Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в неврології Дата 02.11.2020 Тема №5 лекція Дифузні захворювання сполучної тканини та хвороби суглобів

 

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  неврології
Дата	02.11.2020
Тема №5 лекція	Дифузні захворювання сполучної тканини та хвороби суглобів

                                               Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом лекції   і написати  конспект лекції:

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Визначення ревматоїдного артриту.

2. Етіологічні аспекти захворювання.

3. Патогенез і патологічна анатомія.

4. Класифікація ревматоїдного артриту.

5. Клініка, ускладнення, діагностика, перебіг, прогноз захворювання.

6. Лікування, реабілітація, профілактика ревматоїдного артриту.

 

1.Дати визначення :

Ревматоїдний артрит – це хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини, що характеризується симетричними ерозивно-деструктивними змінами всіх тканин уражених суглобів зі швидким розвитком порушення їх функцій і характерними вісцеральними проявами.

Які етіологічні аспекти захворювання:

2.Етіологія ревматоїдного артриту невідома, але у розвитку захворювання велике значення має сімейно- генетична схильність і інфекція:

•         β-гемолітичний стрептокок групи В;

•          мікоплазми,

•         хламідії,

•         віруси краснухи,

•         вірус кору,

•         вірус Епштейна – Барра).

                       Сприяють розвитку захворювання:

•         УФО;

•         ультразвук;

•         переливання крові;

•         застосування сироваток;

•         вплив стресу на імунокомпетентну систему,

•         переохолодження,

•         фізичні навантаження.

3.Який патогенез хвороби:

-          етіологічний чинник ушкоджує синовіальну оболонку суглобів;

-          клітини ушкодженої тканини набувають антигенних властивостей і у відповідь на них утворюються антитіла і імунні комплекси;

-          імунні комплекси фіксуються на синовіальній оболонці суглобів, хрящах і викликають запалення суглобів, хрящів, дрібних судин, шкіри, легень, серця, травного тракту, нирок;

-          ушкодження імунними комплексами тканин суглоба веде до подальшого утворення аутоантитіл і хронізації запального процесу.

4.Яка патологічна анатомія.

Розрізняють три стадії патоморфологічного процесу:

І стадія- ексудативно-дистрофічна характеризується розвитком гіперемії і набряком капсули, в порожнині суглоба з'являється ексудат.
ІІ стадія- проліферативно-дегенеративних змін: відбувається розростання в синовіальній оболонці грануляційної тканини, яка поступово руйнує хрящ і субхондральні відділи кісток. Хрящ заміщується рубцевою сполучною тканиною.
ІІІ стадія – склеротиних змін і розвитку фіброзно-кісткового анкілозу.

5.Яка класифікація ревматоїдного артриту:
1. Суглобова форма
2. Суглобово-вісцеральна
3. Ювенільний артрит
4. Синдром Фелті: збільшення селезінки, лимфовузлів, виснаження організму і лейкопенія.
5. Ревматоїдний артрит у поєднанні з деформуючим остеоартрозом і ревматизмом.

Варіанти:

1.      Серонегативний

2.      Серопозитивний

Перебіг

1.      Повільнопрогресуючий

2.      Малопрогресуючий (доброякісний)

3.      Швидкопргресуючий (злоякісний)

Ступені активності:

1.      Низький

2.      Середній

3.      Високий

6.Які клінічні симптоми

суглобовий синдром:
- біль у симетричних дрібних суглобах кистей і стоп    
  (променево-зап’ясткових, міжфалангових,  
  надп’ятково-гомілкових);
- відчуття ранкової скутості;
- прогресуюча деформація уражених суглобів;
- обмеження рухомості суглобів;
- підвивихи і контрактури суглобів (ульнарна девіація
  кистей – відхилення пальців у бік ліктя, кисть набуває форму “ласта
  моржа”);
            При огляді:
- деформація суглобів, їх підвивихи, анкілози.
            При пальпації:
- болючість, обмеження активної і пасивної рухомості,
  атрофія м’язів.

Позасуглобові прояви (вісцеральна форма, якщо окрім артриту уражуються внутрішні органи.

-          ураження легень і плеври: пневмонія, сухий або   

  ексудативний плеврит;

- ураження серця: міокардит, перикардит, ендокардит;

-          ураження травного каналу: гепатит, цироз печінки, гастрит,

  кишкова диспепсія;

- ураження нирок: хронічна ниркова недостатність, нефрит;

-          ураження центральної і периферичної нервової системи:  

  змінюється трофіка шкіри, безсоння, адинамія, дратівливість,

  парестезії.

