Викладач Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в неврології 4А С/С Дата 10.12.2020 Тема №6 лекція Медсестринський процес у догляді за пацієнтами, які відчувають біль. Охорона праці в галузі.

 

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  неврології     4 АС/С
Дата	10.12.2020
Тема №6 лекція	Медсестринський процес  у догляді за пацієнтами, які відчувають  біль. Охорона праці в галузі.

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції і виконати завдання:

 

Мігрень-приступоподібний біль в одній половині голови (гемікранія).Захворювання спадкове, частіше хворіють жінки.В основі розвитку захворювання лежить  зміна тонусу судин мозку і мозкових оболонок.

Клініка : приступу мігрені передують передвісники- пригнічений настрій , апатія, зниження працездатності.

На початку приступа спостерігається мігренозна аура.Вона проявляється  іскрами, миготінням випадінням  половини поля зору, парастезії у пальцях рук.

            Під час приступу настає загальна гіперестезія, хворі тяжко переносять світло, шум, та інші зовнішні подразники. Головний біль локалізується в лобно-вісково-очній ділянці з одного боку, виникає блювання , яке не приносить полегшення. Приступ минає , якщо хворому вдається заснути .

Крім простої мігрені існує асоційована , при якій спостерігаються вогнищеві неврологічні симптоми. Частіше це порушення зору-скотома.геміанопсія (офтальмічна або очна форма). Може виникати офтальмоплегічна, геміплегічна і вестибулярна форми.

Алгоритм

Мігрень з аурою і без аури :

офтальмоплегічна афатична офтальмічна (класична)

 

 

 

 

 

Клініко-анамнестичне дослідження

- локалізація, характер та інтенсивність головного болю (однобічна, пульсуюча, посилюється під час навантаження)

- наявність хоча б одного з таких симптомів як нудота, блювання, світло- та звукобоязнь

- тривалість нападу від 4-72 год.

- не менше 5 нападів в анамнезі

- тривалість симптомів аури не більше 60 хв.

- повна зворотна дія симптомів аури

 

 

                      Обсяг допомоги

- рефлекторний вплив (стягнути голову рушником, затемнити кімнату, прийняти ванну, гарячий чай, каву)

- седативні

- спазмолітики (но-шпа, еуфілін, магнезії сульфат)

- знеболюючі (НПЗП)

- комбіспазм, антимігрен

Між приступами препарати , які  містять ерготамін.

 

 

 

Надання долікарської допомоги при:

¾    больовому синдромі;

 

 

 

 

Радикуліт – це ураження корінців спинного мозку.

Головну роль у розвитку радикуліту відіграють дегенеративно- дистрофічні зміни хребетного стовпа у міжхребцевих дисках –остеохондроз.    

Провокуючі фактори:

- травма

-необережний різкий рух

-надмірне фізичне навантаження  у спортсменів

Тіла двух сусідніх хребців з’єднуються між собою за  допомогою  між- хребцевих дисків.

Периферична частина диску утворена волокнистим хрящем (його волокна утворюють фіброзне кільце), а центральна частина складається з еластичної речовини, яку називають пульпозним ядром (драглистим).

За допомогою фіброзного кільця тіла сусідніх хребців з’єднуються між собою.

Драглисте ядро є амортизатором (знаходиться між тілами сусідніх хребців).

Під впливом значних навантажень або вікових змін пульпозне ядро висихає, руйнується і починає вип¢ячуватися, а потім і випадає через тріщину у фіброзному кільці- утворюється грижа  міжхребцевого диску.

В сусідніх тілах хребців виникають кісткові розростання по їх краях (остеофіти).

Збільшується навантаження на суглобові відростки хребців унаслідок зменшення висоти диска і міжхребцевої щілини.

Реактивні зміни виникають не тільки в тілах сміжних хребців, а і у суглобах, що приводить до розвитку спондилоартрозу.

Якщо дегенеративні зміни виникають тільки у фіброзному кільці ( а драглисте ядро не змінено) – то розвивається деформівний спондильоз.

На рентгенограмі ці зміни виражені так: - зміна конфігурації хребетного стовпа,

-          зміщення тіл сусідніх хребців

-          зменшення міжхребцевої щілини.

Грижі міжхребцевих дисків оказують патологічну дію на оточуючі тканини, в тому числі на корінці і їх судини.

Шийно – грудний радикуліт.

Біль у ділянці шиї, іррадіює у потилицю або руки і посилюється при рухах голови, кашлі, чиханні.

Пальпаторно – болісність паравертебральних точок, обмеження рухомості у шийному відділі і вимушене положення голови.

Попереково-крижовий радикуліт.

Характеризується ураженням V поперекового і I крижового корінців.

Основні симптоми- біль в попереково-крижовій ділянці, який розповсюджується вздовж однієї або обох ніг по задньозовнішній поверхні.

-          Обмеження рухомості

-          Деформація хребетного стовпа

-          Напруження довгих м’язів спини

Симптоми натяження:

-          С.Ласега-неможливість підняти розігнуту ногу із зі посилення болю

-          С.Нери-посилення болю при наклоні голови вперед.

