Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство в неврології Дата 28.10.2020 Тема №5 Практичне заняття Об’ємні процеси ЦНС. Травми головного та спинного мозку

 

Викладач	Єрмолаш Т.О
Предмет	Медсестринство  в  неврології
Дата	28.10.2020
Тема №5 Практичне заняття	Об’ємні процеси ЦНС. Травми головного та спинного мозку

Схема дистанційного  заняття:

Ознайомитись  зі змістом і виконати завдання:

Тема №5 Черепно-мозкова травма -

це механічне ушкодження черепа та його вмісту , яке супроводжується загальномозковими та вогнищевою симптоматикою.

1) Закриті:

    а) травми без пошкодження м’яких тканин голови 

    б) з пошкодженням м’яких тканин голови при збереженні цілості апоневрозу

2) Відкриті:

    а) з пошкодженням м’яких тканин голови та апоневрозу 

    б) переломи кісток основи черепа 

    в) проникаюча ( з пошкодженням твердої мозкової оболонки )

    г) непроникаюча ( без пошкодження твердої мозкової оболонки)

                            Клінічні форми ЧМТ 

1. струс (compocio cerebri )

2. забій (contusio cerebri)

3. здавлення головного мозку ( compressio cerebri), що обумовлено переломами кісток склепіння або основи черепа і травматичними внутрішньочерепними  крововиливами  

Струс головного мозку є найлегшою формою його травматичного ураження , характеризується  загальномозковими симптомами .

Основний клінічний симптом – втрата свідомості не довше ніж на 15 хв. Після відновлення свідомості виникає ретроградна амнезія – втрата пам’яті на події які передували травмі ; антероградна амнезія втрата пам’яті на події, які відбувалися після травми с несправжніми спогадами .

Суб’єктивні симптоми – головний біль ,запаморочення ,нудота, блювання.

Об’єктивно : свідомість збережена ,лабільність пульсу , помірна  артеріальна гіпертензія , слабкість конвергенції, легкий ністагм , біль при рухах очними яблуками .

Інструментальні методи дослідження- змін не виявляють . Стан хворих протягом першої доби покращується і нормалізується.

Лікування : Ліжковий режим – 7-8 днів 

                    Анальгетики

                    Транквілізатори 

                    Для  поліпшення метаболізму ( ноотропи, актовегін, аміналон) 

Забій (контузія головного мозку)- характеризується  загальномозковими і вогнищевими симптомами .

Розрізняють 3 ступеня ураження:

1. Забій легкого ступеня – характеризується  втратою свідомості від декількох хвилин до години. Відмічається ретро- і антероградна амнезія , повторне блювання .Життєво-важливі функції не порушені. Загальномозкові тривають 2-3 дні .Незначні парези , порушення координації.

2. Середнього ступеня – втрата свідомості від десятків хвилин до 6 год.Виражена амнезія , багаторазове блювання.Більш виражені загальномозкові і вогнищеві симптоми (геміпарез,  афазія, атаксія) 

3. Важкого ступеня – – характеризується  втратою свідомості після травми від декількох годин до декількох тижнів , рухове збудження, стовбурові симптоми  з порушенням життєвоважливих функцій. Виражені локальні симптоми, парези кінцівок ,зміна м’язового тонуса , судомні напади. Забій  головного мозку  важкого ступеня супроводжується переломом кісток черепа і масивним субарахноїдальним крововиливом та  характеризується  високою летальністю .

Травматичний субарахноїдальний крововилив розвивається без світлого проміжку. З’являється головний біль,запаморочення , нудота, блювання, психомоторне збудження . Нарастають менінгіальні симптоми .Можуть бути порушення свідомості (оглушення,сопор і навіть кома ),парези черепно-мозкових нервів , анізорефлексія.

Цереброспинальна рідина кров’яниста,містить велику кількість свіжих і вилужених еритроцитів.

Лікування : Для покращення реологічних властивостей крові призначають в/в реополіглюкін та 5% р-н альбуміну, кавінтон , еуфілін , пентоксифілін.

Для покращення енергетичного забезпечення мозку використовують глюкозо-інсуліново-калієву суміш . При підвищеній судинній проникливості показані в/в 5% р-ну аскорбінової к-ти протягом 1-2 тижнів , етамзилату-натрію 12,5% розчину по 2 мл 1-2 рази на добу 

При підвищенній внутрішньочерепній  гіпертензії (осмолярність крові вище 285-310 мосм/л) проводять дегідратаційну терапію – салуретики, осмодіуретики( манітол), альбумін.

