Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в психіатрії та наркології Дата 16.11. 2020 Тема №6 лекція Церебральний атеросклероз. Інволюційні психози. Психози сенільного і пресенільного віку. Епілепсія. Розумова відсталість. Прогноз. Експертиза

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  психіатрії  та  наркології
Дата	16.11. 2020
Тема №6 лекція	Церебральний атеросклероз. Інволюційні психози. Психози сенільного і пресенільного віку. Епілепсія. Розумова відсталість. Прогноз. Експертиза

                                                Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції:

План:

 

-Церебральний атеросклероз.

-Інволюційні психози.

- Психози сенільного і пресенільного віку.

-Епілепсія.

-Розумова відсталість.

Психози судинного походження спостерігаються майже в  хворих літнього і старечого віку, які перебувають на обліку у психоневрологічних диспансерах. Основним етіологічним фактором цих психозів є ураження судин головного мозку (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба). Погіршення постачання кров’ю мозкової тканини спричинює порушення мозкових функцій, спочатку зворотне, а потім незворотне, тобто випадіння їх.

-Основним проявом церебрального атеросклерозу  є неврастеноподібний синдром. Ознаки цього синдрома : астенія, яка проявляється зниженням працездатності, підвищеною втомлюваністю, порушенням сну, неврівноваженістю. Хворі часто скаржаться на те, що помітили в себе надмірну слізливість, стали погано переносити будь-які прикрощі. Може розвиватись психопатоподібний синдром із дратівливістю, конфліктністю або іпохондричний синдром.

Усі хворі скаржаться на погіршення пам’яті,  шум у вухах,  запаморочення.

Виявляється погіршення  пам’яті, особливо фіксаційна, мислення стає туго- рухливим, наростає емоційна лабільність , слабкодухість.В цей період розвиваються  атеросклеротичні психози: депресивний, параноїдний  з потьмаренням свідомості, галюциноз.іноді епілептиформні  напади (епілептиформний синдром).

-Параноїдний синдром: основні ознаки цього синдрому –замкнутість,підозрілість,тривожний характер.Маячення буває різноманітним – ідеї переслідування, ревнощів, отруєння, іпохондричні. Маячення має тенденцію до переходу у хронічну форму.

-Рідше спостерігається  атеросклеротична депресія.- знижується настрій, загальмованість рухова і інтелектуальна, , тривожність. Хворі висловлюють ідеї самозвинувачення, самоприниження. Ці розлади поєднуються зі скаргами на біль голови,запаморочення, дзвін та шум у вухах.

- Атеросклеротичні психози із синдромами порушення свідомості  у вигляді делірія, наростає деменція.

При судинних психозах можуть спостерігатися найрізноманітніші психотичні розлади: афективні (частіше депресивні), галюцинаторно-маячні і маячні (найчастіше маячення ревнощів) синдроми, вербальний галюциноз (частіше хворіють жінки, які скаржаться на слухові галюцинації ).

 

 

 

У  хворих літнього і старечого віку спостерігаються психози , зумовлені органічним ураженням головного мозку , які приводять до слабоумства(деменції) і інволюційні , функціональні психози, перебіг яких не супроводжується слабоумством.

До органічних психозів  літнього і старечого віку  належать також  спричинені атрофією головного мозку і психози судинного  походження.

Інволюційні психози, що не призводять до слабоумства.

Найчастіше виникають у жінок у віці 40-60 років на фоні клімаксу або психотравми.

Пресенільна (інволюційна депресія)

Симптоми – тужливо-тривожний настрій, депресія має елементи ажитації (хворий плаче, стогне, заламує руки),  маячні ідеї самозвинувачення, відмовляється від їжі, безсоння, можливе приєднання маячення Котара (фантастичного змісту – хворі впевнені що їх внутрішні органи відмерли, кров зникла, що вони є живими трупами), запевняють про загибель усього живого і кінець світу, схильні до суїцидів.