-          С.Дежерина (посилення болі при чиханні, кашлі)

-          Зниження чутливості.

Дорсалгія -  рефлекторний біль у  спині. Провідними проявами дорсалгії є

Гостре люмбаго (біль пронизувальний, , прострілює  як удар  електричним струмом) і хронічна люмбалгія ( біль не такий гострий).

Лікування

Під матрац кладуть дерев¢янний щит. Ліжко хворого повинно бути рівним, жорстким. Скелетне витяжіння, новокаїнова блокада. Анальгетики.

Навчати хворих раціональному руховому режиму: освоєння правильного сидіння, стояння, ходи, перенесення  і піднімання  важких  предметів.

 

Невралгія трійчастого нерва(тригемінальна невралгія)

основна ознака- пароксизмальний стріляючий пронизливий біль 1-2 хв. або кілька  секунд, напади провокуються негативними емоціями, шумом, яскравим освітленням, при жуванні , чищенні зубів, розмові, можуть бути депресивні розлади.

Больові точки для I гілки- надорбітальний отвір

II гілки- підорбітальний

III гілки – підборідний отвір

Лікування:

Фінлепсин 0,2 г ×2р. в день, дегідратаційні, транквілізатори, антидепресанти

а) анестезію новокаїном слизистої ока при невралгії I гілки

б) анестезію новокаїном слизистої носа – при невралгії  II гілки

в) анестезію новокаїном слизистої ясен- при невралгії II і III гілки

фізтерапію- УФО, УВЧ, солюкс, електрофорез новокаїном

лазеротерапія

рефлексотерапія

 

Оперізуючий лишай ( герпес, гангліоніт)

 

Причини: нейротропний вірус( по своїм властивостям він близький до вірусу вітряної віспи)

Провокується захворювання переохолодженням. В спинномозкових вузлах і чутливих вузлах черепно-мозкових нервів виникає запальний процес, який розповсюджується на нерви та корінці.

Клініка: починається із симптомів загальної інтоксикації – головний біль, слабкість, підвищення температури і біль в зоні інервації ураженого ганглія ( вузла) – частіше у грудному відділі. Через 2-3 дні на місці болю з’являється почервоніння шкіри і висипання дуже болючих міхурців, які заповнені серозною рідиною або геморагічним вмістом. Везикули часто нагноюються утворюючи пустули, які покриваються кірочкою, а через декілька днів кірочка відпадає.

При ураженні гассерова вузла висипання з’являються на шкірі лоба, верхньої повіки, спинці носа та на оболонках ока, поява  пухирців на рогівці  може закінчитися кератитом та сліпотою.

Лікування:

Противірусні препарати-віролекс, ацикловір:

Похідні інтерферону – реаферон, циклоферон

Імуноглобулін

Курантіл – попереджає розвиток післягерпетичної невралгії

Анальгетики

Антигістамінні

Місцево змазування міхурців діамантовим зеленим, УФО, теброфенова мазь

Дезінтоксикаційна терапія – неогемодез

Дегідратаційна терапія – фуросемід

 

 

 

Допомога невідкладна при церебральних гіпертоничн6их кризах;

Церебральні гіпертонічні кризи.

Виникають найчастіше на фоні злоякісної артеріальної гіпертензії, при цьому дифузно порушується мозковий кровообіг і розвивається набряк головного мозку.

Клінічна картина характеризується швидкістю розвитку і тяжкіс­тю перебігу захворювання, а також непередбаченістю прогнозу. На фоні високого систолічного тиску (понад 200 мм рт. ст.) хворі скар­жаться на дифузний розпирального характеру головний біль, який супроводжується нудотою, блюванням, шумом у голові, запаморо­ченням, болем в очних яблуках; можуть виникати розлади зору у вигляді появи зірочок, плям, короткочасного часткового випадіння поля зору або повної сліпоти. Криз може супроводжуватись вегета­тивними розладами.

Лікування. Для швидкого гіпотензивного ефекту призначають: 0,1 % розчин рауседилу 1-2 мл у 200 мл ізотонічного розчину на­трію хлориду внутрішньовенно краплинно; 5% розчин пентаміну 0,5-1 мл внутрішньом’язово або внутрішньовенно струминно; 2,4 % розчин еуфіліну 10-15 мл у 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно.

Для дегідратації застосовують фуросемід 60—80 мг у 100 мл ізо­тонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно краплинно. При психомоторному збудженні призначають 2,5 % розчин дроперидолу 1-2 мл внутрішньом’язово або 1 мл у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно струминно; 0,5 % розчин сибазону 2-4 мл внутрішньом’язово. При вираженому больовому синдромі застосовують 50 % розчин анальгіну внутрішньом’язово або по 1 г 2-4 рази на добу перорально, седалгін по 1-2 таблетці 3 рази на добу.

 

Охорона праці в галузі

У питаннях профілактики госпітального інфікування медиків, так само як і пацієнтів  найголовнішу роль відіграє чистота рук медичного персоналу. Належне знезаражування рук персоналу один з основних елементів профілактики госпітальних інфекцій.

