Викладач Єрмолаш Т.О Предмет Внутрішня медицина Дата 18.11.2020 група 4 А л/с Тема №12 Практичне заняття «Курація пацієнта »

 Викладач Єрмолаш Т.О

Предмет Внутрішня медицина

Дата 18.11.2020

група 4 А л/с

Тема №12

Практичне

заняття

«Курація пацієнта »

Схема дистанційного заняття:

Записати у щоденнику

Теми: Курація пацієнта

 

Мета: 

Ознайомитись із загальним планом обстеження хворого, із історією впровадження розпитуванн

Вміти застосовувати розпитування, загальний огляд та огляд окремих частин тіла хворого

для діагностики захворювань внутрішніх органів. Навчитись оформляти отримані дані у

 вигляді фрагменту історії хвороби. Вміти застосовувати розпитування,

методику загального і місцевого огляду при обстеженні хворого та інтерпритувати отрима

ні дані.

Історія хвороби – один з найважливіших медичних документів, який заповнюється на кожного

стаціонарного хворого. За даними історії хвороби вивчають причини захворювань, проводять

трудову і судово-медичну експертизу. Оволодівати методикою обстеження хворого

студент починає з розпитування, яке має важливе діагностичне значення.

Правильно зібраний анамнез дозволяє визначити природу і можливу причину захворювання,

особливості перебігу хвороби у данного пацієнта.

Найчастіше діагностичні помилки виникають через непослідовність та неповну інформацію про

хворого отриману при розпитуванні.

 Цей метод,  незважаючи напростоту, вимагає певного навику і тренування. Великий вклад

у  розробку та впровадження методики розпитування у клініку  внесли .М.Я.Мудров і

Г.А.Захар’їн.

Сучасні технології дозволяють впроваджувати комп’ютерне опитування,але це не може замінити

живого спілкування фельдшера  і пацієнта.

Огляд є одним з основних методів обстеження.

Лише провівши ретельний методичний огляд пацієнта можна робити висновки про хворобу

та використання тих чи інших  додаткових(лабораторний, інструментальний та ін.) методі

в обстеження  для розпізнавання хвороби і уточнення діагнозу.

 Блискучі діагнози з першого погляду можливі лише на основі вміння правильно оцінити р

езультати огляду. А побачити можна лише ті ознаки, які знаєш.

 

Записати у щоденнику:

Завдання №1:

1.Скласти алгоритм проведення розпитування хворих, записати скарги з боку органів

і систем організму при хворобах органів кровообігу

2.Визначити основні і другорядні скарги.

3. Скласти алгоритм розпитування історії захворювання, оцінити її діагностичне

значення.

4.Скласти алгоритм розпитування історії життя хворого та визначити місце отриманих

даних у діагностичному процесі.

5.Оформити отримані дані у вигляді фрагменту історії хвороби

 

 

Ознайомитись:

І. Схема історії хвороби. Проведення розпитування хворого.

1.Значення історії хвороби, як науково-медичного і юридичного документа.

2.Роль корифеїв терапевтичної школи в розробленні схеми історії хвороби.

3.Послідовність розпитування хворого.

4.Діагностичне значення розпитування паспортних даних.

5.Методика розпитування скарг хворих і їх деталізація.

6.Методика розпитування історії теперішнього захворювання.

7.Діагностичне значення опитування по системах органів.

8.Методика і послідовність опитування історії життя.

9.Діагностичне значення відомостей, отриманих при розпитуванні історії життя

хворого.

 

ІІ Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба, кінцівок.

1.Огляд окремих частин тіла,

як складова частина обстеження хворого семіологічна оцінка виявлених змін. 

2.Діагностичне значення огляду голови.

3.Діагностичне значення огляду шиї.

4.Діагностичне значення огляду тулуба.

5.Діагностичне значення огляду кінцівок.

 

Записати у щоденник ситуаційні задачі. 

1.У хворої М., 47 р., турбує сильно виражена задишка, кашель, пітливість, виражена

загальна слабість. Рахує себе хворою на протязі п’яти останніх років. Захворювання

пов’язує із роботою на шахті. Які додаткові запитання із анамнезу життя слід задати,

щоб підтвердити її версію виникнення захворювання?