Інволюційний ( пресенільний) параноїд

 

Виникає у егоїстичних, самовпевнених, упертих, недовірливих жінок.

Розвивається поступово. Виникає маячення переслідування та ревнощів, галюцинації на тлі тривожно – тужливого настрою.

Галюцинації слухові та тактильні.

Хворі скаржаться, що їх переслідують на роботі, у власній квартирі, якісь люди хочуть заволодіти їхнім майном, житлом; відчувають на собі дію гіпнозу, променів, отрут,  хворі змінюють ставлення до людей, які їх оточують. Оцінка дійсності в них неправильна, депресія або піднесений настрій, віра в «перемогу» над нереальними ворогами, переоцінка своєї особистості.

Лікування:  - В психіатричному стаціонарі.

-Нейролептики - : Аміназин , тизерцин, лепонекс, трифтазин, етаперазин, галоперидол, модитен депо.

Це група речовин, які викликають пригнічення емоційно- вольової  і психічної активності. Викликають відчуття спокою, зменшується або зникає психомоторне збудження, мають вплив на галюцинації і маячні ідеї.
- Побічна дія нейролептиків - викликають екстрапірамідні порушення .
При догляді за хворими з депресією попереджати реалізацію суїциду, слідкувати за вживанням їжі, Хворих треба переконати в необхідності  поїсти, терпляче пояснити хворому , що від цього залежить успішність лікування, при відмові від їжі треба годування через зонд. Посилити нагляд за хворим, якщо він віллає їжу  іншим або викидає.

 

Психози сенільного и пресенільного віку , що приводять до слабоумства

Сенільні психози - старече слабоумство - захворювання починається у віці 65-75 років. Перші прояви - зміна особистості, егоцентризм, підозрілість, байдужість до близьких людей, упертість, моральне отупіння, скупість, неохайність, ослаблення пам’яті на поточні події і довше зберігається пам’ять на події минулого, вийшовши з дому вони не можуть знайти дорогу назад; перебуваючи у відділенні не здатні запам’ятати  своє ліжко, палату, не впізнають родичів, характерні маячні ідеї, скаржуться,  що їх обкрадають, пускають газ у кімнату, сусіди псують речі, мова стає бідною за змістом, хворі перестають розуміти зверненні до них слова.Порушується писемна мова, не можуть написати своє ім’я, призвище. Свідомость сплутана, ілюзії, старечий делірій.

Пресенільні ( передстаречі) психози.

Хвороба  Альцгеймера – у віці 50-60 років. Вогнищеві симптоми – розлади мовлення, гнозису і праксису, амнестична афазія, потім сенсорна – моторна афазія, у мові хворого – парафазії (перекрученні слова, розлади лічби, письма і читання, логоклонія (багаторазове повторення складів  – по-по-потилиця)

Захворювання проявляється симптомокомплексом із 6 «А»:

1.       Амнезія, яка з часом сягає рівня амнестичного дезорієнтування.

2.       Афазія (амнестична і сенсорна) - хворий перестає розуміти мову та забуває значення

предметів і понять.

3.       Алексія (втрата навичок читання).

4.       Аграфія (втрата навичок письма).

5.       Акалькулія (втрата навичок рахування).

6.       Апраксія (втрата здатності виконувати звичні, в тому числі й автоматизовані дії).

 

 

            Хвороба ПІКА – починається у 45-60 років і виявляється в апатичних змінах або в розгальмованості, говірливості, схильність хворих до банальних жартів. Швидко наростає слабоумство, симптом грамофонної пластинки, багаторазове повторення одного і того же слова (палілалія), повторювання одних і тих же рухів.

 

Хворі  з грубими порушеннями пам’яті  та інтелекту  недієздатні і потребують опікунства.. Опікуни повинні знати  особливості догляду за підопічними , а дільнична  медсестра зобов’язана контролювати якість надання опікунської допомоги.