При наявності субарахноїдального крововиливу включають 5% р-н амінокапронової кислоти ,трасилол, контрикал, гордокс.

При наявності ран на голові і ліквореї застосовують антибіотики.

Метаболічна терепія (ноотропіл,церебролізин, актовегин)

Препарати ,які покращують мозкову мікроциркуляцію ( кавінтон, аміналон)

Для попередження судомного синдрому – протягом 6-12 місяців приймати протисудомні (фенобарбітал,карбамазепін )

Здавлення мозку  характеризується   наростанням загальномозкових,вогнищевих і стовбурових симптомів через різний проміжок часу після травми. Світлий проміжок може  бути тривалим ,стертим або відсутнім.

Причини здавлення : внутрішньочерепні  гематоми ( епідуральна, субдуральна,  внутрішньомозкова) , вдавлені переломи кісток черепа , субдуральні гігроми , гідроцефалія., пневмоцефалія.

1) Епідуральна гематома – обмежене накопичення крові між твердою мозковою оболонкою і кісткою. 

Симптоми компресії мозку при епідуральній гематомі з’являться через 3-36 годин після травми. Після світлого проміжку внаслідок збільшення об’єму гематоми стан хворого починає погіршуватися , нарастає загальмованість, головний біль, нудота, блювання,брадикардія ,підвищення АТ.

Локальні симптоми які відповідають локалізації гематоми (прогресуюче чи стійке розширення зіниць на боці ураження і центральний гемі- або монопарез на протилежному .Цей синдром Вебера обумовлений здавленням ніжки мозку . Зміни на очному дні (застійні диски) і в цереброспінальній рідині (домішки крові) непостійні. 

Епідуральна гематома при КТ- дослідженні характеризується двояковипуклою  зоною підвищенної щільності . Вона має обмежений характер і як правило локалізується в межах однієї-двох часток .

При наявності декількох джерел кровотечі гематома набуває серпоподібної форми і розповсюджується на значному протязі.

2) Субдуральна гематома-обмежене накопичення крові або кров’янистої рідини в субдуральному просторі (між твердою і  павутинною оболонкою).

Субдуральні гематоми поділяються на :

• гострі (симптоми проявляються в перші три доби після травми )

• підгострі( симптоми розвиваються протягом 4-14 діб після травми)

• хронічні ( розвиваються через декілька тижнів і навіть місяців після травми)

Клінічна картина при гострій і підгострій субдуральній гематомі така, як  і при епідуральний , але компресія мозку наростає повільніше , світлий проміжок виражений меньш чітко.Важливе діагностичне значення має прогресуюча анізокорія на боці гематоми, менінгіальний синдром.

Клінічна картина хронічної субдуральної гематоми проявляється наростаючим підвищенням внутрішньочерепного  тиску ,локальні симптоми ,нерідко судомні напади ,порушення психіки (оглушення,)  На очному дні –застійні диски зорових нервів . В цереброспінальній рідині –домішки крові, підвищений лікворний тиск.

При КТ- серпоподібна зона зміненої щільності. Субдуральні гематоми поширюють на всю півкулю або більшу її частину.

Внутрішньомозкові гематоми – накопичення крові або її згустків в тканинах мозку . Зумовлені часто ушкодженням судин . Через декілька годин після травми наростають загальномозкові симптоми (головний біль,нудота, блювання) і вогнищеві  - геміпарез,гемігіпестезія,афазія а також симптоми ушкодження глибинних відділів півкуль ( м’язова гіпертонія, переважання парезу в проксимальних відділах кінцівок та ін.)

Ангіографія,КТ, ЯМРТ

Лікування гематом хірургічне. Внутрішьомозкові і субдуральні іноді лікують консервативно.

                 Ускладнення травм головного мозку 

Ранні ускладнення переважно виникають при відкритих ушкодженнях головного мозку в зв’язку з інфікуванням рани . При цьому виникає гнійний менінгіт ,менінгоенцефаліт  або абсцес мозку.