Гігієнічну антисептичну обробку з подальшим миттям рук проводять завжди: після контакту зі шкірою пацієнта, медичними відходами; перед контактом із хворим; після контакту з ранами чи ушкодженими тканинами, виділеннями, секретом; перед надяганням захисних рукавичок і після їхнього знімання.

Після завершення обробки надівають стерильні рукавички. Рукавички треба змінювати після кожного пацієнта — як хірургічні, так і захисні. При цьому слід пам’ятати, що використання захисних рукавичок не є альтернативою застосуванню антисептичних розчинів для обробки рук, а служить лише додатковим захисним засобом для запобігання професійному інфікуванню медперсоналу. Після зняття рукавичок обов’язково проводять гігієнічну обробку рук. Рукавичками можна користуватися один раз. їхнє миття, дезінфекція, посипання тальком, упакування та стерилізація коштують дорожче, ніж придбання нових. Латексні рукавички, що їх використовують у медичних закладах, недовговічні й ушкоджуються, як правило, після кожної процедури. Навіть непомітні мікротріщини роблять рукавички надалі непридатними.

Другим за значенням чинником інфікування медичного персоналу є медичний інструментарій та інші вироби медичного призначення (ВМП). І тут у питаннях профілактики госпітальних інфекцій у медичних закладах молодшому і середньому медперсоналу належить основна роль.

Підготовку ВМП до стерилізації потрібно проводити в спеціально виділених приміщеннях - санітарних блоках, обладнаних ефективною вентиляцією, мийними ваннами з підведеною гарячою та холодною водою. Однак починати таку обробку доцільно безпосередньо в робочих кабінетах, щоб уникнути висихання й прилипання біологічних субстратів до поверхні предметів.

Поряд із названими чинниками не останню роль у виникненні та поширенні госпітальних інфекцій відіграє забрудненість різноманітних поверхонь. Чистота у приміщеннях лікувального закладу є його своєрідною візитною карткою. Це перше, на що звертає увагу пацієнт, який відвідує поліклініку чи прибуває на лікування до  стаціонару.

 Щоденне, ретельне й неухильне виконання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму в ході виконання професійних обов’язків і є основою системи заходів щодо профілактики госпітальних інфекцій.

Отже в ЛПЗ здійснюється не лише лікувально-діагностична діяльність, а й дуже широкий комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів для профілактики госпітальних інфекцій. На чолі цієї багатогранної роботи стоїть медична сестра - головний організатор, виконавець і відповідальний контролер, правильність діяльності якого залежить від рівня знань і практичних навичок, які здобувають безупинним навчанням.

Свідоме ставлення й ретельне виконання медичним персоналом вимог протиепідемічного режиму запобігатиме професійним захворюванням медпрацівників, що допоможе значною мірою знизити ризик виникнення й поширення госпітальних інфекцій.

1.                  Наказ МОЗ України від 02.04.2013 № 259 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (ме дико-санітарну) допомогу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2013 за № 570/23102.

2.                  Наказ МОЗ України від 05.11.2013 № 955 «Про затвердження нормативно- правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов'язків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.11.2013 за № 1978/24510.

3.                  Наказ МОЗ України від 11.09.2014 № 552 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Дезінфекція, передетерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2014 за № 1067/25844.

4.                  Наказ МОЗ України від 08.06.2015 № 325 «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.08.2015 за № 959/27404.

 

Матеріали  для  самоконтролю:  Вирішити задачі:

Задача №1

Хворий , 29 років, скаржиться на різкий  нападоподібний біль прострільного характеру у ділянці нижньої щелепи зліва,Напади частіше виникають  при розмові, жуванні, ковтанні, чищенні зубов.

Під час огляду : розлади чутливості не виявлені, виражена болючисть при пальпації точок  виходу трійчастого нерва на поверхню шкіри.

               -Визначити проблеми  пацієнта

               -Сформулювати медсестринський діагноз

               -Скласти план медсестринських втручань

 

Задача №2

Хвора, 24 роки, скаржиться на біль по ходу 6-7-го ребер, зліва. У цій ділянці на тлі невеликої еритеми групами розміщені везикули.

 Для якого захворювання характерні дані симптоми?

 

Задача №3

Хворий 25 років скаржиться на біль у попереково-крижовій ділянці, який з’явився після падіння на спину. Об`єктивно: позитивний симптом Ласега і Нері з правого боку, відсутність ахіллового рефлексу з правого боку.

 -Яке захворювання передбачить  медсестра після огляду хворого? 

 -Дати визначення симптомам  Нері, Ласега, Дежеріна

Список літератури:

Література:

Основна:

Кареліна Т.І., Касевич Н.М. Медсестринство в неврології: Підручник. — К.: Медицина, 2010.

Додаткова:

Медсестринство в неврології:/ За ред. С.І. Шкробот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.

Л.С.Білик  Медичні маніпуляції в алгоритмах