­дишка (часта скарга); - пізніше напади ядухи ; - біль у грудній клітці (спочатку непостійний, і має характер поколювання, пізніше - стискаючого характеру, відчуття скованості в грудній клітці); - загальна слабкість; - пітливість; - кашель (спочатку сухий, стійкий з виділенням великої кількості гнійного харкотиння); - кровохаркання (рідко!) -10-20%.

Б. Анамнестичні дані:

- прояви силікозу часто незначні; - дають можливість з'ясувати етіологічні моментизахворювання.

В. Об’єктивні методи обстеження:

- при огляді грудної клітки - емфізематозна форма; - при перкусії - коробковий звук над ділянками емфіземи і притуплений - над ділянками фіброзу; - при аускультації легень: над емфізематознами ділянками послаблене дихання, над ділянками притуплення - жорстке дихання, вологі хрипи; - при аускультації серця - послаблені серцеві тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією, функціональні серцеві шуми над верхівкою; - АТ - гіпотонія; - зміни з боку ШКТ: порушення функцій печінки, моторної та секреторної функцій шлунка та кишок.

Rg-дані:

1 стадія - легеневий малюнок переважно в середніх і нижніх відділах посилений і деформований, тіні вузликового характеру, корені легень помірно ущільнені;

2 стадія - легеневі поля емфізематозні, дифузна деформація легеневого малюнку, численні тіні вузликового характеру, корені розширені, ущільнені;

3 стадія - в верхніх і нижніх відділах масивні, не однорідні затемненя. в нижніх - емфізема, корені не диференціюються.

Ускладнення:

- силіко-туберкульоз; - пневмонії; - спонтанний пневмоторакс; - легеневе серце; - бронхіальна астма; - рак легень; - емфізема легень тощо.

Силікатози і інші пневмоконіози.

У даний час, крім силікозу, є досить багато інших пневмоконіозів:

силікатози, пов'язані з дією пилу силікатів;

 антракоз (карбоконіози) - з дією пилу вугілля, сажі, графіту;

металоконіози - пилу металу та біосинози - з дією органічного пилу (борошно, зерно, цук­рова тростина тощо).

Частіше, ніж при силі­козі, спостерігається бронхіальна астма.

ІІ етап сестринського процесу -

Медсестринська діагностика

Наявні проблеми: - за­дишка; - ядуха; - біль у грудній клітці; - загальна слабкість; - пітливість; - кашель; - кровохаркання.

Потенційні проблеми: - можливе виникнення легеневої кровотечі, силіко-туберкульозу, пневмонії, спонтанного пневмотораксу, легеневого серця, бронхіальної астми, раку легень, емфіземи легень тощо.

·         Складемо медсестринський діагноз: - за­дишка; - ядуха; - біль у грудній клітці; - загальна слабкість; - пітливість; - кашель; - кровохаркання, можливе виникнення легеневої кровотечі, внаслідок пневмоконіозу,  що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.

ІІІ етап медсестринського процесу -

Планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнтів та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнтів до інструментальних методів обстеження.

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.

ІV етап медсестринського процесу - Реалізація плану медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнта і взяття мокротиння для загальною аналізу, бактеріоскопічного і бактеріологічного досліджень.

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів дослідження.

3. Створення комфортних умов для пацієнта.

4. Контроль за провітрюванням приміщення, його прибирання.

5. Контроль і допомога в дотриманні пацієнтом дієти (молочні продукти, які містять казеїн і ліпотропні речовини).

6. Контроль за збиранням мокротиння в плювальницю пацієнтів.

9. Постійний контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта; загальний стан, вимірювання t⁰ тіла, АТ, Р, ЧДР.

10. Переодягання та обтирання у разі пітливості.

11. Тепле питво і содові інгаляції при кашлі.

12. Проведений оксигенотерапії при задишці, дихальна гімнастка.

13. Підвищене положення, холодне питво при кровохарканні.

