Єрмолаш Т.О Предмет Медсестринство у внутрішній медицині Дата 27.10.2020 група 4 а сс Тема №6 Практичне заняття «Медсестринський процес при гострому гломерулонефриті»
Схема дистанційного заняття:
Ознайомитись зі змістом теми і дати відповіді на запитання:
ГОСТРИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ – це гостре двостороннє захворювання нирок аутоімунного генезу з переважним ураженням ниркових клубочків та залученням до процесу ниркових канальців, інтерстиціальної тканини та судин.
ЧИННИКИ:
стрептококова інфекція (у 60-80% випадків гострому гломерулонефриту передує: ангіна, хронічний тонзиліт, катар верхніх дихальних шляхів, скарлатина, фурункульоз, бешиха, отит, рідше – пневмонія, ревматизм, септичний ендокардит, у 20% випадків виявити причину не вдається);
інфекційно-імунний (віруси – вірус гепатиту В, краснухи, інфекційного мононуклеозу, герпесу, аденовірусу, а також при інфікуванні лептоспірами, рекеціями, при бруцельозі);
неінфекційно-імунні (введення вакцин чи сироваток, вплив хімічних чи лікарських засобів, пилку рослин, отрути комах).
СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ:
переохолодження;
робота в умовах підвищеної вологості.
Розвиток захворювання пов’язують з імунними порушеннями. У відповідь на проникнення чужеродних антигенів утворюються антитіла, які з’єднуються зі стрептококовим антигеном і утворюють імунні комплекси. Спочатку ці комплекси циркулюють у крові, а потім відкладаються на базальній мембрані клубочкових капілярів і викликають пошкодження ендотеліоцитів, агрегацію тромбоцитів, еритроцитів. Це призводить до капілярного стазу і порушення мікроциркуляції , аж до повної обтурації отвору капілярів.
КЛІНІКА.
У типових випадках захворювання починається гостро. За 1-3 тижні до маніфестації захворювання пацієнти переносять одну із стрептококових інфекцій. Хворі скаржаться на головний біль, слабість, зниження апетиту, задишку, серцебиття, біль у попереку, появу набряків. Біль у поперековій ділянці з обох боків. Характерне часте і болісне сечовипускання, мала кількість сечі, зміна кольору сечі кольору мясних помиїв або червонуватого кольору. Олігурія спостерігається у більшості хворих у перші (1-3) дні захворювання, що згодом змінюється поліурією. У 70-90% хворих виявляються набряки, які виникають швидко, інколи протягом кількох годин, і локалізуються на обличчі, тулубі, кінцівках. Вони не тільки швидко виникають, але й у більшості випадків швидко зникають за 10-14 діб. Інколи набряки супроводжуються асцитом, гідротораксом, гідроперикардом.
Під час огляду відзначаються блідість шкіри, одутлість обличчя, ціаноз губ, акроціаноз. Дихання глибоке, прискорене і утруднене.
У 70-80 % хворих підвищується артеріальний тиск – від 160/110 до 230/130 мм рт.ст. Гіпертензія може бути короткочасною, мінливою, „однодобовою”. При сприятливому перебігу артеріальний тиск нормалізується протягом 2-3 тижнів. Тривала та стійка гіпертонія є поганою прогностичною ознакою. Водночас із гіпертензією спостерігається брадикардія, яка служить диференційною відмінністю від багатьох захворювань, при яких набряки, як правило, супроводжуються тахікардією. Брадикардія зберігається 2-3 тижні.
У 5-10% пацієнтів виявляють зміни очного дна, які характеризуються звуженням артерій і розширенням вен, при стійкій гіпертензії – крапкові крововиливи. Тріада – гіпертензія, брадикардія, набряки – характерні діагностичні критерії гострого гломерулонефриту.
ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ
-інфекційно-токсичний;
-сечовий– у сечі протеїнурія, гематурія (еритроцити), циліндрурія.
-набряковий;
- гіпертонічний.
-Нефротичний – набряки, артеріальна гіпертензія, гематурія, масивна протеїнурія (добова кількість білку більше 3,5 г), в крові гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперліпідемія.
У встановленні діагнозу важливе значення має клінічний аналіз сечі, в якому виявляють поєднання протеїнурії (від 1 до 16—30 г/л; тривалість якої становить 2-8 тижнів) та гематурії (в полі зору 5-50 еритроцитів, сеча набуває вигляду „м’ясних помиїв”, виражена на початку захворювання, через кілька днів поступово зменшується).