У стаціонарі хворі повинні бути  під постійним наглядом  медперсоналу. Особливу увагу необхідно приділяти  забезпеченню гігієнічних потреб, вживанню їжі, профілактиці пролежнів та контролю за пересуванням  хворих.

 

 

Епілепсія

-це хронічне поліетіологічне захворювання головного мозку, яке характеризується повторними судомами, несудомними і психопатологічними пароксизмальними проявами.
Розрізняють симптоматичну епілепсію, яка виникає повторно як синдром різних захворювань і власне епілепсію.
Етіологія: спадкова схильність, внутрішньоутробні пологові травми, інфекції, інтоксикації.
В основі епілептичних нападів лежить органічне ураження мозку, яке поєднується з порушеннями обміну в нервових клітинах.
Найчастіше вогнища виникають у скроневих ділянках мозку.

У похилому віці епілептичні напади можуть бути проявом недостатності судин головного мозку на фоні атеросклерозу мозкових судин, першим клінічним проявом гострого порушення мозкового кровообігу, одним із симптомів пухлини  головного мозку.

Перші прояви епілепсії часто клінічно стерті, короткочасні, проявляються у вигляді різноманітних безсудомних пароксизмів за типом вегетативних кризів, розладів сну, головного болю, міоклонічних посмикувань, м’язових атоній, знепритомнень.

До ранніх проявів епілепсії в дитинстві відносять нічні страхи, моторний неспокій, напади що виникають на фоні підвищення температури тіла.

Форми епілепсії бувають різні залежно від характеру і локалізації патологічного процесу, від особливостей захворювання, на грунті якого розвинулась епілепсія:

1.Кіркова епілепсія(епілепсія Джексона) розвивається у разі локального подразнення кори великого мозку. У хворого виникають клонічні судоми в одній кінцівці, або в одній групі м’язів на боці, протилежному від вогнища подразнення.

На початку нападу голова й очі повернуті вбік,в протилежний від вогнища подразнення, а наприкінці нападу в бік вогнища подразнення.

2. Геміконвульсивні напади виникають переважно у дітей.Судоми розвиваються  в одній половині тіла, в подальшому можуть виникати і в другій половині тіла, але бувають менш інтенсивними.

3. Кірково–підкіркова епілепсія –епілепсія  (Кожевнікова)-загальні епілептичні напади у відповідній групі м’язів, що періодично виникають на фоні постійних клонічних судом і з часом посилюються( така форма епілепсії розвивається у зв’язку з кліщовим енцефалітом)

4. Скронева епілепсія особлива форма кіркової епілепсії, напади якої поєднуються з руховими, соматичними, емоційними і галюцинаторними компонентами.

Аура може бути різноманітною: нюхова, смакова, слухова, вестибулярна, неприємні відчуття у надчеревній ділянці, підвищена перистальтика кишок, серцебиття, тахікардія, вегетативні порушення – гіперемія або блідість обличчя, відчуття жару в тілі, гіперсалівація, нудота, профузний піт, озноб;

Порушення психіки – страх, гостра нудьга.

5. Субкортикоїдна епілепсія-виникає при ушкодженні підкіркових вузлів. Проявляється у вигляді тетанічних або тонічних судом і гіперкінезів.

6.Діенцефальна епілепсія пов’язана з ураженням гіпоталамічної ділянки та її зв’язків з корою великого мозку і ретикулярною формацією. Проявляється у вигляді поєднаних рухових і вегетативних розладів( слабкість у кінцівках у поєднанні з вісцеральними кризами), може бути короткочасний розлад свідомості.

7.Мезенцефальна епілепсія виникає при ураженні середнього мозку. Напади починаються раптовим проявом тонічних судом, при цьому тонус підвищується в м’язах -розгиначах рук і ніг, або в м’язах згиначах рук і м’язах розгиначах ніг. Виникає гикавка, сонливість, підвищене слиновиділення, прискорення пульсу, підвищення АТ. Тривалість нападу до 5 хв.