2.Хвора Н., 17 років, звернулася до лікаря із скаргами на біль в животі, нудоту,

головокружіння, загальну слабість. Які запитання їй слід задати, розпитуючи

сімейний анамнез?

3.Хвора Х. скаржиться на серцебиття, біль в ділянці серця, значне схуднення,

дратівливість. Захворювання пов’язує із нервовим стресом. При огляді: зниження

живлення, очі блискучі, витрішкуваті, вираз переляку, гіперпігментація верхніх

повік, виражений тремор повік, кінчика язика. Про що свідчать виявлені ознаки?

4.При розпитуванні хворого встановлено, що вночі він не спав у зв’язку з сильно

вираженою задишкою, що змушувала його сидіти в ліжку. При огляді: хворий сидить

у ліжку, виражений синюшний колір шкіри, на ногах набряки. Як ви оцінюєте

положення хворого? Про що воно свідчить?

6.У відділення поступив хворий, який після лікування антибіотиками втратив слух. Як

провести розпитування хворого?

7.У хворого виявляються при розпитуванні ознаки артеріальної гіпертензії. Які

питання слід задати, щоб виявити обтяжену спадковість?

9.Хвора Х. скаржиться на серцебиття, біль в ділянці серця, значне схуднення,

дратівливість. Захворювання пов’язує із нервовим стресом. При огляді: зниження

живлення, очі блискучі, витрішкуваті, вираз переляку, гіперпігментація верхніх

повік, виражений тремор повік, кінчика язика. Про що свідчать виявлені ознаки?

10.                   При розпитуванні хворого встановлено, що вночі він не спав у зв’язку з

сильно вираженою задишкою, що змушувала його сидіти в ліжку. При огляді:

хворий сидить у ліжку, виражений синюшний колір шкіри, на ногах набряки. Як ви

оцінюєте положення хворого? Про що воно свідчить?

Відповіді на ситуаційні задачі:

1.Які житлово-побутові умови, перенесені раніше захворювання, шкідливі звички, ким

працює, спадковість.

2.Час появи і характер місячних, коли були останні місячні, чи живе статевим життям.

3.Патологічне підвищення функції щитовидної залози.

4.Вимушене, ортопноє, яке свідчить про серцеву недостатність.

6.Записати запитання до хворого і дати йому прочитати.

7.Чи спостерігалось у родичів підвищення артеріального тиску; випадки наглої смерті;

від інфаркту міокарду чи інсульту.

8.Тактовно пояснити малу вірогідність такого зв’язку.

9.Патологічне підвищення функції щитовидної залози.

10.                   Вимушене, ортопноє, яке свідчить про серцеву недостатність.

Засвоїти :

1.Схему історії хвороби.

2.Значення паспортних відомостей для діагностики.

3.Послідовність розпитування і деталізації скарг хворого.

4.Послідовність ропитування про історію розвитку захворювання.

5.Послідовність і методику опитування по системах органів.

6.Послідовність ропитування історії життя.

7.Послідовність загального огляду пацієнта.

8.Діагностичне значення отриманих даних.

9.Діагностичне значення даних отриманих при огляді окремих частин тіла.

 

Список літератури:

І.ОСНОВНА:

1.Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. — К., 2010.

2.Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у модулях. — К.:

Медицина, 2008.

ІІ.ДОПОМІЖНА:

1.Навчальний посібник з внутрішньої медицини: навч. посіб. / Фойняк В.М., Бондаренко

А.Д. та ін. — К.: Медицина, 2010.

2.Швед М.І. Пасєчко Н.В.Терапія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.

3.Яворський О.Г. Пропедевтика внутрішніх хвороб. — К.: Здоров’я, 2004

Завдання направити на електронну адресу : tatianaermolash19@gmail.com

Термін виконання : 18.11.2020р. 1бригада – з 8.00 - 11.00

ІІ бригада – з 11.00-14.00

ІІІбригада – з 14.00-17.00