В загальному аналізі крові виявляють легкий ступінь анемії, помірно виражений лейкоцитоз (9-12•109/л), еозинофілію, епізодично лімфопенію, ШОЕ до 20-50 мм/год. У біохімічному аналізі крові виявляють гіпопротеїнемію (60 г/л і нижче), диспротеїнемію (зниження концентрації альбумінів і збільшення вмісту глобулінів), появу С-реактивного білка, накопичення сіалових кислот, підвищення титру антистрептококових антитіл, незначна гіперліпідемія та гіперхолестеринемія, при нирковій недостатності накопичення креатиніну, сечовини, підвищенням рівня загального азоту.
ПЕРЕБІГ
У 20-80% випадків гострий гломерулонефрит переходить в хронічний.
При затяжному перебігу (понад 3-4 місяці) повне видужання настає в 2-3 рази рідше. Негативною прогностичною ознакою є артеріальна гіпертензія в поєднанні з нефротичним синдромом.
Сприятливий перебіг гострого гломерулонефриту призводить до одужання у перші 2-4 тижні або протягом 2-3 місяців. Якщо по закінченні цього терміну зберігається незначно виражений сечовий синдром або набряки, підвищення артеріального тиску, діагностується хронічний гломерулонефрит.
Ускладнення:
1. Гостра серцева недостатність.
2. Гостра ниркова недостатність (анурія, азотемія, уремічний набряк легень, гіперкаліємія).
3.Ниркова еклампсія – (втрата свідомості, клонічні і тонічні судоми).
4. Крововилив у головний мозок (геморагічний інсульт).
5. Гострі порушення зору (скороминуча сліпота, внаслідок спазму і набряку сітківки).
6. Перехід у хронічну форму.
Ниркова еклампсія
Найчастіше виникає під час нефротичного синдрому.
В основі її розвитку лежить спазм судин головного мозку, його набряк і підвищення внутрішньочерепного тиску.
Приступу еклампсії часто передує період передвісників (прееклампсія), що триває 1-2 доби. В цей період різко посилюється головний біль, нудота, блювання, миготіння мушок перед очима, безсоння, підвищення А/Т, брадикардія.
Еклампсія характеризується раптовою втратою свідомості і корчами, спочатку тонічними, а потім клонічними. Відзначають ціаноз обличчя, хрипке дихання, розширені зіниці, які не реагують на світло, прикушування язика, мимовільне виділення сечі і калу, після виходу із коми настає повна втрата зору, пов’язана з мозковими змінами, яка швидко минає.
ОЦІНКА СТАНУ ХВОРОГО
Проводять на основі клінічних та лабораторних даних. Формулюють наявні та потенційні проблеми і розробляють план сестринського догляду залежно від переважання клінічних синдромів. Аналізують план лікарських призначень і виконують необхідні втручання.
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ
1. В умовах стаціонару, ліжковий режим 2-4-6 тижнів.
2. Дієта № 7а (обмеження солі, рідини, кількість випитої рідини не повинна перевищувати кількості добового діурезу за попередню добу), обмеження білку до 0,5 г на 1 кг ваги.
При загрозі розвитку еклампсії призначають режим голоду і спраги – на добу 200 г цукру, 200 мл води, шматочок лимона.
3. Медикаментозна терапія:
антибіотикотерапія (пеніцилін, оксацилін, ампіокс, еритроміцин);
глюкокортикостероїди (преднізолон);
цитостатики (азатіоприн, циклофосфамід, лейкеран);
рямі антикоагулянти (гепарин, сулодексид);
антиагреганти (курантил, трентал);
нестероїдні протизапальні (вольтарен – ортофен);
амінохінолінові препарати (делагіл);
симптоматична терапія.
4. При розвитку еклампсії роблять кровопускання в об’ємі 500 мл, вводять внутрішньом’язово 25 % розчин магнію сульфату по 10 мл 2-4 рази на добу, по 1 мл 2,5 % розчину аміназину, 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну, 80-120 мг лазиксу, 30 мл 40 % розчину глюкози. Можлива люмбальна пункція.
ПРОГНОЗ
Здебільшого сприятливий.