Виконання призначень лікаря (терапія силікозу повинна бути комплексною і передбачати відновлення порушених функцій, попередження виникнення туберкульозу, а також спроби діяти на патогенетичні ланки хвороби з метою гальмування і прогресування):

- вітамінотерапію (аскорбінова кислота, вітамін Р, нікотинова кислота);

- гормональна терапія (кортизон, пред­нізолон);

- антибіотики (якщо є супутні запальні захворювання);

- протеоліптичні ферменти (трипсин, хімотрипсин);

- бронходилататори (ефедрин, папаверин, еуфілін, платифілін);

-протитуберкульозні засоби (рифампіцин, ПАСК, фтівазид);

- відхаркувальні засоби (настій із корення алтеї, трави термопсису, листя подорожника, амброксол, бромгексин, мукалтин);

- оксигенотерапію;

- фізіопроцедури (УФО, електрофорез з адреналіном на ділянку шийних симпатичних вузлів, ультразвук на грудну клітку);

- дихальна гімнастика;

- масаж;

- кисневмісні суміші.

14.  Вирішення супутніх проблем і потреб пацієнта

15.  Навчання пацієнта та його оточуючих само- і взаємодогляду.

16.  Санаторно-курортне лікування лікування при 1-2 ст. (Казахстан, Євпаторія, Алупка,  Ялта, Алушта, Феодосія, Массандра).

Профілактика:

- провітрювання підзем­них виробок;

- перехід на "вологе" буріння;

- обладнання ефективною вентиляцією;

- попередні і пері­одичні профілактичні медичні огляди робітників, які професійно стикаються з пилом;

- застосування респіраторів;

 - контроль за дотриманням особистої гігієни;

- профілактичні, підкріплюючі курси лікування (повторні курси інгаляцій, регулярна дихальна гімнастика, систематич­не заняття спортом, ультрафіолетове опромінення грудної клітки в осінньо-зимовий період);

- на роботи, де є контакт з пилом не приймають осіб, яким не виповнилося 18 років, а також осіб із захворюваннями верхніх дихальних шляхів і бронхів, різними формами туберкульозу та з захворюваннями серцево-судинної системи

 

Вібраційна хвороба - професійне захворювання, яке виникає при систематичній роботі з вібруючим устаткуванням і характеризується ураженням опорно-рухової, серцево-судинної і нервової систем.
Клініка:
Розвиваються такі синдроми:
1) Ангіодистонічний синдром: характиризується виникненням вегетативно -
судинних порушень (похолодання кінцівок, ціаноз шкіри і слизових оболонок,парестезії);
2) Ангіспастичний синдром: спазми капілярів нігтьових фаланг пальців рук та ніг (напад синдрому «мертвих пальців»);
3) Синдром вегетативного поліневриту: парестезії, біль в кінцівках, порушення  усіх видів чутливості за периферійним типом, підвищена чутливість долонь, ламкість нігтів;
4) Вестибулярний синдром: з нападами запаморочення.
Лікування:
- в/в введення 40% р-ну глюкози або кальцію глюконат, тіамін хлорид,
аскорбінова кислота, бром з кофеїном
- за наявності ангіоспастичних явищ - судинорозширюючі засоби,
- фізіотерапевтичні процедури
- лікувальна гімнастика
- санаторно-курортне лікування.