Для профілактики нагноєння необхідно :

1. Накласти асептичну пов’язку 

2. Своєчасно (протягом перших 3-х годин здійснить хірургічну обробку рани)

3. Призначити антибактеріальну терапію 

До ранніх ускладнень : витікання мозкової речовини із рани, для попередження якого необхідно обережно транспортувати хворого і дотримуватися правильного положення голови ( рана повинна бути обернута догори)

Абсцес головного мозку

Раннім ускладненням є травматичний делірій ,який  характеризується  розладом свідомості , дезорієнтацією в просторі і часі , психомоторне збудження.

До пізніх ускладнень:церебральний арахноїдит,травматична енцефалопатія, травматична епілепсія, післятравматичний паркінсонізм і пізні невротичні реакції з вираженим астенічним станом і вегатативно-судинною дистонією.

Лікування: 

1. Засоби,  спрямовані на розмоктування рубцевих змін , які розвинулись в речовині і оболонках мозку . З цією метою: біогенні засоби,ферментні (алое,плазмол,склоподібне тіло,лідаза)

2. Для дегідратації –еуфілін,маніт,фуросемід

3. Для покращення обмінних процесів в мозку –аміналон,церебролізин,пірацетам,актовегин,вітаміни,АТФ

4. При наявності епілептичних нападів- протисудомні-фенобарбітал, фінлепсин

5. Седативні

6. Абсцес-хірургічним способом

Травми хребта і спинного мозку

Закриті травми хребта поділяють на неускладнені і ускладнені (з порушенням функції спинного мозку)

1. Струс спинного мозку (наблюдається легкий набряк речовини мозку і м’яких мозкових оболонок і окремі точкові крововиливи ,переважно в сірій речовині)

Симптоми-слабкість у нижніх кінцівках ,можуть бути тетраплегія або параплегя (в залежності від рівня ураження) . Короткочасна затримка сечі , зниження або відсутність колінних і ахілових рефлексів , легкі порушення чутливості. Повне відновлення функцій настає через 1-2 тижні після травми.

2. Контузія спинного мозку- супроводжується некрозом окремих ділянок, крововиливами, розмягченням 

Симптоми: паралічі, розлади чутливості і тазові розлади ,патологічні рефлекси. Повне відновлення функцій настає через 1,5-2 місяця після травми.

3. Крововилив у речовину спинного мозку-гематомієлія, в оболонках спинного мозку .При крововиливах у речовину спинного мозку –біль, сегментарні розлади чутливості дисоциірованого типа (порушення больової і температурної чутливості ,при збереженні проприоцептивної і тактильної),парези,в’ялі паралічі.

4. При крововиливах у оболонки спинного мозку:

Характерний світлий проміжок від момента травми до розвитку симптомів. Триває від декількох хвилин до декількох годин.

При субарахноїдальному крововиливі виникають менінгіальні симптоми (ригідність потиличних м’язів , симптом Кернінга і Брудзинського), болі в спині,кінцівках, парези, тазові порушення, наявність крові в спинномозковій рідині.

5. Здавлення спинного мозку – виникає при переломах тіл і дужок хребців ,зміщення їх у хребетний канал  і супроводжується здавленням спинного мозку .

При ушкодженні нижніх шийних хребців (у ниряльщиків) зміщення їх здавлює ділянку шийного потовщення спинного мозку і проявляється атрофічним або периферичним паралічом  рук . Нижче рівня ураження порушується чутливість, центральний параліч ніг -у перші дні він в’ялий , так як тонус м’язів низький , а рефлекси знижуються і виникають розлади функції  тазових органів,трофічні розлади .

                                 Догляд і лікування 

• Горизонтальне положення

• Імобілізація хребта (накладання гіпсового карсету при наявності парезів і паралічів)

• Транспортування  хворого здійснюється на щиті або жорстких ношах у положенні на спині або на животі

• При переломі хребта і здавленні спинного мозку –необхідно хірургічне лікування –ламінектомія із наступним вправленням і фіксацією хребців (скелетне витяжіння)

• Ліжковий режим 

• Профілактика пролежнів

• Слідкувати за функцією тазових органів,при необхідності –катетер,при закрепі – очисна клізма

• Діуретики

• Знеболювання

• Попопередження уросепсиса і пролежнів .Своєчасно опорожняти сечовий міхур.