Симтоматична епілепсія

Буває різною в залежності від етіології захворювання:

При інфекційному захворюванні нервової системи( арахноїдит, менінгоенцефаліт, енцефаліт, кліщовий енцефаліт, розсіяний склероз, абсцес головного мозку, ревматизм)

Травми головного мозку

При пухлинах головного мозку, при порушенні обміну речовин, при ендокринних розладах.
За клінічною картиною епілептичні напади розподіляють на дві великі групи:

-Генералізовані(загальні судоми) епілептичні напади (великий судомний напад),  що характерні для епілептичної хвороби,  за формою судомних скорочень виділяють тоніко - клонічні, міоклонічні, клонічні і тонічні спазми.

-Парціальні(локальні) епілептичні  напади спостерігають при вогнищевих ураженнях головного мозку.

                 Генералізований епілептичний напад

 складається із тонічної і клонічної фази і стану прострації або сну після нападу. Фаза тонічних судом розпочинається своєрідним криком(судома м’язів голосової щілини), хворий падає. На обличчі виражена гримаса, тонус м’язів підвищений, голова нахилена назад, руки зігнуті, ноги розігнуті, кисті зігнуті, пальці стиснуті в кулак.

Грудна клітка і діафрагма зафіксовані в положенні різкого видиху, що спричинює асфіксію і ціаноз, щелепи міцно зімкнені, очі закочуються вгору.

Тонічні судоми тривають 30 с.

Фаза клонічних судом  проявляється швидкими неритмічними, симетрично синхронними судомами, при яких напівзігнуті руки здійснюють згинально- розгинальні рухи. Одночасно відбуваються клонічні посмикування. Голова швидко повертається в сторони, очі обертаються, язик періодично висовується, а нижня щелепа здійснює жувальні рухи.Спостерігають прикушування язика, губ, щік.

Клонічні судоми поширюються на м’язи обличчя, з’являється піна з рота забарвлена кров’ю, відбувається мимовільне виділення сечі і калу.

            Клонічна фаза закінчується загальним розслабленням, з’являється глибокий вдих. Після загального нападу іноді продовжуються однобічні посмикування, що вказує на переважне ураження однієї півкулі. Тривалість клонічних судом 1-3 хв.

            Потім настає кома: хворий, перебуває в непритомному стані, не реагує на подразники. Ця фаза триває 15-30 хв., після чого хворий засинає.

Увесь припадок триває 2-3хвилини, шкіра обличчя спочатку  бліда, а потім стає синюшною, відсутня реакція зіниць на світло і сухожильні рефлекси.

            Під час епілептичного нападу у хворого виникає тахікардія, підвищується АТ і температура тіла. Після нападу може бути період неясної свідомості, іноді з проявами післянападного автоматизму.

            Іноді спостерігають психотичний стан, під час якого хворий може здійснювати агресивні дії. Після нападу хворі почувають себе виснаженими, розслабленими, скаржаться на головний біль, дискомфорт у м’язах кінцівок. Про напад вони не пам’ятають, а лише по слідах прикушування язика, синцях, загальному поганому стану і слідах сечі на білизні – здогадуються, що був напад. Від епілептичних судомних нападів відрізняються:

А)        безсудомні напади

Б)        психічні еквіваленти епілептичного нападу

 

Необхідно проводити  диференціальну діагностику генералізованого епілептичного нападу з істеричним  нападом:

 

1.      Істеричний припадок

Зумовлений психотравмуючими факторами. Аури не має. Хворий встигає впасти так, щоб не розбитися. Міміка відбиває страх, біль, іноді захоплення. Зіниці реагують на світло, не буває прикушування язика і мимовільного сечовипускання і дефекації. Триває кілька годин. Не має присмеркових розладів свідомості, а також амнезії.