Професійні інтоксикації
Професійні інтоксикації - інтоксикації промисловими і сільськогосподарськими отрутами, що виникають у процесі трудової діяльності людини.
I. Гостра - внаслідок одноразового надходження в організм великої кількості
токсичних речовин;
II. Хронічна - внаслідок тривалого надходження в організм невеликої кількості токсичних речовин.
Клініка:
1. Ураження центральної системи:
1) Порушення свідомості (сопор, кома)
2) Розлади психіки (психоз)
2. Порушення дихання:
1) Бронхоспазм
2) Зміна частоти дихання
3) Зупинка дихання
4) Аритмічне дихання
5) Асфіксія
3. Уражання серцево-судинної системи;
1) Гостра серцева недостатність
2) Гостра судина недостатність
3)Зупинка серця
4. Ураження органів травлення:
1) Блювання
2) Біль у животі
3) Відсутність апетиту
4) Порушення випорожнень
5. Ураження нирок:
1) Олігурія
2) Анурія
3) Уремія
Надання невідкладної допомоги при гострих інтоксикаціях:
1. Долікарська
1) Прості реанімаційні заходи:
- ШВЛ
- непрямий масаж серця
2) Заходи по виведенню отрути, яка не всмокталась
- викликати блювання
- промити шлунок та кишечник
- оброблення шкіри, очей.
2. Лікарська:
1) Прискорення виведення отрути, яка всмокталась
- форсований діурез
2) Антидотна терапія
3) Симптоматична терапія
Отруєння свинцем
Основні симптоми:
1) Свинцевий колорит - своєрідне землисто-бліде забарвлення шкіри, яке
зумовлене анемією, спазмом судин шкіри, а також збільшенням у крові вмісту порфірину, який спричинює гіперпігментацію.
2) Свинцева облямівка - лілово-сіра смужка навколо ясен і зубів (механізм її
утворення пов'язують з відкладенням сірчистого свинцю, який утворюється
внаслідок взаємодії свинцю, що виділяється із слиною, і сірководнем ротової
порожнини).
3) Ретикулоцитоз - понад 1 %, як прояв посиленого еритропоезу.
4) Поява в крові еритроцитів з базафільною зернистістю.
5) Вміст свинцю в сечі понад 0,04мг/л.
6) Свинцева інтоксикація проявляється такими синдромами:
- астенічний
- астеновегетативний
- свинцевий поліневрит
- енцефалопатія
- анемічний
- абдомінальний
- печінковий
- нирковий
- серцево-судинний
Лікування:
- препарати йоду (калію йодид), тетацин кальцію.
Для зняття нападу свинцевої коліки - пентацин.
Профілатика:
1. Механізація і герметизація виробничого процесу, раціональне обладнення
вентиляції й очищення забрудненого випарами і пилом свинцю повітря
2. Заміна свинцю на менш токсичні речовини.
3. Робітники, які працюють із свинцем, повинні користуватися респіраторами,
дотримуватись правил особистої гігієни. Їм необхідне повноцінне харчування,
заборонено споживати їжу в цеху, після роботи вони повинні приймати душ,
змінювати робочий одяг.
4. Періодична вітамінізація їжі з обов'язковим щоденним вживанням протягом 1
міс. щороку аскорбінової кислоти.
5. Профілактичні медичні огляди через кожні 3-6 або 12 місяців.

Отруєння хлорорганічними сполуками (пестицидами)
Застосовують у сільському господарстві для боротьби зі шкідниками зернових, овочевих і польових культур та плодових дерев (аерозолі, дуст, розчини): хлориндан, хлортен, гексахлорбензол.
В організм людини проникають через органи дихання, травний тракт, шкіру.
Клініка:
Синдроми: астеновегетативний, поліневритичний, серцево-судинний, печінковий.
-Через органи дихання: нежить,почервоніння слизових оболонок очей та зіва,
носові кровотечі, кашель.
-Через травний тракт: нудота, блювання, біль в животі, рідкі випорожнення.
-Через шкіру: дерматит, екзема.
Лікування при гострому отруєнні:
- вивести із забрудненої атмосфери
- очистити шкіру, промити слизові оболонки 2 % розчином натрію гідрокарбонату  або ізотонічним розчином
- ніс закапати 2-3 % розчином ефедрину гідрохлориду (у разі нежиті)
- дають випити тепле молоко з 2% розчином натрію гідрокарбонату(1/4 ч.л. на  одну склянку молока) - у разі виснажливого кашлю
-в/в 20 мл 40% розчину глюкози і 500 мг аскорбінової кислоти;
в/м тіамін хлорид, кокарбоксилаза, кальцію глюконат
- інгаляції кисню.