                     Ускладнення травм спинного мозку 

Ранні:

- шок

-бульбарні порушення при травмах верхніх шийних сегментів

-захворювання внутрішніх органів ,як наслідок ушкодження вегетативних центрів (пневмонія,паралітична непрохідність кишечника ,гематурія)

Пізні ускладнення розвиваються через 10-12 днів після травми:

-застійна пневмонія

-цистит

-пієлонефрит

-пролежні

-сепсис

Діагностика :

1. Rентгенологічне  дослідження хребта (запобігати посиленню дислокації хребта)

2. КТ  і Ядерно-магнітно-резонансна томографія 

3. Спиномозкова пункція 

           Догляд і лікування при травмах спинного мозку 

1. Обережно покласти потерпілого на щит або щільні ноші.

2. При наявності рани –на рану накласти асептичну пов’язку 

3. При пошкодженні шийного відділу хребта потрібна фіксація хворого в рамі  Стрікера

4. При транспортуванні і перекладанні хворого виключити згинальні і ротаційні рухи в хребті.

5. При травмах хребта і спинного мозку проводять невідкладні заходи (боротьба з шоком ,розладами серцевої діяльності і дихання ) повинні проводитись на місці травми і в стаціонарі.

6. Дегідратаційні

• препарати,що знижують проникність судинної стінки (аскорбінова кислота,етамзілат натрія)

• препарати,для покращення мікроциркуляції (реополіглюкін, трентал)

• метілпреднізолон

• анальгетики

• антибіотики для профілактики ранніх ускладнень

• профілактика трофічних розладів (профілактика пролежнів)

• для стимуляції репаративних процесів

• біостимулятори (лідаза)

• для поліпшення метаболізму ( віт.В,церебролізин,ноотропіл, актовегін, АТФ,кокарбоксилаза)

• для лікування рухових порушень застосовують антихолінестеразні (прозерин,галантамін,оксазіл)

• при високому м ’язовому тонусі –мідокалм,баклофен

• для лікування розладів функції сечового міхура (катереризація з промиванням антисептичними розчинами)При тривалому порушенні його функції показане накладання надлобкової нориці( свища)

• при порушенні функції кишечника (парез) призначають проносні,прозерін,очисні клізми 

В комплексі реабілітаційних заходів:

• ЛФК,масаж ,фізіотерапевтичні методи лікування (електрофорез йодиду калію,лідази,парафінові аплікації)

Хворих направляють у спінальні реабілітаційні центри                 

Тема №6 Пухлини головного мозку:

Пухлини поділяють на :

• Позамозочкові (менінгіоми, невриноми)

• Внутрішньомозкові (гліоми)

КЛІНІКА

Виділяють 3 групи клінічних синдромів:

1 група – Гіпертензійний або загальномозковий:

• головний біль, розпираючий, турбує з ранку, посилюється при кашлі;

• блювання на висоті болю не пов’язане з їжею;

• зниження гостроти зору (застійні диски зорових нервів, приводить до атрофії дисків зорових нервів)

• пульс частіше сповільнюється, АТ  спочатку підвищується потім знижується;

• епінапади – є прояви гіпертензивного синдрому, а при локалізації пухлини в корі – першим проявом ;

• зміни психіки – апатія, загальмованість, дезорієнтація;

• ураження черепних нервів

• зміни ліквору, що проявляється підвищенним тиском;

• зміни на краніограмі – остеопороз спинки турецького сідла, посилення пальцьових втиснень та судинного малюнка

2 група - Вогнищеві симптоми, зумовлені дією пухлини на мозок:

• Пухлини лобної частки – зміна психіки (зниження уваги, інтелекту, критики, депресія, ейфорія, агресивність, апатія, загальмованість)

• Пухлини передньої центральної звивини – центральні монопарези, паралічі, епінапади за типом джексонівських рухів

• Пухлини лівої півкулі – моторна афазія, аграфія; патологічні рефлекси – орального автоматизму, хапальний рефлекс, гіпосмія, аносмія (зниження нюху або втрата), апраксія, атаксія.

• Пухлини тім’яної частки – в основному порушення чутливості – при ураженнях задньої центральної звивини – джексонівські напади з відчуттям затерпання чи поколювання в руці та нозі.

При порушеннях глибокої чутливості виникає аферентний парез руки чи ноги з протилежної сторони. При лівобічній локалізації пухлини з’являється порушення лічби, письма.