ПРОФІЛАКТИКА
-Первинна:
Включає своєчасне лікування гострих і хронічних вогнищ інфекції (каріозні зуби, хронічний тонзиліт, гайморит), загострень. Обов’язковим є дослідження сечі після перенесених ангін, гострих респіраторних захворювань, вакцинацій. Хворим слід уникати фізичних перевантажень, переохолодження, вологих приміщень.. Одним із методів профілактики є загартування організму, здоровий спосіб життя, відсутність шкідливих звичок.
-Вторинна:
-диспансеризація -2 роки
-правильне працевлаштування
-дотримання режиму праці та відпочинку
Протягом 3 років після перенесеного гострого гломерулонефриту жінкам не рекомендується вагітніти
ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМ
Завдання медичної сестри полягає в тому, щоб запобігти розвитку ускладнень і переходу захворювання в хронічний процес. У таких пацієнтів шкіра суха, з утворенням тріщин, що легко інфікуються, швидко виникають пролежні.
Для зменшення тиску на тканини використовують поролонові матраци або мішечки з лляним насінням, полірована поверхня якого сприяє пластичному зміщенню, через що легко облягає тіло. Промисловістю випускається протипролежневий матрац з прогумованої тканини з компресорним автоматичним пристроєм.
Пояснити хворому, як проводити щоденний контроль за кількістю випитої рідини і виділеної сечі (контроль маси тіла, об’єм випитої рідини та виділеної сечі).
Дати хворому сечогінні препарати згідно із призначенням лікаря.
Реалізація плану догляду. Проводити заплановані заходи.
Оцінка результатів. Критеріями ефективності проведених заходів є зникнення набряків під очима.
Матеріали активізації студентів:
Записати у щоденник :
Контрольні питання теми:
1. визначення терміну гострий гломерулонефрит?
2. принципи лікування гострого гломерулонефриту.
3. принципи профілактики гострого гломерулонефриту
4. догляд за хворими при гострому гломерулонефриті.
Критерій оцінювання теоретичних питань:
«5»- повна ґрунтовна відповідь
«4»- неповна відповідь
«3»-відповідь неповна, з помилками
«2»-невірна відповідь
Записати у щоденник рішення задач:
Задача№1
Пацієнт 32 років, звернувся зі скаргами на головний біль, набряки на обличчі, сеча кольору м'ясних помиїв, тупий біль у поперековій ділянці з обох боків, підвищення температури тіла до 37,6оС. В анамнезі : 3 тижні тому переніс ангіну. Об’єктивно. Шкіра бліда. Набряки на обличчі, під очима. Пульс 62 за 1 хв, ритмічний, напружений. АТ -170/120 мм. рт.ст. добова кількість сечі – 300мл.
1. Для якого захворювання характерні перелічені ознаки?
2.Визначити проблеми пацієнта
3.Сформулювати медсестринський діагноз.
4.Скласти план медсестринського втручання
5.Назвати ускладнення цього захворювання.
6. Підготовка пацієнта до збору сечі за Зимницьким і виписати направлення в лабораторію
Задача №2
У пацієнта 20 років , через 2 тижня після перенесеної ангіни раптово виникли скарги на головний біль, набряк обличчя переважено вранці, кров’янисте забарвлення сечі, біль у попереку з обох боків, зменшення сечовиділення.Раптово втратив свідомість.
1.Для якого захворювання характерні перелічені ознаки?
2. Назвати причини захворювання.
3. Клінічна картина цього захворювання характеризується наявністю яких синдромів?
4.Яке виникло ускладнення у пацыэнта і назвати характерні симптоми цього ускладнення?
5. Надати пацієнту допомогу.
6.Підготовка пацієнта до збору сечі на загальний аналіз і виписати направлення в лабораторію
Критерії оцінювання задач.
Список літератури:
І.Основна:
1.Медсестринство у внутрішній медицині підручник / В.В. Стасюк— К., 2010.
Стор.376-378
ІІ.ДОПОМІЖНА:
2., .Медсестринство в терапії О.К.Демченко— К., 2001. Стор.204-206
5.Підручник Н.М.Касевич Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на
Завдання направити на електронну адресу : tatianaermolash19@gmail.com або googl klass
Термін виконання : 27.10.2020р. 1бригада – з 8.00 - 11.00
ІІ бригада – з 11.00-14.00
ІІІбригада – з 14.00-17.00
Коментарі
Дописати коментар