 

 

БЕЗСУДОМНІ НАПАДИ

1) Малі напади - ( на кілька секунд 1-2 с) з короткотривалим потьмаренням свідомості – абсанс. Судом не буває. У хворого завмерлий погляд, націлений у одну точку, перерва в діях, іноді предмет, який був в руках випадає, рідко трапляються клонічні судоми м’язів обличча і кінцівок.

            Безсудомні напади епілепсії можуть перебігати або з раптовим різким зниженням статичного м’язового тонусу і короткочасним знепритомненням або у вигляді раптового падіння, якому передують окремі міоклонічні посмикування м’язів, іноді розвивається катаплексія ( дифузне зниження тонусу м’язів) з падінням  хворого – статичний напад.

Часто в момент нападу хворий здійснює автоматизовані рухи : перебирає пальцями рук, облизується, прицмокує, жує, моргає повіками.

Трапляються напади нарколепсії (синдром Желіно) у вигляді сомноленції – патологічної сонливості.

Хворий швидко притомніє, не пам’ятає що з ним було.

 

2) Пікнолепсія – доброякісна форма епілепсії, виникає частіше у дітей 4-10 р. Характеризується раптовим початком і миттєвим закінченням, поверхневим потьмаренням свідомості, відсутністю аури і своєрідними руховими проявами – ритмічнми узгодженими рухами очей, голови, тулуба назад (ретропульсія) або наперед ( за типом привітання) , у сторони, ністагмом, морганням повік, ковтальними и жувальними рухами. У момент нападу предмети не випадають із рук. Хворий реагує на ін’єкцію, іноді автоматично продожує розпочату справу, після нападу приходить до тями, пам’ятає про напади. Тривалість нападу 50-60 с.

 

3) Епілептичний автоматизм – у хворого сплутана свідомість, він виконує немотивовані дії: топчиться на місці, щось шукає, рве папір, мова не зв’язна, слинотеча, значна пітливість, напад триває 20 - 30 хв. У такому стані пацієнт може здійснювати подорожі, приходячи до тями в незнайомому місці, і не може пояснити, як він туда потрапив.

 

4) Запаморочний стан -  свідомість сплутана, хворі здійснюють немотивовані поступки, безцільні подорожі, руйнівні і небезпечні дії ( підпалювання і т.д.)

 

Постіктальний стан

Після активної фази епілептичного нападу у хворого розвивається так званий постіктальний стан, період сплутаної свідомості, після чого до хворого повертається свідомість. Постіктальний період зазвичай триває від 3 до 15 хвилин, але може тривати й кілька годин. До проявів постіктального стану відносять почуття втоми, головний біль, утруднене мовлення та аномальну поведінку.Психози після епілептичного нападу спостерігаються доволі часто, у 6—10 % випадків. Зазвичай епілептичні напади супроводжуються втратою пам'яті. Після фокального (парціального) нападу також може розвинутися відчуття слабкості, локалізоване у певній групі м'язів, так званий параліч Тодда,. Параліч Тодда зазвичай триває кілька секунд або хвилин, але інколи може тривати один чи декілька днів.

 

 

ПСИХІЧНІ ЕКВІВАЛЕНТИ ЕПІЛЕПТИЧНОГО НАПАДУ

1)      Епілептичні дисфорії ( немотивовані зміни настрою у вигляді похмурого, із нападами страху, роздратування, агресивність та спроби суіциду. Тривалість від кількох годин до кількох діб.

2)      Короткочасні запаморочні стани – розлад свідомості з дезорієнтацією в місці і часі при збереженні рухової активності, хворі можуть виявитись далеко від дому, здійснити проступок.

3)      Стан деперсоналізації – втрата відчуття реальності власної особистості  і дереалізації (втрата відчуття навколишньої обстановки ).

4)      Ілюзорні пароксизми ( зорові, слухові, нюхові) .