• Пухлини скроневої частки – епінапади зі слуховими, смаковими, нюховими галюцинаціями, афазія (моторна і сенсорна), геміанопсія, атаксія, запаморочення;

• Пухлини потиличної частки – рідко зустрічаються і супроводжуються зоровими галюцинаціями (фотопсії), випадінням протилежних полів зору – це гомонімна геміанопсія, розладами кольорового зору, зоровою агнозією (душевна сліпота)

• Пухлини підкоркових вузлів – синдром паркінсонізму – капсулярний синдром (геміплегія, геміанестезія, геміанопсія)

• Пухлини мозочка – м’язова гіпотонія, розлади рівноваги ї координації, головний біль в потиличній ділянці, ранній розвиток гіпертензивного синдрому, вимушене положення голови.

• Пухлини стовбура головного мозку  - це гліоми (доброякісні) та саркоми (злоякісні ) або метастази в стовбур – виникають ураження черепних нервів на стороні процесу та геміпарез протилежних кінцівок, розлади дихання та серцево-судинної системм.

• Пухлини мосто-мозочкового кута (невриноми) – VIII пари – характерними симптомами є повільний ріст, рання поява вогнищевих симптомів, пізній розвиток гіпертензивного синдрому; першими симптомами є шум у вухах та прогресуюче зниження слуху, запаморочення, ністагм; пізніше ураження  - V; VI; VII; VIIII пар черепних нервів та IX-XII пари.

Рентгенологічно– розширення внутрішнього слухового проходу та остеопороз верхівки пірамідки скроневої кістки.

Аденома гіпофіза

-геміанопсія, порушення зору з атрофією зорових нервів, ендокринні розлади (акромегалія, хвороба Іценко-Кушинга, адіпозогенітальна дистрофія і порушення обміну речовин – вуглеводного, білкового)

• Симптоми дислокації (зміщення ) мозку або  симптоми на відстані, або симптоми по сусідству(дислокаційний синдром-)це порушення функцій тієї ділянки мозку, яка розміщена безпосередньо біля пухлини (симптоми по сусідству). До дислокаційних належать симптоми вклинення. Часто зустрічається скронево-тенторіальне та аксіальне потиличне вклинення . Ці симптоми виникають за рахунок того, що в ділянці росту пухлини підвищується тиск і маса мозкової тканини  зміщується в сторону тих ділянок, де  зменшений тиск. Частини мозку, які прилягають до отворів починають вклинюватися в ці отвори, стискаючи частини мозку (стовбур мозку, мозолисте тіло).

Синдром вклинення супроводжується розладами свідомості,  дихання і серцево-судинної системи, що призводить до летального наслідку. Поява таких синдромів залежить від локалізації пухлини, її структури і швидкості росту.

Діагностика

1-Детальне неврологічне обстеження;

2-Офтальмологічне дослідження (очного дна, полів зору, гостроти зору)

3-Отоневрологічне дослідження слуху, вестибулярної функції;

4-Краніографія, КТ, МРТ в двох проекціях. 

• На  краніограмі – ознаки внутрішньочерепної гіпертензії – остеопороз спинки турецького сідла, посилення пальцевого втиснення, посилення судинного малюнку, розширення або незрощення швів черепа, остеопороз верхівки пірамідки скроневої кістки , локальні стоншення кісток, дефекти кісток, розширення природних отворів (каналу зорового нерва, внутрішнього слухового проходу), звапнені ділянки пухлини.

• Ехоенцефалографія – зміщення серединних структур в протилежний бік або розширення шлуночків при півкульній локалізації пухлини.

• М-ехо – це сигнал від структур мозку, розташованих в середині мозку. При пухлинах серединні структури зміщуються в протилежну сторону і зміщуються до 10 мм і більше.

• Електроенцефалографія – виявляє вогнище патологічної активності (повільні хвилі, дельта-тета активність) в ділянці пухлини. 

• КТ та МРТ – дають можливість точно локалізувати пухлину, визначити її розміри

Спинно-мозкова пункція – діагностичного значення не має (можливий синдром вклинення внаслідок синдрому внутрішньочерепної  гіпертензії

• Лікування пухлин головного мозку

1. Хірургічне

2. Хірургічне з променевою терапією (радіохірургічним способом – вводиться радіопрепарат)

3. Медикаментозне – симптоматичне – спрямоване на зменшення:

А) внутрішньочерепного тиску (дегідратуючі та сечогінні)

Б) головного болю (анальгетики)

В) ліквідацію судомного синдрому (протисудомні препарати)

При метастатичних пухлинах – комбіновані ліки (кортикостероїди, променева терапія)

Пухлини спинного мозку

Інтрамедулярні пухлини спинного мозку, які розвиваються із речовини спинного мозку і локалізуються внутрі нього. 