-          у підшкірній клітковині ліктьових суглобів, ахілового 

  сухожилля виявляють ревматоїдні вузлики, рухомі, неспаяні з

  навколишніми тканинами, щільні, безболісні, величиною

  1-3 мм.

, серця)

- кахексія;

- інтеркурентні інфекції - нерідко призводять до смерті.

8.Які особливості діагностики:

Діагностика ревматоїдного артриту грунтується на підставі суб’єктивних та об’єктивних  даних:

7.Назвати ускладнення:

- остеопенії і остеопороз – це вторинні зміни кісткової тканини у вигляді зменшення кісткової маси і порушення кісткового метаболізму;

- повна відсутність рухів (анкілоз), втрата спроможності до самообслуговування;

- амілоїдоз життєвоважливих органів (нирок

- скарг;

-  анамнезу;

-           особливостях клінічного перебігу хвороби;

-           результатах лабораторних аналізів крові;

-           інструментальних даних: рентгенографія суглобів.

Результати лабораторних аналізів крові:

•         в клінічному аналізу крові: підвищення ШОЕ до 50-60 мм/год, лейкоцитоз, нормохромна анемія;

•         в біохімічному аналізу крові: диспротеінемія, збільшення рівня альфа-1, альфа-2 та гамма-глобулінів, підвищенний рівень фібриногену, високий вміст в крові серомукоїду, сіалових кислот, С-реактивного білку (у нормі в крові він відсутній);

•         за реакцією Ваалера- Роуза виявляють  високі титри ревматоїдного фактора: наявність ревматоїдного фактору у сироватці крові і синовіальній рідині;

Рентгенографія суглобів:

- І стадія – навколосуглобовий остеопороз;

-          ІІ стадія – остеопороз + звуження суглобової

            щілини (можуть бути поодинокі узури);

- ІІІ стадія - остеопороз + звуження суглобової щілини (можуть бути поодинокі узури) + множинні узури;

- IVстадія - остеопороз + звуження суглобової щілини (можуть бути поодинокі узури) + множинні узури + кісткові анкілози

Прогноз і перебіг ревматоїдного артриту

Прогноз залежить від клінічної форми захворювання.

•         При швидко прогресуючому перебігу в результаті ураження нирок і розвитку амілоїдозу прогноз не сприятливий. У цих хворих настає кахексія і смерть внасідок інтеркурентних інфекцій, бронхопневмонії, туберкульозу.

•         При відсутності систематичного лікування виникає прогресуюче погіршення рухливості суглобів і хворі через 2-3 роки втрачають працездатність (настає інвалідність).

•         При систематичному трьохетапному лікуванні (стаціонар – амбулаторне лікування – санаторно-курортне) – можливе тривале збереження працездатності.

            Хворий може вести нормальний спосіб життя і досягає похилого віку.

9. Які принципи лікування

Лікування здійснюють  у таких напрямках:

•         санація вогнищ хронічної інфекції;

•         ліквідація або послаблення больового синдрому;

•         зменшення запального процесу в суглобах;

•         запобігання розвитку кісткової деструкції, вісцеритів, амілоїдозу;

•         запобігання деформації суглобів;

•         реабілітація хворих.

Медикаментозна терапія:

а) нестероїдні протизапальні препарати:

•         Диклофенак, целебрекс, целекоксиб.

б) базові засоби:

•         Цитостатики: метотрексат, азатіоприн, циклофосфан

•         солі золота (кризанол, міокризин);

•         Д-пеніциламін;

•         Сульфопрепарати (сульфосалозин, салазопіридазин, лефлюномід);

•         амінохінолінові препарати (плаквеніл, делагіл);

препарати системної ензимотерапії (вобензим)

в) глюкокортикостероїдна терапія: преднізолон, кеналог.

г) інтерферон: реаферон.

д) фізичні методи: плазмаферез, гемосорбція, лімфосорбція, імуносорбція, рентгенівське опромінення лімфатичних вузлів.

є) місцева терапія: внутрішньосуглобове введення лікарських засобів: кеналог, гідрокортизон, метипред;

            інгібітори протеіназ (трасилол);

            застосування мазі (фастум гель, феналгон).

ж) фізіотерапевтичні методи (фонофорез, магнітотерапія, лазерна терапія, масаж, ЛФК, озокеритно-парафінові аплікації, радонові і сірководнові ванни);

з) санаторно-курортне лікування в стадії ремісії (Одеса, Евпаторія, Хмільник);

) ортопедичні методи:

•         консервативна ортопедія:

•         мета: профілактика і лікування типових уражень суглобів, профілактика деформації:

•         заняття ЛФК та інше.