5)      Епізодичне переживання «уже баченого, пережитого»

6)      Руховий автоматизм – раптові напади стереотипних безцільних дій, іноді неадекватних.

7)      Епілептичний транс або фуга – пароксизмальний порив до втечі у хворого зі зміненою свідомістю, агресивною поведінкою.

8)      Ілюзорні і галюцинаторні напади – порушення сприйняття при якому відбувається узнавання і орієнтування у предметах і подіях  на основі раніше складених уявлень.

     порушення свідомості або зміна  настрою.

9)      мислення в¢язке,не може виділити головне, олігофазія(зменьшення словарного запаса)

 

 

Епілептичний статус – це стан, коли судомні напади виникають один за одним. Раптово виникають тонічні судоми у всіх кінцівках або спочатку в м’язах обличчя, однієї руки, потім ноги. Далі у протилежних кінцівках. Тонічні судоми змінюються клонічними, унаслідок судом жувальних  м’язів і язика,  відбувається прикушування язика, із рота виступає піна забарвлена кров’ю

Унаслідок судом дихальних м’язів – дихання стає хриплим, ціаноз обличчя, голова повернута набік.

Медсестринські діагнози:

•         втрата свідомості

•         судомний напад

•         високий ризик аспірації піни та асфіксії

•високий ризик травмування голови, кінцівок, язика

 

ЛІКУВАННЯ

Монотерапія – фінлепсин, карбамазепін, тегретол, ламотриджин (дітей), дифенін, депакін, сибазон, фенобарбітал, епістатус – сибазон, не вживати алкоголь, міцні напої, чай, кава.

При епістатусі необхідно видалити сторонні предмети з рота, увести повітровод, зробити в\в сибазон 10 мг + 20 мл глюкози або в\м 5-10 мл 10% натрія-тіопенталу , госпіталізація в реанімаційне відділення, при неефективності – тривалий наркоз закисно-азотно-кисневий

При гострих психотичних станах, які перебігають із порушенням свідомості

( дисфорія, сутінкові стани та ін.) – застосовують нейролептики ( 1-3 мл 2,5 % р-ну тизерцину в\м, 1мл 0,5% р-ну галоперидолу в\м).

      При тяжких депресіях вводять антидепресанти ( меліпрамін або амітриптилін ).

•         Невідкладна допомога при судомному нападі:

1.      Покласти хворого на спину, повернути голову набік

2.      Звільнити пацієнта від тісного одягу

3.      Під голову покласти щось м’яке

4.      Не намагатись насильно стримувати судомні рухи

5.      Не намагатись розтискати зуби будь-якими предметами

6.      Не робити штучного дихання чи масажу серця

7.      Не давати ніяких ліків per os

8.      За призначенням лікаря ввести парентерально діазепам ( або седуксен, сибазон )

9.Після закінчення нападу хворого вкладають у ліжко. Після кількох  годин сну, хворий  прокидається, про напад нічого не пам’ятає, тому і повідомляти  йому про нього не треба.

Якщо у хворого  під час  нападу відбувся  акт сечовипускання, потрібно здійснити туалет  і змінити білизну.

 Основний обов’язок  медперсоналу  при догляді за  хворими   на депресію полягає в тому, щоб вберегти його від самогубства, організувати індивідуальний пост, не відходити від нього  ні в день .ні в ночі, ліки приймати тільки в присутності медсестри( щоб хворий не накопив ліки для самогубства).

Хворі з вираженою тугою не звертають увагу на себе, тому за ними потрібен особливий догляд: допомагати їм одягатися, умиватися, прибирати ліжко  та ін. Потрібно стежити, щоб хворі їли, а для  цього  їх треба  довго й лагідно і терпляче  вмовляти, а також вмовляти їх піти на прогулянку.

Тужливі хворі мовчазні, вони не здатні підтримувати розмову, тому їх потрібно не турбувати.

Хворим із депресією потрібен  спокій, у пацієнтів із тужливим настроєм неприпустимі сторонні  розмови, оскільки вони схильні пояснювати все по- своєму.