Екстрамедулярні утворюються з оболонок, корінців і розташовані поза спинного мозку.

Пухлини спинного мозку частіше виникають в шийно-грудному і рідко – в попереково-крижовому відділі

Симптоми, характерні для всіх пухлин спинного мозку: 

• Поступове наростання ознаків здавлення (компресія) спинного мозку;

• Прогресуючі рухові і чутливі розлади

• Порушення сечовипускання і дефекації

• Виникнення пролежнів.

• Здавлення спинного мозку супроводжується звуженням субарахноідального простору до повного його закриття, блокади.

• Характерна білково-клітинна дисоциація в спинномозковому лікворі

Вогнищеві симптоми зумовлені локалізацією пухлини 

1.При пухлинах шийного потовщення розвивається в’ялий параліч верхніх кінцівок і спастичний-нижніх;

• Функція тазових органів порушена.

2.Пухлини грудного відділу характеризуються оперізуючим болем, провідниковими розладами чутливості в нижній половині тіла, спастичним паралічом ніг, порушення функції тазових органів .

3.Для пухлини кінського хвоста типічні біль у кристці, ягодицях, промежені, порушення всіх видів чутливості в цій зоні, в’ялі паралічі ніг, нетримання сечі і калу.

Екстамедулярні пухлини: часто зустрічаються 3 стадії в розвитку пухлин:

І ст.. Невралгічна ( корінцева)  Характеризується білью і парестезіями.

ІІ ст.. ( Броуна – Секара) зумовлена здавленням спинного мозку та ураження половини поперечника: спастичний парез кінцівки і порушення глибокої чутливості на боці пухлини, а на протилежній – порушення больової і температурної чутливості.

ІІІ ст. Стадія повного поперечного ураження спинного мозку (параплегії) – здавлення пухлиною всього поперечника спинного мозку. Характерні спастичні паралічі обог ніг, розлади всіх видів чутливості за провідниковим типом, порушення функції тазових органів і пролежнів.

Інтрамедулярні пухлини: проявляються розладами рухової, чутливої і вегетативної функцій,  потім приєднання спастичних паралічів нижче розташованих кінцівок і провідникових  розладів  усіх видів чутливості, тазові розлади, пролежні,біль.  

Стиснення спинного мозку пухлиною супроводжується звуженням, а пізніше й блокадою підпавутинного простору, яку діагностують за допомогою проб Квекенштедта та Стунея.

Для визначення рівня розміщення пухлини важливими є симптом остистого відростка (біль, який виявляється при постукуванні молоточком по остистих відростках хребців на рівні пухлини) та локалізація корінцевого болю ( оперізуючі болі при пухлинах грудного відділу).

Діагностика

1 – Клінічне обстеження – симптоми поступового стиснення поперечника спинного мозку

2 – Люмбальна пункція – з дослідженням спинно-мозкової рідини для виявлення білково-клітинної дисоціації та блокади підпавутинного простору, збільшення білка до 3-5 г/л і більше;

3 – Рентгенографія хребта – виявляють розширення міжхребцевого отвору, остеопороз основи дужок хребців і розширення каналу хребта, деструкцію тіл хребців;

4 – Мієлографія з контрастом – можливість виявити пухлини і визначити її рівень (затримка контрастної речовини вище чи нижче пухлини на відповідному рівні)

5 –Комп’ютерна спінальна томографія та МРТ спинного мозку.

Лікування

1 – Оперативне видалення пухлини;

2 - Радикальне видалення – екстрамедулярні та деякі інтрамедулярні (епендимоми, астроцитоми)

При злоякісних пухлинах після їх видалення проводять наступну рентгенотерапію або хіміотерапію.

Особливості догляду за хворими при пухлинах ЦНС:

Пацієнт повинен знати , що в нього  хронічне захворювання,яке в разі  постійного лікування  може давати періодичні поліпшення  і погіршення стану.

При цьому медичним працівникам  бажано не вживати  таких виразів як рак або злоякісна пухлина. Тоді у хворого збережеться  інтерес до життя, бажання жити  і людина може прожити життя повноцінно, не думаючи про сумні перспективи.

Найвище мистецтво і найвищий результат  психотерапевтичної роботи усього медперсоналу є не допускати стану відчаю  у пацієнта.Основні аспекти  цієї роботи є  підтримка , допомога , постійний догляд і турбота, поради, що сприятимуть  пристосуванню пацієнта до нових умов життя.