ї) хірургічні методи лікування:

•         синовектомія – видалення патологічних змін в синовіальній тканині;

•         капсулотомія – розсічення заднього зморщеного листка капсули;

•         артропластика – створення нового суглоба на основі ушкодженого;

•         артродез – штучне закриття суглоба у фізіологічно вигідній позиції.

Реабілітація:

•         адаптація до нових умов життя;

•         зміна професії;

•         психологічна підтримка.

10. Назвати особливості профілактики:

а) Первинна профілактика включає своєчасне виявлення і санацію вогнищ хронічної інфекції (отит, тонзиліт).

 

б) Вторинна профілактика включає адекватне лікування на всіх етапах:

•         стаціонар;

•         поліклініка з диспансерним спостереженням;

•         санаторно-курортне лікування- щорічно;

•         раціональне працевлаштування.

Диспансерне спостереження:

•         частота спостережень – 2 рази на рік;

•         огляд ортопеда і терапевта – 2 рази на рік;

            Діагностичні дослідження:

а) загальний аналіз крові  - 2 рази на рік, а при лікуванні базисними препаратами 1 раз у 3 місяці;

б) аналіз крові на ревматоїдний фактор (РФ) – 1 раз на рік;

в) загальний аналіз сечі і за Нечипоренком – 2 рази на рік;

г) рентгенографія суглобів – 1 раз на рік

д) основні лікувально-оздоровчі заходи:

постійне використання хондропротекторів та НПЗП за показаннями;

ЛФК постійно;

фізіотерапевтичні процедури – 2 рази на рік;

масаж – 2 рази на рік.

ПОРАДИ НА КОЖЕН ДЕНЬ ПАЦІЄНТУ

З настанням холодів часто виникає загострення хронічних захворювань суглобів. Що треба робити, щоб уникнути цього?

— Найголовніше — суворо дотримуватися рекомендацій вашого лікаря.  При хронічних захворюваннях суглобів важливо регулярно приймати ліки, не пропускати візитів до лікаря.

— З настанням осені частіше виникають респіраторні інфекції. А будь-яке загальне запалення може стимулювати запалення в суглобах. Тому, будьте обережні, намагайтеся не хворіти на застуди та уникайте контактів iз інфекційними хворими.

— Уникайте переохолодження, тримайте суглоби в теплі.

— Але не захоплюйтеся і зігріваючими процедурами — вони також можуть викликати загострення.

— Не можна мало рухатися, але й надлишок фізичних навантажень небезпечний. Найкраще питання про навантаження вирішити з лікарем.

— Необхідне повноцінне збалансоване харчування. Але рекомендації їсти більше страв із желатином— це з області міфів, на стані суглобів це ніяк не позначається.

 Для покращення функції суглобів проводяться заходи:

- Робота на спеціальному щиту з побутовими пристосуваннями (зав’язування шнурків, відкривання та закривання замків);

-          Ходьба по доріжці покритій щебнем, гравієм;

-          Під’йом та спуск по сходах;

-          Відкривати двері поштовхом передпліччя;

-          Піднімати і утримувати предмети двома руками;

-          Переміщувати предмети на спеціальному візку (а не носити в руках)

 

 

Питання для самоконтролю

Рішення задачі.

Задача 1.

Жінка 33 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей,

променевозап’ясткових, ліктьових та надп’ятково-гомілкових суглобах при рухах і в стані спокою, обмеження рухів у них, ранкову скутість, яка триває до обіду, постійний ниючий біль за грудниною, підвищення температури тіла до 37,3С.

            Анамнез захворювання. Хворіє 3 роки. Щороку лікується в стаціонарі. Останнє загострення протягом 3 днів пов’язує з переохолодженням.

Об’єктивно. Загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда. Суглоби пальців обох кистей деформовані, рухи в них обмежені, не може стиснути кисть у кулак.

Шкіра над променевозап’ястковими  та ліктьовими суглобами припухла, гіперемійована, гаряча на дотик.

Аускультативно-везикулярне дихання.Тони серця приглушені. Систолічний шум над верхівкою серця. Живіт м’який, печінка, селезінка не збільшені.

Загальний аналіз крові: еритроцити 3,0 х1012/л, гемоглобін 100г/л, кольоровий показник 1,0, лейкоцити 10,0х 109/л, ШОЕ – 40 мм/год.