Серед хворих зі зниженим настроєм є такі,  які відчувають  тугу, яка супроводжується тривогою і страхом.У них бувають галюцинації,маячні ідеї переслідування, не знаходять собі місця. За такими хворими треба пильне спостерігання, а при психомоторному збудженні  надати допомогу.

Дуже слабким  і  неохайним  здійснювати догляд за шкірою, у лежачих хворих  проводити профілактику  пролежнів.

До розладів мислення відноситься – слабоумство.

Слабоумство – стійке, незворотне зниження рівня психічної діяльності (в першу чергу інтелектуальної).

Хворий нездатний вловити зв’язок між явищами, некритичний до своїх висловлювань і вчинків, не може відрізнити основне від другорядного.

Характерним є зменшення запасу знань, труднощі у набутті нового життєвого досвіду і засвоєння нових знань. При цьому виявляють недостатність пам’яті й уваги.

            Слабоумство:

1). природжене (олігофренія );

2). набуте (деменція).

Деменція( набуте  слабоумство) – лакунарна і глобарна.

Лакунарна деменція характеризується зниженням розумової працездатності, прогресуючою втратою знань, ослабленням пам’яті, неврівноваженістю (дратівливість, гнівливість, слабодухість).

Ставлення хворого до навколишнього, до близьких йому людей не змінюється.

Глобарна деменція (тотальна, дифузна, паралітична) – груба деградація особистості хворого, він не усвідомлює що хворий, не здатний критично ставитись до свого стану, звужується коло інтересів, грубе ураження інтелекту.

Олігофренія – патологічний стан, який характеризується природженим недорозвиненням психіки, переважно інтелекту.

Розрізняють три ступені розумової відсталості – дебільність, імбецильність та ідіотія.

Дебільність характеризується легким розумовим недорозвиненням. Пам’ять задовільна, не можуть засвоїти програму загально-освітньої школи, може бути блискуча механічна пам’ять, музичні здібності, непогано адаптується в навколишньому середовищі, працюють, гарні манери поведінки ,схильні до імпульсивних дій.

Імбецильність – середня тяжкість розумового недорозвинення, імбецили не здатні до навчання, у них можна виробити лише елементарні навички самообслуговування, непрацездатні, мова бідна, граматично неправильна, дефектна, обмежений словниковий запас, прості речення можуть складати. Можуть бути добродушні, з гарним настроєм і злобні, мстительні.

Ідіотія – характеризується глибоким інтелектуальним недорозвиненням. У ідіотів зовсім відсутня мова, не здатні до навчання, у рот все беруть, що трапляється під руки, дефекти фізичного розвитку. Потребують постійного догляду, буває стан психомоторного збудження зі злобою, агресією.

Лікування симптоматичне.

Питання для самоконтролю:

1.           Великий судомний напад, його фази, проблеми пацієнта.

2.           Малий напад, його клінічні прояви, проблеми пацієнта.

3.           В чому полягає невідкладна долікарська допомога при епілептичному нападі?

4.           Чим небезпечний епілептичний статус?

5.           Назвіть психічні еквіваленти епілепсії.

6.           Назвіть основні принципи лікування епілепсії.

7.           Які ви знаєте судомні напади в дитячому віці?

8.           Розумова відсталість, причини її виникнення.

9.           Класифікація розумової відсталості за ступенем важкості.

10.                Назвати  ознаки церебрального атеросклерозу

11.                Перелічити інволюційні психози.

12.                Назвати психози сенільного і пресенільного віку

Література:

Базова

-Медсестринство в психіатрії / За ред. О.С. Чабана. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.Стор. 105 - 129

Допоміжна

-Нервові і психічні  хвороби  / за ред.. І.І.Погорєлов, С.Ю. Сезін – Київ ВСВ  «Медицина» 2012р. Стор.135-149