Створення для пацієнта зручних умов з використанням функціонального ліжка,допомога при пересуванні. Харчуванні.

Проводити профілактику пролежнів, профілактику інфікування наявних пролежнів, лікування пролежнів. Катетеризація сечового міхура.Профілактика уросепсісу. 

Допомога пацієнтові у заходах щоденної  особистої гігієни, підмивання пацієнта,зміна натільної і постільної білизни.

Контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання температури тіла, А/Т, підрахунок пульсу, ЧДР, оцінка загального стану.

Виконання призначень лікаря.Навчання пацієнта і оточуючих  само- і взаємодогляду.

Виконати завдання:

Записати у щоденник :

Контрольні питання теми  записати у щоденник:

1. Догляд і лікування  при травмах спинного мозку 

2. Ускладнення травм головного мозку 

3.Лікування травм головного мозку

4.Діагностика пухлин ЦНС

5. Назвати 3  групи синдромів при пухлинах головного мозку

Критерій оцінювання  теоретичних питань:

«5»- повна ґрунтовна відповідь

«4»- неповна відповідь

«3»-відповідь неповна, з помилками

«2»-невірна відповідь

Записати у щоденник  рішення задач:

Задача №1

 

1.У пацієнта, який вдарився головою, був непритомний 5 хвилин, скарги на сильний  головний біль, неодноразове блювання. Обставин травми не пам’ятає, Виявлено відсутність рогівкових рефлексів, легку анізорефлексію  глибоких рефлексів з кінцівок.На МРТ-патології не виявлено.

 -Для якого захворювання  характерні  ці проблеми?

-Сформулюйте мед сестринський діагноз?

 

Задача №2

 Наступного дня після травми голови у хворого посилився головний біль, виникли блювання і слабкість лівої руки. При обстеженні  виявлено мідріаз справа. Парез лівої руки.

-Яке захворювання слід запідозрити?

-Описати догляд при травмах головного мозку.

Задача №3

У хворого 45 років упродовж  останніх 6 місяців виникло порушення  критичного  ставлення до своєї поведінки,  став ейфоричним, неохайним, хитається при стоянні і ходьбі, гіпертонус м’язів та рефлекси у лівих кінцівках, парез погляду вліво, наявні хоботковий і хапальний рефлекси.

-Яке захворювання слід запідозрити?

- Описати , як визначається хоботковий і хапальний рефлекси

- Що означають терміни гіпертонус м’язів і парез

 

Задача №4

Хворого два місяця  тому почав турбувати біль у грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість правої ноги та затерпання  лівої стопи, яке поступово поширилось доверху. При обстеженні  виявлено центральний парез  правої ноги.

- яке захворювання слід запідозрити?

-визначити проблеми пацієнта 

-сформулювати медсестринський  діагноз 

-скласти план медсестринських втручань, реалізацію плану і оцінку результатів мед сестринських втручань

 

Критерії оцінювання задач.

«5» Відмінно	Студент правильно формулює і обґрунтовує  медсестринський діагноз,визначає проблеми пацієнта, складає план медсестринських втручань,1-неточність, що не псує якості виконаного завдання.
«4» Добре	Студент правильно формулює і обґрунтовує мед-сестринський діагноз, визначає проблеми пацієнта, складає план медсестринських втручань допускає 2 –неточністі або 2- несуттєві помилки, що не псує якості виконаного завдання.
«3» Задовільно	Студент допускає помилки при формулюванні діагнозу і  при визначенні  проблем , допускає  більше 2–помилок
«2» Незадовільно	Студент  не може сформулювати діагноз, не визначає проблеми пацієнта

Список літератури:

Література:

Основна:

Кареліна Т.І., Касевич Н.М. Медсестринство в неврології: Підручник. — К.: Медицина, 2010. Стор.103-126

Додаткова:

Медсестринство в неврології:/ За ред. С.І. Шкробот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. Стор.202-211, 217-230

Л.С.Білик  Медичні маніпуляції в алгоритмах  стор. 218, 222 - 223.

Завдання направити на електронну адресу :  tatianaermolash19@gmail.com або  googl class

Термін виконання : 28.10.2020р.  1бригада – з 8.00  - 11.00

ІІ бригада – з 11.00-14.00

ІІІбригада – з 14.00-17.00