•         Сформулювати і обгрунтувати діагноз.

•         Скласти план обстеження.

•         Призначити лікування.

 

Методичні рекомендації до самостійної работи

Тема .Дифузні захворювання сполучної тканини.

При  виконанні завдання студент  повинен:

Знати:Визначення захворювань – системний червоний вовчак, склеродермія, деформуючий  остеоартроз, етіологія, патогенез, патологічна анатомія, клінічні симптоми

Вміти: проводити обстеження , формулювати діагноз,проводити лікування і профілактичні заходи.

Ознайомитись зі змістом:

Остеоартроз - це дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів і
навколосуглобових м'яких тканин.
Етіологія: - надмірне функціональне перевантаження
- важка фізична праця
- ожиріння
- спортивні та професійні мікротравми
Патогенез: Тривала мікротравмавтизація суглоба, ішемія, некроз призводять до  порушення цілостності хряща та ураження синовіальної оболонки. Основна  речовина хряща, місцями заміщується сполучною тканиною. Хрящ втрачає  пружність, стає сухим, шорстким, мутним.
Клініка:
- біль у суглобах (виникає під час рухів, фізичного навантаження), наприкінці
робочого дня (або тренування), при зміні погоди;
- деформація суглобів (стовщення періартикулярних тканин, гіпотрофія
регіональних м'язів, зміщення осі кінцівки вузлами Гебердена);
- набряклість та болістність суглоба при пальпації;
- порушення функції суглобів.
Діагностика: - рентгенологічне дослідження
- клінічний аналіз крові (збільшення ШОЄ)
Лікування: Нестероїдні протизапальні засоби ( німесулід, мелоксикам)
глюкокортикоїди. Місцево - доліт-крем, фастум-гель, долобене. Фізіотерапія
Системний червоний вовчак
Системний червоний вовчак - захворювання сполучної тканини, яке
характеризується прогресуючим хвилеподібним перебігом та ураженням
внутрішніх органів.
Основні симптоми:
1. Суглобовий синдром - болі у суглобах, незначні дегенеративні зміни.
2. Шкірний синдром - на спинці носа і вилицях з'являється еритематозний висип,який за своєю формою нагадує крила метелика.
3. Ураження серозних оболонок - полісерозит.
4. Ураження внутрішніх органів - міокардит, ендокардит, нефрит, пневмотит.
Лікування :
• Кортикостероїди
• Імунодепресанти
• Протизапальні засоби
Системна склеродермія
Системна склеродермія - це захворювання, яке характеризується фіброзносклеротичними процессами у шкірі, судинах, опорно-руховому апараті.
Основні симптоми:
1. Периферичні судинні порушення (синдром Рейно) - збліднення пальців
кисті, відчуття затерпання кінцівок, повзання мурашок
2. Щільний набряк і атрофія шкіри (блискуча і не збирається у складку)
3. Суглобово - м'язовий синдром, поліартрит, міозит;
4. Ураження внутрішніх органів (кардіосклероз, пневмосклероз, нефрит)
Лікування:
• медикаментозне (вітаміни, анаболітичні гормони)
• фізіотерапія (електрофорез, ультразвук, аплікації)
• ЛФК, массаж
• санаторно - курортне лікування

 

 

Питання для самоконтролю  усно.

•         -  Які анатомо-фізіологічні особливості суглобів?

•         - Назвати форму суглобів.

•         - Які основні причини розвитку ревматоїдного артриту?

•         - В чому полягає патогенетичний механізм розвитку  ревматоїдного артриту?

•         - Що таке ревматоїдний артрит?

•         - Які основні симптоми суглобової форми ревматоїдного   артриту?

•         - Назвати можливі ураження внутрішніх органів при ревматоїдному артриті?

•         - Перелічити ускладнення ревматоїдного артриту.

•         - Що відноситься до суб’єктивного методу обстеження?

•         - Які методи обстеження належать до об’єктивних?

•         - Перелічити лабораторні зміни при ревматоїдному артриті?

•         - Назвати зміни при рентгенологічному обстеженні?

•         - Які принципи лікування захворювання?

•         - Назвати медикаментозні засоби .

•         - Особливості  профілактики ревматоїдного артриту.

 

Література :

Основна:

1, Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. Київ., 2010.686с.

2.Медичні маніпуляції в алгоритмах: Підручник / Л.С. Білик / Тернопіль ТДМУ Укрмедкнига 2005.310с.

Додаткова:

1. Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у      модулях. — Київ: Медицина, 2008.312с