Отруєння фосфорорганічними сполуками (пестицидами)
Використовують для боротьби зі шкідниками бавовнику, плодових дерев,
зернових, декоративних культур, для знищення мух та комарів (байтекс, бутифос,карбофос, хлорофос).
В організм людини проникають через органи дихання, травний тракт, шкіру.
Клініка:неспокій, слинотеча, сльозотеча, нудота, блювання, біль у животі,
пронос, порушення зору.
Огляд: збудження, посмикування м'язів. Мовлення утруднене, зіниці звужені.
Усі клінічні симптоми отруєння поділяють:
1) Мускариноподібні: нудота, блювання, спазми у животі, слинотеча, пронос,
порушення дихання, стиснення в грудях, брадикардія, звуження зіниць,
потовиділення. Вдається усунути за допомогою атропіну сульфату.
2) Нікотиноподібні : посмикування м'язів ока та інших м'язів обличчя, язика, а іноді й м'язів всього тіла.
3) Центральні: психічні розлади, порушення мовлення, атаксія, дезорієнтація, тремтіння, клонічні і тонічні судоми, на які не впливає атропін.
Лікування:
- евакуювати потерпілого із забрудненої зони;
- обмити шкіру водою з милом, обробити 2% розчину натрію гідрокарбонату або  5-10% розчином аміаку, 2-5% розчину хлораміну Б;
- очі промити водою і закрапати 30% розчину сульфаніл натрію (альбуцид)
- Антидотом цього отруєння є атропіну сульфату п/ш 0.1% розчин по 0.3-0.5 мл, 3-4 рази на добу.
Отруєння ртутьорганічними сполуками
Для протруєння насіння використовують ртутьорганічні пестициди (гранозан, меркуран, меркугерсан).
Клініка:
Ранні прояви: присмак металу в роті, головний біль, нудота, блювання, біль у  животі, пронос із слизом або кров'ю, сильна спрага, відчуття печії в роті,
кровоточивість ясен, різка слабкість.
Астеновегетативний синдром: головний біль, запаморочення, порушення сну, послаблення пам'яті, дратівливість.
У вираженій стадії: порушення рівноваги, тремор рук, зниження зору та слуху, часті психози і паралічі.
Лікування:
- промити шкіру теплою водою або спиртово-лужним розчином
- якщо отрута потрапила через рот, то необхідно промити шлунок водою й
антидотом Стрижижевського (100 мл на 2-4 л води)
- в/м 5 мл 5% унітіолу
- для виведення ртуті з організму застосовують тіосульфат натрію по 20 мл 20%  розчину в/в
- регулярно полоскати рот водню пероксидом або слабим розчином калію
перманганату.
Профілактика:
1. Дотримування правил безпеки.
2. Дотримування правил особистої гігієни.
3. Забезпечення спецодягом, спецвзуттям, респіраторами, захисними окулярами при роботі з пестицидами.
4. Проведення профілактичних медичних оглядів.
Отруєння аміаком
Етіологія: Гострі отруєння аміаком можуть розвиватися при вичищенні
помийних ям, каналізації та у людей, чия робота пов'язана з виробництвом соди, добрив для рослин, барвників і лаків.
Симптоми:
• При легкому отруєнні аміаком симптоми можуть обмежитися
подразненнями слизових оболонок очей і носоглотки. При цьому виникає
сухість в очах і горлі, чхання і кашель, хриплость голосу.
• Якщо більш важкий характер, то в горлі відчувається пекучий біль, набряк
гортані. Можуть розвинутися бронхіт і пневмонія.
• При проникненні висококонцентрованого розчину аміаку в порожнину
шлунка або кишечника виникають вогнища відмерлої тканини, які при
загостренні можуть стати причиною розвитку больового шоку, кровотечі
ШКТ.
• В подальшому починається розвиток стенозу стравохідної трубки та інших
відділів шлунково-кишкового тракту.
Допомога:
• Потерпілого необхідно якомога швидше вивести з приміщення, де сталося
отруєння.
• Уражені області шкірного покриву слід ретельно промити чистою водою.
• Давати потерпілому пити підігріте молоко або мінеральну воду без газу.
• При набряку гортані необхідно поставити на область грудної клітки
гірчичники або зігріваючі компреси. Зробити гарячу ванну для ніг.
• Заспокоїти подразнені слизові оболонки при отруєнні аміаком допоможе
дихання над паром кислоти оцтової або лимонної, також робити інгаляції з
маслом або антибіотиками.
• У носові ходи можна закапати по кілька крапель судинозвужуючих
лікарських препаратів

 

 

 

VІ. Матеріали активізації студентів:

1.      Скласти структурно – логічну схему «Професійні захворювання»

2.      Скласти структурно – логічну схему «Професійні інтоксикації»

 

Література

 

І.Основна:

1.Медсестринство у внутрішній  медицині  підручник / В.В. Стасюк— К., 2010.

Стор.134-153

ІІ.ДОПОМІЖНА:

 

2.Підручник Н.М.Касевич Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка